Розділ 2. Аналіз перекладу суспільно-політичних реалій на основі перекладу статей з газети Нью- Йорк Таймс

 

    В першому розділі ми розглянули теоретичний аспект проблеми перекладу реалій- американізмів. В другому розділі автор даної курсової роботи, на прикладі перекладів статей з газети Нью- Йорк Таймс, покаже на практиці, як перекладати суспільно- політичні реалії- американізми.  

    В статтях, що ми їх вибрали та розглянули переважна більшість реалій, які нам зустрілись, були політичні і соціальні реалії. В першому розділі ми вже зазначали, що політичні і соціальні реалії включають в себе назви місцевих адміністративних установ, органів управління, посад та реалії, що стосуються власне соціального та політичного життя країни.

    Назви деяких реалій-американізмів є відомі всьому світу, наприклад, такі як: The Pentagon – Пентагон;

              The Capitol – Капітолій;

              Senate – Сенат.

При перекладі застосовувався метод транслітерації. Такі реалії- американізми є добре відомими українському реципієнту, через те, що їх часто можна зустріти в засобах масової інформації, тому автор вважає, що надавати додаткову інформацію при перекладі, наприклад: The Pentagon – Пентагон (Міністерство Оборони США), або переклавши просто як Міністерство Оборони США, застосувавши другий спосіб перекладу реалій, що наводився в першому розділі, а саме – це утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові, є зайвим і лише обтяжить конструкцію перекладу.

    Але якщо розглянути назву Botanical Garden, ботанічний сад, що знаходиться у Вашингтоні і відомий будь- якому американцю, то український реципієнт мало або зовсім не ознайомлений з цією реалією, тому автор вважає за правильне подати коротку додаткову інформацію: Botanical Garden – Ботанічний Сад у Вашингтоні.

    В текстах оригіналу нам зустрілось дуже багато назв різних державних установ та організацій США. Такі назви перекладались переважно способом утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові:

    The Department of Homeland Security – Міністерство внутрішньої безпеки;

    The Department of Agriculture – Міністерство сільського господарства;

    The Agency for International Development – Агентство міжнародного розвитку;

    The Global Fund to fight AIDS – Фонд боротьби за СНІДом;

    International Relations Committee – Комітет з питань міжнародних відносин.

    А також було багато назв посад:

    Congressman – Конгресмен;

    Governor – Губернатор;

    Mayor – Мер;

    Attorney general –Генеральний прокурор.

    У першому розділі ми вже зазначали про велику кількість скорочень у друкованих засобах масової інформації та специфіку їх перекладу. Таке загальновідоме скорочення в Америці, як CARE (Cooperative for American Relief to Everywhere), при перекладі може бути подано у вигляді скорочення повного варіанту перекладу, але в дужках сам повний варіант має бути обов’язково зазначений. Тобто, CARE буде перекладатись, як ОАБТ (Об’єднане Американське Благодійне Товариство). Так само буде перекладатись скорочення NAM = National Association of Manufacturers – НАП (Національнаяасоціаціяпідприємців). Але так перекладатись будуть не всі скорочення, в силу того, що деякі скорочення мають відповідник в мові перекладу і не потребують додаткового пояснення, наприклад, AIDS – СНІД, необхідність розширювати текст перекладу за рахунок пояснення є зайвою. Так само буде робитись переклад реалії FBI-Federal Bureau of Investiga­tion = ФБР = Федеральне Бюро Розслідування, додаткове пояснення можна не давати, адже це скорочення є відомим і його часто можна зустрітити не лише в засобах масової інформації, але і в сучасній художній літературі та в кінофільмах.

ВИСНОВКИ

 

       Отже, в даній курсовій роботі ми розглянули деякі аспекти перекладу. Зараз коротко охарактеризуємо основні питання, які ми розглядали в курсовій роботі.

    По- перше, це те, що метою будь- якого перекладу є досягнення адекватності. Тобто, вичерпної передачі не тільки змісту оригіналу, але й повної функціонально- стилістичної відповідності йому. В курсовій роботі ми розглянули певні труднощі, що можуть виникнути на шляху перекладача при досягненні ним максимальної адекватності перекладу.

Друге питання, яке ми розглядали – переклад газетно- публіцистичного стилю. В даній курсовій роботі ми розкрили специфічність перекладу газетних матеріалів. Труднощі та шляхи перекладу деяких складових газетних матеріалів,наприклад,таких як заголовків статей, правильного застосування граматичної та часової форми при їх перекладі, а також скорочень назв реалій,скорочень міжнародних організацій, кліше, штампів та фразеологізмів, термінів. Переклад газетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов’язково має враховувати при перекладі.

    Далі ми розглянули реалії – поняття реалії, класифікацію та способи перекладу реалій. Ми зазначали в даній курсовій роботі, що для правильного перекладу реалій, перекладач має володіти певними фоновими знаннями щодо країни з мови якої робиться переклад.

    В останньому розділі автор даної курсової роботи на прикладі перекладу статей з газети Нью- Йорк Таймс на практиці показала, як перекладають суспільно- політичні реалії- американізми.

    Підсумовуючи все вище написане, автор даної роботи вважає, що переклад це не лише важка та відповідальна праця, це, певним чином, мистецтво. Мистецтво так подати переклад тексту мови оригіналу, щоб він не був “чужим” для читача мови перекладу і більше того, сприймався не як переклад, а як окремий оригінальний текст. Якщо людина не знає мови оригіналу, то текст перекладу вона і буде сприймати як оригінал, тому перекладач несе відповідальність за адекватність свого перекладу, за збереження змісту та стилістичних особливостей тексту мови оригіналу.