Наукова новизна отриманих результатів

Вперше одержано метод формування єдиного інформаційного простору, який на відміну від існуючих базується на сумісному вирішенні завдань структурного й параметричного синтезу, що забезпечує зменшення термінів розроблення АТ.

Удосконалено метод оцінювання якості засобів інформаційної підтримки процесів розроблення АТ шляхом уведення показника інтегрованості, що дає змогу провести роботи з визначення складу програмного забезпечення єдиного інформаційного простору.

Дістали подальшого розвитку:

- модель процесів розроблення АТ шляхом формування її функціонального системного подання на основі діючих стандартів та існуючого досвіду проектування, що дає змогу організувати й провести роботи з побудування єдиного інформаційного простору;

метод оцінювання ефективності засобів інформаційної підтримки процесів розроблення АТ шляхом уведення нормалізованих показників, це дає змогу забезпечити експрес-аналіз компонентів програмного забезпечення, які формують єдиний інформаційний простір.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні та упровадженні на вітчизняних підприємствах методичних та інформаційних засобів, що дають змогу ефективно вирішувати актуальні завдання при формуванні та удосконаленні ЄІП для інформаційної підтримки розроблення виробів АТ. Їх реалізовано у вигляді електронної системи зберігання документів, що є початковою сходинкою повноцінного впровадження ЄІП, а також у вигляді системи підтримки прийняття рішень при формуванні ЄІП.

Результати дисертаційних досліджень впроваджено:

- у науково-технічному спеціальному конструкторському бюро «ПОЛІСВІТ» філії Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар» (акт впровадження від 23.06.2011);

у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (акт впровадження від 01.04.2014);

у Міжгалузевому науково-дослідному інституті проблем фізичного моделювання режимів польоту літаків Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (акт впровадження від 29.05.2014);

на Державному підприємстві «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування» (акт впровадження від 30.05.2014).

Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові положення, висновки й рекомендації дисертаційної роботи отримано автором особисто. Хід дисертаційного дослідження викладено в ряді публікацій [1-19]. У публікаціях, написаних у співавторстві, автору дисертації належать: аналіз підходів до формування ЄІП [1, 14], результати оцінки методу визначення ефективності засобів інформаційної підтримки виробів на відповідність вимогам адекватності, достовірності, складності, повноти, адаптивності і універсальності [6], результати визначення ефектів від впровадження ЄІП [18] та огляд економічних аспектів його формування [19]. Публікації [2-5, 7-13, 15-17] було виконано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-технічних конференціях «Інтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні» (Харків, 2009, 2010, 2011, 2012), «Проблеми створення та забезпечення життєвого циклу авіаційної техніки» (Харків, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014), «Комп'ютерні науки: освіта, наука, практика» (Миколаїв, 2012, 2014).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 робіт, з яких 6 статей (з них 1 - публікація у виданні, що включено до міжнародних наукометричних баз даних, 1 - зарубіжна публікація в науковому періодичному виданні за темою дисертації), 13 тез доповідей - у збірниках за матеріалами наукових конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінок, у тому числі 34 рисунків, з них 4 рисунки на 4 окремих сторінках, 23 таблиць, з них 6 таблиць на 7 окремих сторінках, список використаної літератури зі 148 найменувань на 16 сторінках; чотири додатки на 14 сторінках.