2020-04-20
232
ФСП - податок, який не змінюється протягом року, його справляють з одиниці земельної площі (ст. 1 Закону про ФСП). ФСП платять замість:
· податку на прибуток;
· земельного податку;
· комунального податку;
· збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету;
· плати за придбання торгового патенту;
· збору за спеціальне водокористування.
Крім того, сплата ФСП дає змогу економити і на деяких інших податках:
· вони не платять транспортного податку за колісні трактори та вантажівки (пп. "г" ст. 4 Закону про транспортний податок);
· ставка пенсійного збору для платників ФСП дорівнює 60% від загальної ставки у 2008 р., тобто 19,92% (33,2%х60%) (абз. 7п. 1 ст. 4 Закону про пенсійний збір). Щоправда, така "знижка" не діятиме при виплаті винагород за договорами цивільно-правового характеру. Для них ставка пенсійного збору залишається 33,2%.
Решту податків та зборів платникам ФСП доводиться вносити у повному обсязі.
Платниками ФСП можуть бути (ст. 2 Закону про ФСП):
|
|
|
· сільгосппідприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільгосппродукції;
· рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які розводять, вирощують та виловлюють рибу у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
З цього випливає, що не зможуть стати платниками ФСП фізичні особи підприємці та особисті селянські господарства. Крім того, не можуть стати самостійними платниками ФСП філії юридичних осіб - тільки головне підприємство може сплачувати цей податок повністю за всі філії (лист Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності "Щодо сплати філіями підприємств фіксованого сільськогосподарського податку" від 30.11.04 р. № 06-10/10-1296).
Статус сільськогосподарського (рибницького, риболовецького) підприємства, на думку податківців (лист ДПАУ "Про окремі питання взяття на податковий облік платника фіксованого сільськогосподарського податку" від 18.11.04 р. № 22521/7/15-3417, далі - лист № 22521), підтверджує довідка управління статистики, у якій сільськогосподарське (коди КВЕД 01.1 -01.4) або рибне (коди КВЕД 05.01-05.02) виробництво назване основним видом діяльності.
Нормативна картка № 1 Фіксований сільськогосподарський податок (ФСП)
| № п/п | Ознаки | Характеристики |
| 1. | Код податку | 16040100 |
| 2. | Платники податку | Сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, які займаються виробництвом, переробкою, збутом сільськогосподарської продукції власного виробництва та мають землю сільськогосподарського призначення. При цьому виручка від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній рік повинна перевищувати 75% загальної суми валового доходу підприємства. |
| 3. | База оподаткування | Площа земельних угідь, яка знаходиться у постійному користуванні або в оренді, виражена у грошовій оцінці. |
| 4. | Ставки податку | З 01.01.05 р.: для ріллі, сіножатей та пасовищ -0,15%; для багаторічних насаджень - 0,09%. До 01.01.05 р.: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5%; для багаторічних насаджень - 0,3%. |
| 5. | Податковий період | Рік |
| 6. | Дата та форма декларування податку | Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку до 1 лютого року, наступного за звітним |
| 7. | Дата сплати податку | Протягом 30 календарних днів після звітного місяця. Щомісячно сплачується 1/3 відповідної квартальної суми. При цьому в І кварталі сплачується 10% річної суми ФСП, в ІІ кв. - 10%; в ІІІ кв. - 50%; в IV кв. - 30%. |
| 8. | Джерело покриття податку | Витрати виробництва |
| 9. | Пільги | - |
| 10. | Нормативне забезпечення | 1. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98р. № 320/ХІУ, зі змінами та доповненнями. 2. Лист ДПА України «Щодо справляння фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.05 р. в умовах дії Закону України від 23.12.04 № 2287-ІУ. |
|
|
|
Такі підприємства, щоб перейти на сплату ФСП, повинні відповідати двом умовам (нормативна картка №1): 1. Для сплати ФСП потрібно, щоб сума, одержана від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищувала 75% загальної суми валового доходу.
Сам Закон про ФСП не розшифровує терміна «сільгосппродукція». Зате його наведено у п. 2.15 Закону про сільськогосподарську підтримку [ 6 ]. За ним сільськогосподарською продукцією вважають товари, які підпадають під визначення 1 -24 груп УКТ ЗЕД,
Тобто сільгосппродукція - це (див. Закон про митний тариф):
· живі тварини;
· м'ясо та харчові нутрощі (субпродукти);
· риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
· молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед;
· інші продукти тваринного походження;
· живі рослини та продукти квітництва;
· овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди;
· кава, чай, мате (парагвайський чай) та прянощі;
· зернові культури;
· їстівні плоди та горіхи; цедра цитрусових або шкірки динь;
· продукція борошномельно-круп'яної промисловості;солод; крохмаль-інулін; пшенична клейковина;
· насіння і плоди олійних рослин; насіння інше, плоди і зерна; технічні або лікарські рослини; солома і корми;
· камеді, смоли та інші рослинні соки та екстракти;
· рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів; інші продукти рослинного походження;
· жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові; жири; воски тваринного або рослинного походження;
· готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних;
· цукор і кондитерські вироби з нього;
· какао та продукти з нього;
· готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби;
· продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин;
· різні харчові продукти;
· алкогольні і безалкогольні напої та оцет;
· залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин;
· тютюн та його промислові замінники.
