Вступне слово викладача

УРОК 25. 10кл. Укр.літ. 06.04.20г.

Тема. Борис Грінченко. Оповідання «Каторжна». Психологізм твору.

Мета: допомогти студентам розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості; розвивати вміння сприймати слово, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати логічно правильне мовлення студентів; виховувати найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя.

Очікувані результати.

Після уроку студенти зможуть:

· пояснювати основні етапи життєвого та творчого шляху письменника;

· розкривати тематичне та жанрове розмаїття творів митця;

· аналізувати художній твір;

· порівнювати й узагальнювати матеріал теми;

· допомагати й навчати один одного під час виконання групових завдань, під час роботи над проектом;

· відстоювати власну думку;

· робити висновки та аналізувати роботу інших.

Обладнання: портрет Б.Грінченка, виставка творів (словники лексикографа, збірки його творів), портрети письменників (Е.Амічіса, Г.Ібсена, В.Гюго, Ф.Шиллера, Г.Гейне, Д.Дефо, О.Пушкіна), блок-схема «Тематика творів. Приклади», мультимедійний проектор (презентації «Віртуальна подорож музеєм Б.Д.Грінченка», «Б.Грінченко «Каторжна»»), аудіозапис книги.

Методи: розв’язання проблемних завдань, дослідження творчої спадщини письменника, планування роботи, проектна діяльність, парна та групова форми роботи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.Організаційний момент. Емоційна готовність до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання.

- Доброго дня,шановні студенти! Я бажаю вам гарного настрою та плідної праці на уроці.

Поет Микола Чернявський сказав про Бориса Грінченка, що той більше працював, ніж жив, чи мав він на увазі лише любов митця до праці? І тому саме з цього питання ми розпочинаємо сьогодні урок.

Вправа «Очікування».

- Чого ви очікуєте від уроку?

- Яким чином ви сподіваєтеся реалізувати свої очікування?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Слово викладача.

- Сьогодні ми повинні осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, зрозуміти й сприйняти його слово, проаналізувавши оповідання «Каторжна», розвиваючи при цьому свої вміння зіставляти й аналізувати факти, виховуючи в собі найкращі людські якості, а особливо любов до людей.

Записуємо тему уроку. Протягом заняття ви працюєте в зошитах самостійно, робите нотатки, які допоможуть вам під час підготовки до контрольної роботи.

План уроку сьогодні цитатний. Це епіграфи до частин заняття.

1. «Більше працював, ніж жив» (М.Чернявський).

2. «О, скільки сліз повинні ми утерти» (Б.Грінченко).

3. «За що стільки горя … додають людям люди» (Б.Грінченко).

4. «За працездатністю Грінченка переважав хіба що Франко» (В.Яременко).

- Закликаю вас до творчості й активності.

Вступне слово викладача.

- Спростувати чи підтвердити думку М.Чернявського я вам запропонувала шляхом створення проекту, тема якого «Віртуальна подорож музеєм Б.Д.Грінченка». Координати чіткі: Перевальський район, с.Олексіївка, вул.Грінченка, буд.8, НСШ ім.Б.Д.Грінченка.

. Щоб глибоко зрозуміти зміст слів М.Чернявського, гадаємо, що слід почати з того, що мало хто з діячів міг би сказати про себе так, як сказав сам Б.Грінченко:

Я не скажу, щоб розумом я жив,

Я не скажу, щоб серце в мене спало,

Але його я тяжко пригнітив,

Але йому так волі дав я мало.

Повинність я над все ушанував,

Віддав себе я праці без вагання,

Я йшов туди, де розум посилав…

Ми Вас запрошуємо на Луганщину, туди, де вчителював Борис Дмитрович з 1887 по 1893 рік. Зовнішній вигляд будинку (він справа) майже не змінився з тих часів. Це приватна школа Христини Данилівни Алчевської, саме вона запросила його сюди працювати. А ось перший пам’ятник Грінченку на Україні. І постамент, і музейну кімнату відкрито в 1988 році. Зліва від пам’ятника знаходиться сучасна школа.

Про Марію Миколаївну Гладиліну, дружину письменника, розповідає наступна експозиція. Саме вона стала для нього найкращим другом, порадником і помічником. Марія Загірня – це її псевдонім – допомогла Грінченку врятувати від загибелі 758 шевченківських експонатів.

. Ми вважаємо, що вчительська робота дала багато матеріалів письменнику для створення оповідань про дітей та про школу. За період роботи в Олексіївці Борисом Дмитровичем було написано 200 творів різних за жанрами. Це такі оповідання, як «Каторжна», «Олеся», «Грицько», «Кавуни», «Украла», повість «Сонячний промінь», багато віршів, байок. Про це говорить дана експозиція. А ще ми знайшли зображення будинку, де мешкала сім’я Грінченків у цей час.

Наступні розділи експозиції розповідають про Чернігівський період життя Грінченка з 1894 по 1902 рік. У Чернігові Борис Дмитрович організовує своє видавництво й створює в умовах жорстокої заборони «бібліотеку українських книжок».

. Унікальним експонатом музею є перше видання «Словаря української мови», яке вийшло в 4-х томах у Києві у 1907-1909 роках. У ньому понад 68 тисяч слів з перекладом або тлумаченням їх російською мовою. Тут є й ілюстративний матеріал.

««Словарь української мови» став прекрасним пам’ятникомГрінченку. Це гідна праця лексикографа, яка стоїть поряд із словником В.Даля в російській, С.Лінде в польській, В.Караджича в сербській мовах», - так писав Олесь Гончар.

Н аступна експозиція розповідає про те, що Грінченко займався етнографією та фольклором. У залі «Обереги долі» знаходиться зібраний ним багатющий матеріал, який розповідає про традиції та побут нашого народу.

. Не можна у музеї не звернути увагу на фотографії 1903 року, які розповідають про дружбу Б.Грінченка та І.Франка. Саме Франко назвав його «робітником без одпочинку». У цей час Борис Дмитрович очолює товариство «Просвіта».

Останній період життя митця був трагічним. Як ми вже знаємо, 1 жовтня 1908 року після арешту померла його донька Настя (на фото вона, батьки Грінченка, дружина та дві його двоюрідні сестри), а через 4 місяці – її син Воля, єдиний онук Бориса Дмитровича.

Аналізуючи це все, ми можемо зробити висновок, що праця – це не просто улюблене заняття Грінченка, це і є його життя. Воно гідне подиву, а невтомна титанічна діяльність викликає в нас захоплення. Для нас Б.Грінченко – це фено́мен Великого Трударя. І тому асоціативний кущ діяльності письменника має такий вигляд. Він і письменник, і лексикограф, і етнограф, і публіцист, і видавець, і педагог, і фольклорист, і літературознавець, і перекладач, і громадсько-культурний та політичний діяч.