2020-04-20
185
Виконання зобов’язань щодо експорту та імпорту товарів і послуг пов’язане з використанням коштів для оплати рахунків постачальників цих товарів та послуг та оплати накладних витрат. Ці кошти фірми отримують переважно у формі кредитів банку. Вони повинні використовуватись ефективно та раціонально. Під час аналізу раціональності використання коштів вивчають обіг коштів за операціями експорту та імпорту, склад і структуру накладних витрат, установлюють доцільність їх здійснення та резерви скорочення.
Метою аналізу обігу коштів в експортно-імпортних операціях є виявлення чинників, які викликають зміни у величині вкладень коштів у ці операції, а також можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторговельного обігу. Показником, що характеризує обіг оборотних коштів в експортно-імпортних операціях є коефіцієнт швидкості обігу цих коштів. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:
,
де ОД – середня тривалість одного обороту в днях;
СЗ – середній залишок коштів (з експорту чи імпорту), грн..;
|
|
|
Д – число днів у звітному періоді;
С – собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, грн..
Показник СЗ характеризує суму коштів, яка в середньому вкладена підприємством у звітному періоді в експортно-імпортні операції за один оборот. Ця сума обчислюється за даними бухгалтерського балансу. Середній залишок коштів за будь-який період розраховують за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:
де З – залишки коштів на окремі дати;
n – кількість доданків у чисельнику.
Собівартість реалізованих товарів можна визначити з бухгалтерського звіту підприємства про реалізацію експортно-імпортних товарів і послуг.
Для аналізу собівартості за експортними чи імпортними операціями використовують таблицю такої форми.
Таблиця
Аналіз обіговості коштів у експортних операціях ТОВ „АВС” за 4 квартал 2002 року.
| Показник | Базовий період | Звітний період | Відхилення | ||||||
| для всього обігу | у товарах | у розрахунках | для всього обігу | у товарах | у розрахунках | для всього обігу | у товарах | у розрахунках | |
| Середній залишок коштів, тис. грн. | 9000 | 6334 | 2666 | 11334 | 7834 | 3500 | +2334 | +1500 | +834 |
| Середня тривалість одного обороту, днів. | 33,7 | 23,7 | 10,0 | 39,2 | 27,1 | 12,1 | +5,5 | +3,4 | +2,1 |
| Собівартість реалізованих товарів (послуг), тис. грн. | 24000 | - | - | 26000 | - | - | +2005 | - | - |
Дані таблиці свідчать, що вкладення в експортні операції збільшились на 2334 тис. грн., що зумовлено зміною обсягу реалізації товарів (за собівартістю) і сповільненням швидкості обігу. Використавши спосіб ланцюгових підстановок, отримаємо:
|
|
|
- за рахунок зміни обсягу реалізації вкладення зросли на 749 тис. грн..
;
- через сповільнення обіговості коштів вкладення зросли на 1588 тис. грн.
.
Наведена вище таблиця дає загальне уявлення про вплив двох основних чинників. Для точнішого визначення чинників, що впливають на зміни середнього товарного запасу і заборгованості покупців, проводять аналіз обігу коштів окремо за товарами і за розрахунками.
Тривалість обігу коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, способів та організації перевезень товару, організації документообігу, структури товарних запасів. Ці чинники слід розглядати з точки зору їх впливу на обіговість і на розмір коштів в експортних чи імпортних товарах.
Зміни тривалості перебування товарів на різних стадіях кругообігу викликають потребу у відповідному залученні або вилученні коштів з обігу. У зв’язку з цим важливо визначити не тільки розмір додатково залучених чи вилучених з обігу коштів, а й з’ясувати, під впливом яких саме чинників це відбулося.
На тривалість обігу коштів у розрахунках впливає порядок розрахунків і платежів. Під час аналізу досліджують доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків з іноземними покупцями з урахуванням особливостей конкретних країн та фірм, установлюють причини змін тривалості розрахунків, вивчають їх стан на останню дату. При цьому детально вивчають причини виникнення простроченої заборгованості підприємства іноземним покупцям, і навпаки.
Результати проведеного аналізу узагальнюються і накреслюються заходи, спрямовані на прискорення обігу коштів в експортно–імпортних операціях, вилучення з обігу частини авансованих платежів, що збільшує вільні ресурси підприємства і дає економію на процентах за кредити.
Аналіз накладних витрат з експортно-імпортних операцій передбачає оцінку доцільності та обґрунтованості витрат на перевезення товарів, їх зберігання і реалізацію з урахуванням курсів валют. Метою аналізу накладних витрат є перевірка дотримання підприємством у звітному році режиму економії і виявлення резервів зниження цих витрат у майбутньому. Аналізуючи витрати за звітний період, слід порівняти їх з відповідними показниками у минулому періоді. При цьому необхідно з’ясувати причини зміни величини накладних витрат. Цей показник обчислюється як в абсолютному виразі, так і відносно загального обсягу реалізації товарів (відносний рівень накладних витрат) в цілому по підприємству, а також за окремими видами накладних витрат.
Завершальним етапом аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства є оцінка вигоди для нього експортно-імпортних операцій. Показником ефективності реалізації експортних товарів є відношення виручки-нетто в іноземній валюті за реалізований товар, нарахованої за офіційним курсом країни-експортера, до собівартості цього товару в грошовій оцінці країни-експортера. Тобто ефективність експорту оцінюється величиною виручки на 1 грн. витрат. Показник ефективності реалізації (Ер) визначають за формулою:
,
де Вн – виручка-нетто в іноземній валюті, перерахована за офіційним курсом у валюту країни-експортера;
С – собівартість у грошовій одиниці країни-експортера.
Виручка – нетто, або чиста виручка за товар, визначається відніманням від виручки – брутто (тобто повної виручки за товар) накладних витрат за кордоном по експорту і кошторисних витрат в іноземній валюті).
При аналізі діяльності підприємства з імпорту визначають показники ефективності імпорту Еім, які характеризують відносний ступінь вигоди для підприємства операцій із закупівлі імпортних товарів. Ефективність імпорту обчислюється за формулою:
|
|
|
,
де Цв – внутрішня відпускна ціна товарів (внутрішня ціна);
Цім – імпортна фактурна вартість товару (імпортна ціна).
Накладні витрати в даному разі не віднімаються, що знижує точність показників. Однак вони обчислюються при визначенні рівня ефективності всього імпорту товарів підприємства за звітний рік.