Виняток із наведеного переліку - підакцизні товари. Вони сільгосппродукцією не будуть (п. 2.15 Закону про сільськогосподарську підтримку).
До доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва включають (п. 4 Положення про ФСП) доходи від реалізації продукції:
|
|
|
· рослинництва і тваринництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на правах власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах;
· рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) і продуктів її переробки на власних підприємствах;
· що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Новостворені фермерські господарства стати платниками ФСП не зможуть. Таким підприємствам доведеться пропрацювати до кінця року, в якому їх створено, і тільки по його завершенні їм вдасться оцінити частку сільськогосподарського доходу в загальних доходах.
Окремий порядок застосування "доходного правила" встановлено для підприємства, яке створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу.
По-перше, норма щодо дотримання не менш як 75% загальної суми валового доходу від реалізації сільгосппродукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на (ст. 2 Закону про ФСП):
· усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
· кожну окрему особу, створену за допомогою поділу або виділу;
· особу, створену шляхом перетворення.
По-друге, для таких підприємств до сільськогосподарського доходу включають ще й доходи, отримані протягом останнього податкового періоду від надання супутніх послуг за переліком, затвердженим Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном і ДПА (п. 4 Положення про ФСП).
До супутніх послуг згідно з Переліком належать послуги:
Зі збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовка продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція, силосування, охолодження тощо), які сільськогосподарське підприємство-виробник надає покупцю такої продукції (з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
|
|
|
З догляду за худобою і птицею, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передач покупцю).
Зі зберігання сільгосппродукції, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
З відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які сільгосппідприємство-виробник надає її покупцю (з дати передачі права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).
Стежити за часткою сільськогосподарських доходів протягом року не потрібно навіть якщо у будь-якому періоді питома вага сільгосппродукції становитиме менше 75%, ви продовжите сплачувати ФСП до грудня. Адже за п. 8 ст. 2 Закону про ФСП змінювати порядок сплати податків та зборів протягом року не можна. Податківці мають право зняти підприємство з податкової реєстрації як платника ФСП тільки удвох випадках (п. 3 ст. 2 Закону про ФСП):
· якщо підприємство визнано банкрутом;
· у разі ліквідації господарства.
Звичайно, не набравши за рік 75 % сільськогосподарських доходів, наступного року про ФСП годі й мріяти.
Другою умовою є наявність сільгоспугідь. Об'єктом обкладення ФСП - площа сільгоспугідь, переданих сільгосптоваровиробнику у власність або наданих йому у користування (ст. З Закону про ФСП), а для рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств - площа земель водного фонду.
Якщо земля відсутня, то і податок сплатити неможливо. Тобто мати сільгоспугіддя обов'язково, коли прагнеш перейти на ФСП.
Які ж землі підійдуть для сплати податку? У сільгосппідприємств це може бути (ст. З Закону про ФСП):
· рілля;
· сіножаті;
· пасовища;
· багаторічні насадження.
У рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які розводять, вирощують та виловлюють рибу у внутрішніх водоймах, - землі водного фонду.
Земля може належати підприємству на праві власності або бути у постійному користуванні або в оренді. Виняток - земельні ділянки, орендовані у платників ФСП: за п. 13 Положення про ФСП орендар не вправі включити їх до свого розрахунку. Тому для сплати названого податку необхідно, щоб крім угідь, орендованих у іншого платника ФСП, у підприємства були землі, які до розрахунку потраплять.
Закон про ФСП не встановлює мінімальної площі земель- дозволено мати навіть 1 га чи 0,1 га сільгоспугідь.
Зрозуміло, не переведуть на ФСП підприємства, які не виконали згаданих вище умов. Але також не зможуть стати його платниками господарства, які (ст. 2 Закону про ФСП):
Реалізують інвестиційні або інноваційні проекти:
· у спеціальних (вільних) економічних зонах;
· на територіях пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності;
· в умовах технологічних парків;
· реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" від 04.07.02 р. № 40-1У;
· зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.
Останнє не означає, що єдинникам треба взагалі забути про перспективу стати платниками ФСП. Просто в рік, коли вони бажають це зробити, їм слід позбутися статусу єдинника. Тобто не пізніше ніж за 15 днів до закінчення IV кварталу (ст. 4 Указу про єдиний податок) необхідно подати до податкової заяву про відмову від сплати єдиного податку.
