Охарактеризуйте класифікацію і структуру підприємств

Підприємство як суб'єкт господарювання, цілі та напрямки діяльності

 

Поняття та цілі діяльності підприємства

Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію, виконує роботу або надає послугу.

Кожне підприємство або фірма є юридичною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак або марку.

Підприємство згідно Закону України «Про підприємства в Україні» – це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Генеральну мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існування називають місією. Місією сучасного підприємства вважають виробництво продукції, виконання робіт та надання платних послуг для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку

Щоб досягти головної мети на підприємстві встановлюють проміжні цілі:

– збільшення обсягу випуску та реалізації продукції;

– зниження собівартості;

– підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості; –

підвищення якості продукції.

Цілі підприємства повинні відповідати таким вимогам:

– вони (цілі) повинні бути конкретними та піддаватися вимірюванню;

– повинні бути орієнтованими в часі (всі плани мають мати свій термін виконання);

– цілі повинні бути досягненими і забезпечувати підвищення ефективності діяльності підприємства;

– цілі повинні бути взаємопідтримуючими (дії і рішення, які необхідні для досягнення однієї мети не можуть перешкоджати реалізації інших цілей).

2) Напрямки діяльності підприємства

Кожне підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності, які можна об'єднувати в окремі головні напрямки:

– в ивчення ринку товарів (передбачає дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності, цін на продукцію, методів формування попиту та каналів товарообігу);

– інноваційна діяльність (охоплює науково-технічні розробки, запровадження технічних та організаційних нововведень таформування інвестиційної політики);

– виробнича діяльність (передбачає визначення обсягу номенклатури та асортименту продукції, збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції, забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами та дотримання графіків випуску продукції);

– комерційна діяльність – безпосередня організація збуту своєї продукції, розвиток системи товарних бірж, належне стимулювання покупців та реклама;

– післяпродажний сервіс (гарантійне обслуговування машин, обладнання, забезпечення необхідними запасними частинами, та проведення ремонтів підприємство час використання продукції).

Існує також економічна діяльність підприємств і соціальна діяльність підприємств.

Економічна діяльність підприємств включає стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, фінансовий аналіз діяльності підприємства.

Соціальна діяльність підприємства включає механізми мотивації працівників праці (грошову винагороду, психологічний клімат в колективі, розвиток соціальної інфраструктури, покращення умов праці.)

Охарактеризуйте класифікацію і структуру підприємств

 

Класифікація підприємств. Добровільні та інституціональні об'єднання підприємств Для забезпечення ефективного господарювання за ринкових умов важливим є чітка класифікація підприємств за такими

ознаками:

– за метою та характером діяльності:

а) комерційні підприємства (мають на меті отримання прибутку)}

б) некомерційні підприємства (не мають на меті отримання прибутну і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету).

– за формою власності:

а) приватні – підприємства, що належать окремим громадянам на правах приватної власності та з правом найму PC;

б) колективні – це підприємства, по грунтуються на власності його трудового колективу або громадської організації;

в) комунальні – підприємства, які засновані на засадах власності відповідної територіальної громади (обласні, міські, територіальні органи);

г) державні – підприємства засновані на державній власності.

До державних підприємств належать також казенні підприємства, тобто підприємства, які не підлягають приватизації: – за національною належністю капіталу:

а) національні – коли капітал належить підприємцям своєї країни;

б) закордонні – капітал є власністю іноземних підприємців;

в) змішані – капітал належить підприємцям двох або декількох країн. – за правовим статусом і формою господарювання:

а) одноосібне – є власником однієї особи і несе відповідальність за свої зобов'язання всім своїм майном;

б) кооперативне – добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності, характерною ознакою є особиста участь кожного у спільній діяльності;

в) орендні підприємства – діють на основі укладених договорів оренди.

г) господарські товариства – являють собою об'єднання підприємств. Такі товариства залежно від характеру формування капіталу та міри відповідальності за зобов'язаннями поділяються на:

повні;

з обмеженою відповідальністю;

командитні;

акціонерні.

– за галузево-функціональним видом діяльності: сільськогосподарські, промислові, страхові, будівельні, транспортні,

торгові, банківські, туристичні;

– за технологічною та територіальною цілісністю і сукупністю підпорядкування: головне (материнське) підприємство, дочірні підприємства, філії.

Головні підприємства мають технологічну і територіальну цілісність, контролюють діяльність інших підприємств.

Дочірні підприємства – юридично самостійне організаційне утворення, по здійснює комерційні операції і складає звітний баланс, проте материнська фірма контролює діяльність дочірньої, так як володіє контрольним пакетом акцій.

Філія – не користується юридичною чи господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву.

За розміром підприємства, та за кількістю працівників їх поділяють на: малі, середні, великі.

До малих належать суб'єкти господарювання з кількістю працівників: –у промисловості та будівництві – до 200 осіб; –в інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб; –у науці і науковому обслуговуванні – до 100 осіб; –в інших галузях невиробничої сфери – до 25 осіб; –в роздрібній торгівлі – до 15 осіб.