Наведення перильних мотузок

9.8.1. Наведення основної мотузки для переправи чи перил здійснюється будь-яким способом. Забороняється використання для кріплення поліспасту при натягуванні переправ пристроїв із гострими зубцями (жумарів, кролів тощо) та одинарних схоплюючих вузлів, а також наведення переправи за допомогою інших технічних засобів (домкрат, гаки відкритого типу тощо).

9.8.2. З метою дотримання безпеки дозволяється натягування вірьовки (див. додаток 3):

• через поліспаст (2:1) – п’ятьма учасниками;

• через поліспаст (3:1) – чотирма учасниками;

• через поліспаст (4:1) – трьома учасниками.

Застосування поліспастів більш високого рівня або складних поліспастів не допускається.

9.8.3. Натягування перил через поліспаст (4:1) п’ятьма учасниками допускається за умови, що поліспастом будуть натягуватись одночасно дві перильні вірьовки й поліспаст буде закріплено до схоплюючого вузла (пристрою), який одночасно затискає обидві перильні вірьовки.

Якщо кріплення поліспасту до подвійних перил здійснюється окремими пристроями (вузлами) до кожної мотузки, то натягування здійснюється відповідно до вимог п.9.8.2.

9.8.4. На момент початку руху учасників по переправi елементами, що несуть навантаження, можуть бути тільки карабіни, перила та поліспастні петлі.

9.8.5. Кріплення перил, у тому числi й переправ, дозволяється карабіном із вузлом із групи провідників навколо опори або будь-якими вузлами з Технічного регламенту, що призначені для кріплення мотузки до опори, без кінцевого підстрахування вузлом з групи провідників.

9.8.6. У випадку застосування вузлів, що не перераховані в Технічному регламенті, при остаточному кріпленні перил переправ на момент початку руху учасників цей вузол має бути підстраховано вузлом із групи провідників. Довжина петлі, що може проскочити через такий вузол, не повинна бути більшою за 50 см.

9.8.7. При подоланні навісних переправ (етапи 1-2) команда наводить подвійну перильну вірьовку. Якщо на етапі наявна суддівська перильна страховка, Умовами змагань може бути дозволено наведення одинарної перильної командної вірьовки.

9.8.8. Подвійна перильна вірьовка може бути закільцьована (дві окремих вірьовки проходять через дві опори на протилежних ділянках етапу). У цьому випадку учасник, що переправляється, може приєднуватися як до всіх чотирьох гілок перил, так і до двох гілок, але ці дві гілки повинні бути з різних закільцьованих вірьовок.

9.8.9. Подвійні перила, які наводяться за допомогою поліспасту, кріпляться до петлі або ЗСК (напряму) двома карабінами з розривним навантаженням не менше 20 кН або одним, що витримує не менше 30 кН. Кількість карабінів, які закріплюються до петлі в поліспастній системі, сумується.

Подвійні перила, які наводяться за допомогою поліспасту, кріпляться навколо ПКП (дерева, ЗСК тощо) одним карабіном із розривним навантаженням не менше 20 кН.

9.8.10. У поліспастових системах можуть застосовуватись одинарні карабіни, які витримують навантаження не менше 20 кН.

9.8.11. Команді при проходженні етапу забороняється розрізати вузли й обрізати навішені основні мотузки. В особливому випадку, з дозволу судді етапу, допускається зрізати на етапі мотузки, якщо команда фінішувала й не можливо іншим способом зняти спорядження.

9.8.12. При незадовільному стані переправи (провис, ослаблення кріплення на опорах, унаслідок якого відбувається занурення (відрізняти від торкання поверхні води) учасника у воду (навіть не повністю), небезпечне зачіпання рельєфу або предметів, що виступають) або якщо перила переправи по колоді та по мотузці з поручнями провисають нижче ніг учасника, який стоїть на початку переправи, наступний учасник може переправлятися тільки після перетягування переправи (вузол кріплення перил повинен бути перев’язаний). На особистих змаганнях та змаганнях зв’язок учасник в такому випадку повертається на ЦД й перетягує переправу, якщо інше не передбачено Умовами.

Рух самовипуском

9.9.1.Цим способом тільки на особистій дистанції дозволяється здійснювати спуски будь-якої крутизни, долати підйом по схилу, траверс схилу або скель, похилу навісну переправу. На дистанції зв’язок таким чином організується спуск потерпілого із супроводжуючим.

9.9.2. Основна мотузка пропускається навколо опори на ВД, один її кінець закріплюється до учасника до блокування вище вузла блокування ІСС, а інший може бути закріплений до учасника в будь-якому іншому місці, і на цій же гілці мотузки в’яжеться схоплюючий вузол або кріпиться технічний пристрій.

Під час руху на підйомі або траверсі учасник пропускає через суддівські карабіни в ППС гілку мотузки, яка приєднана до грудної частини блокування ІСС.

9.9.3. Також можливий рух самовипуском на підйомі чи траверсі з двома окремими схоплюючими вузлами (технічними пристроями) на обох гілках мотузки, пропущеної через опору на ВД. Кінці обох гілок мотузки можуть не бути прикріплені до учасника. При цьому через ППС може проходити будь-яка з гілок.

9.9.4. При русі самовипуском на підйомі чи траверсі можливе використання поручневої мотузки, яка кріпиться за допомогою карабінної удавки до опори на ВД. Тоді схоплюючий вузол (пристрій) в’яжеться до цієї ж мотузки й тільки вона пропускається через ППС. Кінець мотузки до учасника кріпити не обов’язково.

9.9.5. Якщо стрімкість спуску більша 50°, нижче схоплюючого вузла (пристрою) повинен розташовуватись гальмівний пристрій чи вузол УІАА (крім випадків використання технічних пристроїв із функцією контролю швидкості).

9.9.6. Спуск потерпілого із супроводжуючим самовипуском здійснюється за допомогою подвійної транспортної мотузки, кінці якої зв’язані спільним вузлом із групи провідників або з’єднані карабіном. У зв’язаний кінець мотузок потерпілий та супроводжуючий приєднуються за допомогою двох окремих вусів зі спільним вузлом, або вусів, що є продовженням спускових мотузок, або своїми короткими вусами самостраховки. Транспортна мотузка підстраховується схоплюючим вузлом із подвійної допоміжної мотузки або відповідним технічним пристроєм. Решта вимог відповідно до п.9.9.2. та п.9.9.5. Схоплюючий вузол (технічний пристрій), гальмівний пристрій (за наявності) та вільні кінці транспортної мотузки кріпляться до супроводжуючого.

Розділ 10. Умови подолання етапів, виконання спеціальних завдань