Аби стати платником ФСП (або підтвердити цей статус), сільгосппідприємство має обчислити суму податку і до 1 лютого поточного року подати (п. 5 Положення про ФСП):
· загальний розрахунок ФСП на поточний рік щодо всієї площі земель, з якої справляють податок, до податкової за своїм місцезнаходженням;
· звітний розрахунок ФСП окремо за кожною земельною ділянкою до податкової за місцем розташування такої ділянки;
· витяг з державного земельного кадастру про склад сільгоспугідь та їх грошову оцінку до податкових за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок;
Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу. Остання редакція цього розрахунку затверджена наказом Мінагрополітики від 22.11.07 р. №818. Методичні рекомендації по його складанню наведені у листі Мінагрополітики від 26.11.07 р. № 37-27-2-7/18792. Його подають до податкових за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування землі.
Підприємство, що з'явилось протягом року в результаті злиття, приєднання або перетворення платників ФСП, аби залишитись на цьому податку, повинно подати заяви та розрахунок протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до податкової за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земель розрахунок ФСП за період від дати утворення до кінця поточного року (п. 10 Положення про ФСП).
Протягом 10 робочих днів після подання розрахунку ФСП податкова за місцезнаходженням платника має видати довідку про присвоєння або підтвердження статусу платника ФСП (п. 11 Положення про ФСП).
ФСП сплачують щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми, у таких частинах (ст. 5 Закону про ФСП):
у І кварталі - 10%;
у II кварталі - 10%;
у III кварталі - 50%;
у IV кварталі - 30%.
До бюджету податок перераховують за місцем розташування земельної ділянки.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку (визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом України «Про фіксований сільсько-господарський податок», виходячи з площі земельних ділянок та її грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (далі - Методика).
Розрахунок суми фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється платниками податку за формулою:
Е податку = П ріл. х Г ріп. х С под. для ріл. + П сін. х Г сін. х х С под. для сіл. + П пас. х Г пас. х С под. для пас. + П б/нас. х (3.1) х Г б/нас. х Спод. для б/нас. + Пзем. в/фон. х Гріл. х х С под. для зем. в/фон.,
де: Е податку - загальна сума фіксованого сільськогосподарського податку;
П ріл. - площа ріллі;
П сін. - площа сіножатей;
П пас - площа пасовищ;
П б/нас. - площа багаторічних насаджень;
П зем. в/фон. - площа земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищ), що перебувають у власності платника-податку або надані йому у користування, утому числі на умовах оренди;
Г ріл. - грошова оцінка ріллі, проведена за станом на 01.07.95 і розрахована за Методикою;
Гсін. - грошова оцінка сіножатей, проведена за станом на 01.07.95 і розрахована за Методикою;
Гпас. - грошова оцінка пасовищ, проведена за станом на 01.07.95 і розрахована за Методикою;
Г б/нас. - грошова оцінка багаторічних насаджень, проведена за станом на 01.07,95 і розрахована за Методикою;
С под. для ріл. - ставка податку у відсотках до грошової оцінки 1 га ріллі;
С под. для сін. - ставка податку у відсотках до грошової оцінки 1 га сіножатей;
С под. для пас. - ставка податку у відсотках до грошової оцінки 1 га пасовищ;
С под. для б/нас. - ставка податку у відсотках до грошевої оцінки 1 га багаторічних насаджень;
С под. для зем. в/фон, -ставка податку у відсотках до грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та. Автономній Республіці Крим для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах);
Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку може бути поданий до податкового органу за добровільним рішенням платника податку в електронній формі за умови дотримання вимог чинного законодавства, що регулює ці питання.
У податковому розрахунку ФСП заокруглення суми нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку за базові податкові (звітні) місяці року, крім суми за останній базовий податковий (звітний) місяць року, здійснюється за загальними правилами заокруглення. Сума фіксованого сільськогосподарського податку за останній базовий податковий (звітний) місяць року визначається як різниця річної суми фіксованого сільськогосподарського податку і суми фіксованого сільськогосподарського податку за базові податкові (звітні) місяці року, крім останнього.
Приклад заповнення Податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку наведено.
Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером {вказуються їх прізвища, ініціали, проставляється дата заповнення розрахунку), скріплюється печаткою підприємства.
Визначення критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації продукції сільського та рибницького господарства власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, що перевищує 75% загальної суми валового доходу підприємства, є однією з вимог переходу на сплату ФСП відповідно до Закону України від 17.12.98 р. № 320-ХІУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» (за текстом - Закон № 320-ХІ\/).
Такий критерій визначався юридичними особами відповідно до Методичних рекомендацій для визначення питомої ваги доходу від реалізації продукції сільського та рибного господарства власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік, затверджених наказом Мінагрополітики України від 12.01.2007 р. № 6. 5) Враховуючи те, що останнім часом істотно змінено організацію і ведення бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах, а також запроваджено з 1 січня 2007 року Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 18.11.2005 р. № 790, виникла потреба внести відповідні зміни до існуючого Розрахунку питомої ваги.
