За умовами завдання:
Швидкість вітру - 3 м/с;
Дані прогнозу погоди - ніч, ясно.
Розв’язання:
Враховуючи данні прогнозу погоди та швидкість вітру, згідно таблиці1на момент аварії ступінь вертикальної стійкості повітря буде характеризуватися інверсією.
Відповідь: ступінь вертикальної стійкості повітря буде характеризуватися інверсією.
Визначити еквівалентну кількість речовини
Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі.
Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою:
Qe1 =К1×К3× К5× К7×Q0
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;
К3 - коефіцієнт граничної токсодози НХР (табл. 3);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (табл. 2);
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;
Q0 - кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т).
Згідно умов завдання:
К1 = 0,18 (табл. 3)
К3 = 1.0 (табл. 3)
К5 = 0,081 (табл. 2)
К7 = 1 (табл. 3)0 = 70 т.
Розв’язання:
Qe1 =0,18 × 1,0 × 0,081× 1 ×70 = 1,0206
|
|
Відповідь: Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі буде дорівнювати 1,0206 т.
Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі.
Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарівизначається за формулою:
Qe2 =(1-К1) ×К2 ×К3 ×К4 ×К5 ×К6 ×К7 ×Q0/(h-d)
де К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 3);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 4);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;
Q0 - кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т);
d - питома вага НХР (т/м3) (табл. 3):
h - товщина шару розливу НХР (м).
Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою:
К6 = N0,8
При Т< 1 години К6 приймається для 1 години.
Тривалість випаровування речовини розраховується за формулою:
Т= h × d/К2×К4×К7
Згідно умов завдання:
h = 0,05 (табл. 14)
d = 1,558 т/м3 (табл. 3)
К2 = 0,052 (табл. 3)
К4 = 1, 67 (табл. 4)
К7 = 1 (табл. 3)
Розрахунок Т:
Т= 0,05×1,558/0,052×1,67×1 =0,078/0,087 = 0,896
Розрахунок К6:
К6 = N0,8
У зв’язку з тим, що Т< 1, N для розрахунку К6 приймається за 1.
К6 = 10,8 =1
Згідно умов завдання:
К1 = 0,18 (табл. 3)
К2 = 0,052 (табл. 3)
К3 = 1.0 (табл. 3)
К4 = 1, 67 (табл. 4)
К5 = 0,081 (табл. 2)
К6 =1
К7 = 1 (табл. 3)= 1,558 т/м3 (табл. 3)0 = 70 т
h - 0,05 (розлив вільно)
Розв’язання:
Qe2 = (1 - 0,18) ×0,052×1,0×1,67×0,081×1×1×70/(0,05×1,558) = 5,183
Відповідь: Еквівалентна кількість хлору по вторинній хмарі буде дорівнювати 5,183 т.
Визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря
|
|
Відповідно до таблиці 8, визначимо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря:
Г = 27,1 (км).
Відповідь: глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря 27,1 км.
Визначення площі зони зараження
Визначити площу можливого зараження
Площу зони зараження Sзмхз для первинної (вторинної) хмари НХР визначають за формулою:
Sзмхз = 8,72×10 -3×Г2×φ, км2
де Sзмхз - площа зони можливого хімічного зараження, км2;
Г - глибина зони зараження, км;
φ - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони (табл. 7).
Згідно умов завдання:
Г = 27,1
φ = 45 (табл. 7)
Розв’язання:
Sзмхз = 8,72×10 -3×27,12×45 = 288,182
Відповідь: Площа можливого зараження 288,182 км2.
Визначити площу фактичного зараження після аварії.
Площу фактичного зараження після аварії визначаємо за формулою:
Sпзхз = К× Г2× N0,2, км2
де Sпзхз - площа прогнозованої зони хімічного забруднення;
К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);
Г - глибина зони забруднення, км;
N - час, який пройшов після початку аварії, год.
Ширина ПЗХЗ при інверсії визначається за формулою:
Ш = 0,3 × Г0,6, км
Згідно умов завдання:
К=0,081 (табл. 2)
Г= 27,1
N= 2
Розв’язання:
Sпзхз = 0,081 ×27,12× 20,2 = 0,081× 734,41× 0,870 =51,754
Ш = 0,3×27,10,6 = 0,3×7,241 = 2,172.
Відповідь: площа фактичного зараження після аварії 51, 754 км2, ширина зони фактичного зараження 2, 172 км.
Визначити тривалість дії НХР.
Тривалість дії НХР визначається за формулою:
Т= h × d/К2×К4×К7,
де h - товщина шару розливу НХР (м);
d - питома вага НХР (т/м3) (табл. 3);
К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 3);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 4);
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря.
Згідно умов завдання:
h = 0,05 (табл. 14)
d = 1,558 т/м3 (табл. 3)
К2 = 0,052 (табл. 3)
К4 = 1, 67 (табл. 4)
К7 = 1 (табл. 3)
Розв’язання:
Т= 0,05×1,558/0,052×1,67×1 =0,078/0,087 = 0,896
Відповідь: тривалість дії НХР 0,896 год.
Задача 6. Визначити час підходу забрудненого повітря до об’єкта.
Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта визначається за формулою:
t = X/V, год
де X - відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, км;
V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру, км/год. (табл. 6).
Згідно умов завдання:
X = 49 км,
V = 16 км/год. (табл. 6).
Розв’язання:
t =49/16 = 3,062 год.
Відповідь: час підходу забрудненого повітря до м. Суми 3,062 години.
Задача 7. Визначити можливі втрати населення, службовців і робітників від НХР в осередку ураження.
Орієнтовна структура втрат може розподілятися за такими даними:
легкі - до 25%;
середньої тяжкості - до 40%;
зі смертельними наслідками - до 35%.
Розрахунок проводять за допомогою таблиці 15.
Згідно умов завдання:
чисельність робітників 1200 осіб;
забезпеченість ЗІЗ - без протигазів;
місце розташування робітників - прості укриття;
можливі втрати людей від НХР 50%.
Розв’язання:
Можливі втрати людей від НХР х в осередку ураження складуть:
х=1200× 50/100 = 600 осіб.
Кількість осіб, які отримають легкі отруєння у складуть:
у = 600×25/100 = 150 осіб.
Кількість осіб, які отримають отруєння середньої тяжкості z складуть:= 600×40/100 = 240 осіб.
Кількість осіб, які отримають легкі отруєння зі смертельними наслідками k складуть:
k =600×35/100 = 210 осіб.
Відповідь: Можливі втрати робітників в осередку ураження складуть 600 осіб, з них легкі отруєння отримають 150 осіб, отруєння середньої тяжкості отримають 240 осіб, отруєння зі смертельними наслідками отримають 210 осіб.