Таксономія навчальних завдань

МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ. ЗМІСТ ОСВІТИ

Поняття про зміст освіти

Методи навчання, їх класифікація.

Засоби і форми організації навчання

Рекомендована література

1. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике [Текст]: Учебное пособие / А.С. Агафонова. – СПб.: Питер, 2013. – 416 с.

2. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Збірник наукових праць до 10–річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Ч.2. – Харків: "ОВС", 2002. – С. 182-189.

3. Пидкасистый П.И. Педагогика / П.И. Пидкасистый, В.И. Беляев, Т. А. Юзефавичус, В. А. Мижериков. - Изд-во Академия, 2010. – 512 с.

4. Круглик В. С. Концепція сучасного педагогічного програмного засобу / В. С. Круглик. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em3/content/07kvsspm.htm.

5. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования [Текст]: учеб. пособие / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат. - М.: Издательский центр "Академия", 2014. – 224 с

6. Сластенин В.А. Педагогика: учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин. – М.: Изд. Центр «Академия», 2002. – 576 с.

7. Якушева Н.М. Дидактические принципы создания средств электронного обучения и вопросы их реализации // Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. Сер. «Педагогика и психология». 2012. № 1. С. 87-96.

Ключові слова: зміст освіти, таксономія цілей навчання, засоби навчання, методи навчання, форми організації навчальної діяльності учнів

Поняття про зміст освіти

Одне з центральних питань дидактики - чого навчати дітей різного віку, які знання давати їм, які уміння і здібності розвивати в них? Розв'язуючи цю проблему, дидактика розробляє теоретичні основи формування змісту освіти.

Зміст освіти - система знань, практичних умінь і навичок, до­свіду творчої діяльності, світоглядних ідей, якими учні оволодіва­ють у процесі навчання. Це педагогічно адаптований соціальний досвід людства, тотожний за структурою (звісно, не за обсягом) людській культурі в усій її повноті.

Зміст освіти складається з чотирьох основних компонентів: досвіду пізнавальної діяльності, зафіксованого у формі її результатів - знань; досвіду різних способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвіду творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в проблемних ситуаціях; досвіду ставлення до навколишньої дійсності - у формі світоглядних, морально-естетичних орієнтацій.

1. Пізнавальний досвід включає знання про природу, суспільст­во, мислення, техніку, засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.

Зміст освіти містить у собі такі види знань:

• основні поняття і терміни;

• факти повсякденної дійсності і науки;

• основні закони науки, що розкривають зв'язки і відношення між різними об'єктами і явищами дійсності;

• теорії, що містять систему наукових знань про певну сукуп­ність об'єктів, взаємозв'язки між ними, методи пояснення і про­гнозування явищ даної предметної галузі;

• знання про способи наукової діяльності, методи пізнання й історію одержання наукових знань;

• оцінні знання, знання про суспільні норми ставлення до різ­номанітних явищ життя.

2. Практичний досвід включає уміння і навички, які можуть бути загальними (складання плану, виділення суттєвого, порівняння, формулювання висновків, конспектування, анотування, робота з під­ручником, словниками, довідниками тощо) і спеціальними, що формуються лише в рамках певних навчальних предметів (уміння розв'язувати фізичні або математичні задачі, ставити досліди з хімії, креслити тощо).

3. Досвід творчої діяльності забезпечує готовність школярів до розв'язання нових проблем, до перетворення дійсності. Він виявля­ється в:

• самостійному перенесенні знань і умінь у нову ситуацію;

• баченні нових проблем в знайомій ситуації; баченні структу­ри об'єкта і його нових функцій;

• самостійному комбінуванні відомих способів діяльності в нові;

• баченні різноманітних способів розв'язання проблеми й аль­тернативних доказів;

• створенні принципово нового способу розв'язання пробле­ми, що не є комбінацією відомих.

4. Досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності - си­стема морально-естетичних поглядів, цінностей, що виражають ставлення особистості до світу, діяльності, людей, самої себе.

Всі компоненти змісту освіти взаємопов'язані між собою таким чином, що кожен попередній є основою для переходу до наступ­ного. Наприклад, уміння формуються на основі знань, а творча діяльність передбачає оволодіння певною сумою знань і репродук­тивних умінь у даній сфері творчості.

Зміст освіти відображає соціокультурний досвід у формі окремих навчальних предметів, в яких враховується не лише логіка відповідної науки або діяльності, але й закономірності пізнавального розвитку учнів, логіка навчального процесу, умови, в яких він протікає (утому числі термін навчання), можливості школярів.

Зміст освіти деталізується у конкретних навчальних завданнях, які вчитель визначає перед кожним уроком. Досить часто навчальні зав­дання формулюються педагогами в дуже загальному вигляді, що ускладнює або навіть унеможливлює точну оцінку ступеня їх реалі­зації. А це, своєю чергою, ускладнює управління навчальним про­цесом на основі його результатів. У зв'язку з цим проблема конкре­тизації завдань навчання є однією з актуальних у сучасній дидактиці.

Таксономія навчальних завдань

Чіткі системи навчальних завдань, серед яких виділяються окре­мі категорії і послідовні рівні (ієрархія), називаються педагогічними таксономіями. Саме поняття «таксономія» (від давньогрецьких слів «таксіс»-розташування один за одним і «номос»- закон) запозичене з біології. Воно означає класифікацію і систематизацію ієрархічно впорядкованих об'єктів.

