2020-04-20
113
Відповідно до діючого законодавства малі підприємства є також учасниками формування централізованих суспільних фондів споживання. Отже, фермерське господарство відповідно до чинного законодавства сплачує податки та інші обов'язкові платежі.
Вони можуть бути як на звичайній системі оподаткування, так і на спрощеній. Перелік податків та платежів при звичайній системі визначається відповідно до організаційно-правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності та напрямку господарської діяльності.
Практика свідчить, що фермерським господарствам вигідно бути на спрощеній (альтернативній) системі оподаткування. Адже воно отримує цілий ряд переваг: менший перелік податків, спрощується облік і розрахунки з бюджетом. Основними податками для фермерських господарств є: фіксований сільськогосподарський податок, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, внески до фондів соціального та пенсійного призначення, плати за землю, збір за забруднення навколишнього середовища та інше. Фермерське господарство зобов'язане проводити відповідно до податкових періодів розрахунок по кожному податку, готувати декларації та розрахунки, сплачувати за відповідними реквізитами. При спрощеній формі обліку такі господарські операції накопичуються відповідно до звітного періоду.
Для обліку таких розрахунків у «Журналі реєстрації господарських операцій» передбачено графи «Розрахунки з бюджетом». У графі 7 - належить «Розрахунки з бюджетом» зазначають суми податків та інших платежів до бюджету, які мають бути перераховані, включаючи податки з працівників підприємства та за фінансовими санкціями, які утримуються в дохід бюджету, а в графі 6 показують сплату чи суми, які належать відшкодуванню із бюджету, зокрема податку на додану вартість (ПДВ) під час придбання товарно-матеріальних цінностей тощо.(додаток Г).
Частина податків чи обов'язкових платежів (плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за використання прісних водних ресурсів тощо) відносять на витрати господарства і відображують у графі 4 «Витрати» та в графі 7 - належить «Розрахунки з бюджетом».
Нараховані платежі господарства до бюджету за рахунок доходу (податок на прибуток) відображують у графі 20 «Витрати за рахунок доходу» та графі 7 - належить «Розрахунки з бюджетом». Сплачені суми записують відповідно у графі 6 - перераховано «Розрахунки з бюджетом» та графі 11 - вибуло «Поточний рахунок».
Фермерські господарства, як правило, є платниками податку на додану вартість. Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (зі змінами і доповненнями) визначено, що база обкладання податком на додану вартість операцій з поставок товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами).
До складу договірної (контрактної) вартості таких операцій включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Тобто податок на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) за договірними цінами визначається, виходячи із обсягів фактичної реалізації таких товарів (робіт, послуг).
Але існує кілька винятків із загального порядку нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість. А саме:
· операції з пов'язаними особами;
· безоплатна передача товарів (робіт, послуг);
· натуральні виплати у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником;
· передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати які не належать до валових витрат виробництва (обігу).
Для перелічених операцій база для нарахування податку на додану вартість визначається, виходячи із фактичної ціни, але не нижчої за звичайні ціни.
З 30 вересня 1998 року, дати набуття чинності Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності», звичайні ціни на товари (роботи, послуги) встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України уповноваженим на це державним органом.
При здійсненні операцій в межах окремої області для визначення звичайних цін слід керуватись інформацією щодо цін в районах, що є у розпорядженні обласного управління статистики.
У разі відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі товари (роботи, послуги) звичайні ціни можуть бути встановлені, відповідно до Указу, органами виконавчої влади.
Отже, визначення питання про визнання бази для нарахування податку на додану вартість в кожному конкретному випадку залежить від умов договорів на реалізацію і категорій покупців, яким проводиться така реалізація.
При придбанні товарно-матеріальних цінностей чи одержанні послуг зі сторони вартість матеріалів (робіт, послуг) без ПДВ включають до «Витрат» господарства - графа 4 Журналу реєстрації господарських операцій, ПДВ, зазначений у документах постачальника, відображується у графі 6 - зараховано «Розрахунки з бюджетом», а загальну суму платежу постачальнику - у графі 9 - борг господарства «Розрахунки з організаціями та особами».
При реалізації власної продукції виручку (без ПДВ) записують у графі 5 «Доходи»; у графі 7 - належить «Розрахунки з бюджетом» ПДВ, який зазначений у документах на реалізацію, а загальну суму заборгованості покупця - у графі 8 - борг господарству «Розрахунки з організаціями та особами».
Різниця між графами 7 і 6 «Розрахунки з бюджетом», включаючи залишок на початок звітного періоду, показує суму ПДВ та інших платежів, які господарство має перерахувати до бюджету, а в протилежному випадку - одержати кошти з бюджету.
Фермерські господарства є також учасниками створення Пенсійного Фонду та Фонду Соціального страхування України: регулюється чинним законодавством.
Для обліку розрахунків по зборах на обов'язкове державне Пенсійне страхування, внески до Фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, до Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Журналі реєстрації господарських операцій передбачені графи 8, 9 «Розрахунки з організаціями і особами». В графі 9 - борг господарства відображують нараховані зобов'язання по страхуванню, а в графі 8 - борг господарству, обліковують погашення заборгованості та витрачання грошових засобів страхування в господарстві у випадках, коли члени господарства і залучені працівники одержують допомогу з тимчасової непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини. Ці суми відносять на зменшення заборгованості органам соціального страхування.
Відповідні суми відрахувань на соціальні заходи безпосередньо включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) і відносяться до «Витрат» графа 4 Журналу реєстрації господарських операцій та графа 9 - борг господарства «Розрахунки з організаціями і особами». Сплачені суми записують відповідно в графі 8 - борг господарства «Розрахунки з організаціями і особами» та графі 11 - вибуло «Поточний рахунок».
Контроль за станом розрахунків по податках та обов'язкових платежах здійснюється фермером шляхом порівняння сум нарахування та сплати за відповідними графами.
Для аналітичного обліку розрахунків з бюджетом чи розрахунків по страхуванню доцільно застосовувати Відомість обліку розрахунків, в якій зазначається стан та рух заборгованості по кожній організації в розрізі кожного виду податку та обов'язковим платежам.
Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» визначено механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що оплачують сільськогосподарські товаровиробники, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Визначення розміру фіксованого сільськогосподарського податку фермеру слід здійснювати в «Розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку»; на підставі його робиться запис до «Журналу реєстрації господарських операцій» з включенням цього податку до «Витрат» графа 4 та графа 7 - належить «Розрахунки з бюджетом».
Слід зазначити, що сільськогосподарські товаровиробники залишаються платниками тих податків і зборів, які не ввійшли в перелік податків і зборів, що замінюються фіксованим сільськогосподарським податком. Ці податки та збори визначені Законом України «Про систему оподаткування» зі змінами і доповненнями, в порядку і розмірах, встановлених законодавчими актами України. Отже, фіксований сільськогосподарський податок є основним для фермерського господарства.
4. Оподаткування фермерських господарств та податковий облік
