Визначте сутність добровільних об'єднань підприємств

 

Підприємницькі структури мають право на добровільних засадах об'єднувати свою інноваційну, виробничу, маркетингову, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність. Такими об'єднаннями можуть бути: асоціації, корпорації, концерни, консорціуми, трести, синдикати, картелі, холдинги, фінансові групи.

В Україні найбільш поширеними формами об'єднання підприємств є:

– асоціація – найпростіша форма договірного об'єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову діяльність своїх членів;

– корпорація – договірне об 'єднання господарських суб 'єктів на засадах інтеграції та виробничих інтересів з делегуванням їй окремих повноважень;

– консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї, інвестиційного проекту;

– концерн – об'єднання підприємницьких структур, що

характеризується органічним поєднанням власності та контролю найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва;

– холдинг – організаційна форма об'єднання інвестиційних ресурсів; утворення, яке безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.

– фінансові групи – об'єднання юридично та економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства. На відміну від концерну на чолі фінансових груп стають один або кілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств (фірм, компаній), що входять до складу фінансової групи, координують усі сфери їхньої діяльності.

– картелі – договірне об'єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції;

– синдикати – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції;

– трести – монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності;

Нині основними формами добровільних об'єднань підприємств (фірм, організацій) дедалі більше стають концерни, корпорації та фінансові (промислово-фінансові) групи.

В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують так звані інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та післяпродажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.

Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки і може використовуватись в залежності від умов внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства.

 

Дайте характеристику виробничих процесів

Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних процесів праці, а інколи і природних процесів, у результаті яких матеріали та напівфабрикати перетворюються в готову продукцію.

Природні процеси діють без участі робітника під впливом сил природи.

За призначенням та характером продукції, яка виготовляється, розрізняють виробничі процеси: основні, допоміжні, обслуговуючі.

Основними виробничими процесами виготовляється основна продукція підприємства, що реалізується на сторону. Ця продукція визначає виробничий профіль підприємства, його спеціалізацію.

Допоміжними виробничими процесами виготовляється продукця, яка використовується на підприємстві. Сукупність допоміжних процесів створює різні допоміжні виробництва: ремонтне, інструментальне, енергетичне та інші. Обслуговуючі виробничі процеси (складські, транспортні, технічний контроль та ін.) забезпечують необхідні умови для основних і допоміжних процесів.

Основна частина виробничого процесу – це технологічний процес, який містить дії по зміні предметів праці. Його головним елементом є технологічна операція – частина технологічного процесу (без налагодження обладнання), виконана на одному робочому місці, над одним і тим же предметом праці одним або групою робітників чи без участі робітника в умовах автоматизованого виробництва.

Налагодження – це підготовка обладнання для виконання технологічної операції. Воно охоплює:

1) установку пристосування;

2) перемикання швидкості;

3) подачу;

4) настройку температури та інші.

Технологічні операції поділяються на основні та допоміжні. Основні – з допомогою яких змінюються форма, розміри, властивість, розміщення деталей,

Допоміжні операції – це переміщення виробів з одного робочого місця на друге, складування виробів та інші.