Метод «Мозковий штурм»

- Що зробило її такою? (Сирітство, знущання мачухи, п’яна байдужість батька, бездушність оточення, огидне прізвисько «каторжна») У 1 абзаці це слово зустрічається 6 разів.

Бесіда за змістом І частини твору.

- У вас єкопія 2-го тому словника Б.Грінченка. Яке лексичне значення цього слова?

- Які, на вашу думку, рядки говорять про результат такого відношення до Докії?

- Докія вдалася в матір, проте з того часу, як її не стало, з’явилася в дівчинки подруга, яка замінила їй неньку. Про кого мова? (Про калину)

- При всій своїй замкнутості давайте пригадаємо, як вона розмовляє з калиною. Як це її характеризує? (Аудіозапис книги.)

- Образ калини є фольклорним. Що він тут символізує?

- На скільки частин ділиться твір композиційно? (На три.) Яка, на вашу думку, найяскравіша зорова сцена І частини? (Вирубування калини.) До цієї сцени в підручнику є ілюстрація Василя Євдокименка. Як митець зумів передати психологічну напругу ситуації? (Темні кольори, прямі незакінчені лінії, Докія ніби злилася з калиною, вона закриває її своїм тілом, на обличчі в дівчинки розпач і крик.)

Художнє дослідження.

- Поміркуйте, чим схожі Докія з оповідання «Каторжна» і дівчата з картин українських художників Льва Жемчужникова «Покинута» та Киріака Костянтиновича Костанді «В люди»?(Важкі долі дівчат.) Висновок: різні мистецькі засоби, але однаковий художній ефект.

Теорія літератури. Ознаки екзистенціалізму.

- Саме в цьому сцені рубання калини яскраво виражені ознаки екзистенціалізму. Це літературна течія, представники якої прагнули збагнути справжні причини трагічної невлаштованості буття. Самотність, відчай, страждання + нав’язування волі й моралі оточенням = протест особистості. І цей протест ми бачимо в Докії. Підтвердіть це цитатою.