Створення надійної, стрункої системи завдань навчання - дале­ко не абстрактне питання, що цікавить лише теоретиків. Чітка класифікація навчальних завдань має важливе значення насампе­ред для вчителя, оскільки дає можливість:

1) зосередити навчальні зусилля на головному: визначати першо­чергові завдання, порядок і перспективи подальшої роботи;

2) забезпечити ясність і гласність у навчанні: роз'яснити учням орієнтири діяльності, сформулювати критерії оцінювання їхніх досягнень, обговорити їх з тими чи іншими зацікавленими особа­ми (батьками, інспекторами);

3) створити еталони і підвищити об'єктивність оцінювання ре­зультатів навчання.

Однією з найбільш відомих у дидактиці є таксономія, розробле­на під керівництвом відомого американського психолога Б. Блума (табл. 2). Вона описує цілі навчання в пізнавальній сфері і широко використовується під час планування навчання й оцінювання його результатів, а також слугує надійним інструментом при експериме­нтальній перевірці нових навчальних курсів.

До когнітивної сфери належать завдання, що стосуються розви­тку пізнавальних умінь і здібностей учнів: від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до розв'язання проблем, у ході якого необхідно переосмислювати наявні знання, застосовувати їх у нових ситуаціях, створювати нове.

Таксономія Блума містить шість основних категорій, розташова­них у порядку зростання складності: знання (фактична інформація), розуміння (осягнення сутності інформації), застосування (здатність використовувати знання на практиці), аналіз (поділ цілого на частини для полегшення розуміння його сутності), синтез (розгляд явища в цілому) і оцінка (здатність робити оцінні судження).

Приклади типових завдань для кожної категорії

І. Знання.

1. Дайте визначення іменника.

2. Коли і де розгортаються описані в оповіданні події?

3. Напишіть формулу знаходження площі трикутника.

II. Розуміння.

1. Перекажіть коротко своїми словами зміст параграфа.

2. Які ідеї автор намагався передати у своєму творі?

3. Спрогнозуйте подальший розвиток цього процесу?

III. Застосування.

1. Складіть речення, використовуючи кожне з даних слів.

2. Знайдіть метафори в цьому оповіданні.

3. Знайдіть площу класу, в якому навчаєтеся.

IV. Аналіз.

1. Які події в цьому оповіданні справді мали місце, а які вигадані авто­ром?

2. Розподіліть мінерали цієї колекції на три категорії.

3. Серед тверджень статті, що аналізується, вкажіть три, які є фа­ктами, і три, які є думками.

V. Синтез.

1. Придумайте яку-небудь країну і намалюйте її карту, використовую­чи не менше 15 географічних елементів.

2. Тепер, коли ви бачили результати експериментів, запропонуйте гіпо­тезу, яка б пояснила ці результати.

3. На основі синоптичних даних зобразіть фронти на карті погоди.

VI. Оцінка.

1. Порівняйте двох головних героїв поеми.

2. Який поет вам найбільше сподобався? Чому?

3. Чи виправдане насильство в боротьбі з несправедливістю? Пояс­ніть вашу позицію.

Навчальний план, програма, підручник, посібник

Зміст освіти визначається навчальними планами і програмами та відображається в підручниках і посібниках.

Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу і рівня загально­освітньої підготовки учнів визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів.

Базовий навчальний план - це затверджений Міністерством осві­ти документ, який дає цілісне уявлення про структуру змісту зага­льної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, окре­слює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчан­ня, визначає граничне допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу, встановлює кількість навчальних годин, фінансо­ваних з бюджету.

Інваріантна складова змісту є спільною для всіх загальноосвіт­ніх навчальних закладів України і визначає її загальнодержавний компонент. Вона містить обов'язкові для вивчення в усіх загально­освітніх закладах навчальні предмети, що має забезпечити кожно­му випускникові мінімальний обов'язковий рівень освіти.

Варіативну складову змісту формує навчальний заклад, виходя­чи з інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, бажань батьків і можливостей школи. Ця складова відображає також етнічні, істо­ричні, економічні, природничі, соціокультурні особливості регіону.

На базі типових планів навчальні заклади складають робочі плани на конкретний навчальний рік.

Навчальний план загальноосвітньої середньої школи визначає структуру навчального року, перелік предметів, порядок їх вивчення за роками, тижневу кількість годин, відведених на кожний предмет.

Навчальна програма - це нормативний документ, в якому ви­значається зміст і обсяг матеріалу з кожного навчального предмета за роками навчання із виділенням розділів, тем і орієнтовної кількості годин на їхнє вивчення.

Загальна структура навчальної програми містить такі елементи:

• пояснювальна записка, в якій визначаються основні завдання навчального предмета, дається коротка характеристика його струк­тури, методичні рекомендації учителю щодо проведення занять;

• зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначенням кількості годин на кожну з них;

•   обсяг знань, умінь і навичок для учнів кожного класу;

• критерії оцінювання знань, умінь і навичок щодо різних видів роботи.

Навчальна література. Конкретний зміст навчальних програм знаходить висвітлення в навчальній літературі - підручниках і навчальних посібниках.

Шкільний підручник за своїм змістом і структурою обов'язково відповідає навчальній програмі з предмета. Структура підручника містить у собі текст як головний компонент і позатекстові, допоміжні компоненти: апарат організації засвоєння навчального матеріалу (запитання і завдання, пам'ятки або інструктивні матеріали, таблиці і шрифтові виділення); ілюстрації (образна та схематична наочність); апарат орієнтування (передмова, примітки, додатки, бібліографія, зміст, покажчики).

Зміст навчання розкривається не лише у підручниках, але й у різного роду навчальних посібниках: хрестоматіях з літератури й історії; збірниках задач з математики, фізики, хімії; картах, атласах з географії, біології; словниках; довідниках; збірниках вправ з мов і т.д. Навчальні посібники розширюють зміст підручників, подають додаткову, довідкову інформацію.