Так, наказом Мінагрополітики України від 22.11.2007 р. № 818 затверджено новий Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік (за текстом - Розрахунок). Відповідно наказ Мінагрополітики України від 12.01.2007 р. № 6 втратив чинність. Водночас розроблено нові Методичні рекомендації щодо складання Розрахунку (лист Мінагрополітики України від 26.11.2007 р. № 37-27-2-7/18792).
Нова форма Розрахунку відрізняється від попередньої тим, що у рядку 1 «Доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва і тваринництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування» зазначаються дані окремими рядками по рослинництву і тваринництву. При цьому у колонці 3 «Джерело інформації» відображаються дані аналітичних рахунків реалізації довгострокових біологічних активів (без ПДВ), а не форми № 50-СГ, як було раніше (табл.3.1).
Слід зазначити, що біологічний актив - це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Біологічний актив та/ або сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Наприклад, основне стадо овець є довгостроковим біологічним активом. Молоко, каракулеві смужки, вовна, гній - сільськогосподарська продукція, на яку поширюється ПБО 30, приплід вважається додатковим біологічним активом, на який також поширюється ПБО 30, а пряжа, бринза, м'ясопродукти є продуктами переробки, на які не поширюється ПБО 30.
Взагалі Розрахунок має складатися виключно на підставі даних бухгалтерського обліку. Операції в бухгалтерському обліку відображаються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, а якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186.
Норма рядка 7.2 Розрахунку, в якому зазначається сума доходу, отримана від реалізації іноземної валюти, отриманої у вигляді кредитів та спрямованої на розвиток сільськогосподарського виробництва (закупівлю насіння, поголів'я худоби, сільськогосподарської техніки тощо), є нововведенням, оскільки раніше такі доходи не включалися до Розрахунку.
Щодо форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили тощо), то слід зазначити, що підприємства подають цей Розрахунок разом із документом, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин у попередньому звітному (податковому) році, до органу, уповноваженого згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору. В такому разі до підприємств не застосовується вимога Закону № 320-ХІУ щодо перевищення 75% питомої ваги доходу від реалізації продукції сільського та рибного господарства власного виробництва і продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства.
Новими Методичними рекомендаціями збільшено перелік органів, що видають документ, який підтверджує факт непереборної сили. Зазначеним документом можуть бути висновки Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України, рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, а також рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха.
Отже, для вирішення питань, пов'язаних з переходом на сплату фіксованого сільськогосподарського податку у наступному році, Розрахунок складають сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, утворених відповідно до чинного законодавства, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/ або земель водного фонду.
Якщо після проведення Розрахунку сума доходу підприємств сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75% від загальної суми валового доходу підприємства, то такі підприємства згідно зі ст. 2 Закону № 320-ХІ\/ за наявності сільськогосподарських угідь та земель водного фонду можуть бути зареєстровані платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
У разі коли сума доходу підприємств сільського та рибного господарства, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік становить менш як 75% від загальної суми валового доходу підприємства, такі підприємства сплачують податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Якщо фермерське господарство перебуває на загальній системі оподаткування, воно повинно сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), визначені Законом № 1251-ХП.
Податок на додану вартість
До числа непрямих податків відноситься податок на додану вартість. Платниками цього податку є фермерські господарства обсяг оподаткованих операцій яких протягом останніх дванадцяти календарних місяців перевищує у 300,0 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) (Нормативна картка №2).
Будь-якій особі, яка реєструється у податковому органі як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.
Суб'єкт підприємницької діяльності має право на добровільну реєстрацію як платник податку відповідно до поданої заяви у випадку, коли за останніх дванадцять календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій не перевищує 300,0 тис. грн.
Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу державної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення.
Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом ДПА України.
Податковий орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію його як платника податку. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом державної податкової служби, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщені платника податку.
Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюється центральним податковим органом.
Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках:
· якщо зареєстрована протягом 24 календарних місяців як платник податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 300,0 тис. грн.;
· якщо, зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» N 996-XIV від 16.07.1999 р.
. Коваленко А. М. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах України/А. М. Коваленко, О. П. Зінчук.-Дніпропетровськ: ВКК «Баланс Клуб», 2009.-736 с.
. Костенко В. Г. Особливості бухгалтерського обліку і фінансової звітності в фермерських господарствах/В. Г. Костенко//Економіка АПК.-№2.-2011.- С.12-14.
. Методичні рекомендації щодо організації та ведення бухгалтерського обліку в фермерських господарствах, затвердженні наказом Мінагрополітики № 189 від 02.07.01.
. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» затверджене наказом Міністерства Фінансів України №790 від 18.11.2005 р.
