2020-05-21
79
Забезпечення військово-медичних закладів донорською кров’ю, її компонентами та препаратами здійснюється за рахунок їх заготівлі Центрами крові, відділеннями та позаштатними пунктами заготівлі і переливання крові (ВЗПК, ППЗПК) лікувальних закладів, централізованого постачання, а також одержання в порядку обміну (закупівлі) в закладах, підрозділах служби крові Міністерства охорони здоров’я України на основі діючої нормативно-правової бази.
Основним джерелом поповнення запасів крові є її постійна заготівля від донорів. Оганізація донорства в Центрі крові проводиться згідно з Законом України “Про донорство крові та її компонентів”, Наказом МО України від 22.07.04 р. №302 “Про подальший розвиток донорства крові та її компонентів у Збройних Силах України” та іншими нормативними документами.
Основним медичним принципом донорства є безпечність донорської функції для людини, яка здає кров, та безпечність застосування донорської крові і її препаратів для хворих та поранених.
|
|
|
Планування потреби в донорських кадрах здійснює Центр крові, з урахуванням потреби військових лікувальних закладів, виробничими можливостями Центру крові по заготівлі та переробці крові, вимог боєготовності та принципів участі особового складу в донорському русі. План комплектування донорів та заготівлі крові на календарний рік, після затвердження відповідним начальником, доводиться до командирів військових частин. Заготівля крові та її компонентів проводиться при виїзді у військові частини, навчальні заклади, а також у стаціонарних умовах. Масове взяття крові та її компонентів у особового складу частин проводиться, як День донора.
На медичну службу частини покладаються наступні завдання:
проведення широкої агітації та пропаганди безоплатного донорства серед особового складу;
попередній відбір кандидатів у донори та їх медичне обстеження перед кровоздачею; підготовка приміщень для масового взяття крові та участь в роботі виїзних бригад, які заготовляють кров;
участь в організації харчування донорів та його контроль;
контроль за станом здоров’я донорів після здачі крові;
організація обстеження донорів за результатами лабораторної апробації крові;
організація внесення даних про резус та групову належність крові донорів у посвідчення особи та медичні документи.
. В день здавання крові та її компонентів донор забезпечується безкоштовним сніданком та обідом, за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням, відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування. Вартість наборів харчування донорів встановлюється органами виконавчої влади областей, АР Крим, міст Києва та Севастополя.
|
|
|
Донорами можуть бути тільки здорові та фізично розвинені особи віком від 18 років. Перед кровоздачею (плазмоцитоферезом) донори проходять обов’язкове медичне обстеження. Порядок обстеження, показання та протипоказання до донорства, разові дози взяття крові та її компонентів, інтервали між такими операціями, порядок заготівлі, лабораторної апробації, переробки крові та виготовлення препаратів визначається діючими інструктивно-методичними документами. Відповідно до діючого законодавства командири частин (підрозділів) і закладів зобов’язані безперешкодно відпускати донорів-військовослужбовців, працівників ЗС України в медичні заклади для обстеження і здавання крові на замовлення медичної служби.
. У лікувальних закладах і медичних пунктах військових частин ведеться облік донорів (резервних та екстреного резерву). У склад групи донорів екстреного резерву включаються особи, які раніше здавали кров і висловили згоду на виконання донорських функцій в невідкладних випадках.
Центри, відділення та позаштатні пункти заготівлі і переливання крові застосовують двоетапний метод заготівлі консервованої крові в стаціонарних та виїзних умовах. Для заготівлі крові в стаціонарних та виїзних умовах із фахівців ЦК, ВЗПК, ППЗПК формуються бригади в складі: одного-двох лікарів, одного-двох лаборантів, трьох-п’яти медичних сестер. До складу бригад включаються медичні працівники військових частин і закладів. Кожна бригада спільно з медичною службою військової частини, закладу, розгортає тимчасовий пункт взяття крові у прилаштованих приміщеннях (клуби, спортивні зали, навчальні класи тощо). Тривалість роботи пункту не повинна перебільшувати 5 годин. Масова заготівля донорської крові та її компонентів повинна проводитись в першій половині дня. Лабораторне дослідження крові донорів та її компонентів здійснюється в лабораторному відділенні даного закладу, а бактеріологічні дослідження, визначення антитіл до ВІЛ, гепатиту В, С та ін. – у відповідних спеціалізованих підрозділах.
16.. Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:
поглибленого медичного обстеження молодого поповнення;
щорічних поглиблених та контрольних медичних обстежень і оглядів військовослужбовців;
повсякденного медичного нагляду за здоров'ям особового складу в процесі бойової підготоки та в побуті;
диспансерного динамічного нагляду за певними контингентами військовослужбовців, які перебувають на обліку.
17. Організаційні засади диспансеризації військовослужбовців
4.2.1. Загальні положення
4.2.1.1. Основою лікувально-профілактичних заходів у збройних силах є диспансеризація військовослужбовців. Диспансеризація - це науково обгрунтована система профілактичних та лікувально-діагностичних заходів, спрямованих на збереження, зміцнення та відновлення здоров'я військовослужбовців. Диспансеризацією охоплюються всі військовослужбовці.
4.2.1.2. Важливішими складовими частинами диспансеризації є медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців та проведення необхідних профілактичних і лікувально-діагностичних заходів.
4.2.1.3. Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:
поглибленого медичного обстеження молодого поповнення;
щорічних поглиблених та контрольних медичних обстежень і оглядів військовослужбовців;
повсякденного медичного нагляду за здоров'ям особового складу в процесі бойової підготоки та в побуті;
|
|
|
диспансерного динамічного нагляду за певними контингентами військовослужбовців, які перебувають на обліку.
18. Поглиблене медичне обстеження офіцерського складу (прапорщиків, мічманів та військовослужбовців за контрактом)проводиться у IV кварталі року комісією, створеною наказом начальника гарнізону (командира з’єднання, начальника закладу), силами лікарів-фахівців медичної роти та військового госпіталю зони відповідальності. До складу комісії входять: голова комісії - начальник медичної служби військової частини і члени: терапевт, невролог, хірург, оториноларинголог, офтальмолог, стоматолог. За необхідністю до складу комісії можуть залучатись і лікарі інших спеціальностей.
4.2.3.8. Перед черговим поглибленим медичним обстеженням начальник медичної служби військової частини записує в медичній книжці офіцера (прапорщика, мічмана, військовослужбовця за контрактом) короткий епікриз про дані медичного нагляду в минулому році, про перебіг основного і супутніх захворювань, загострення хвороб та працевтрати за минулий рік, а також оцінює повноту і ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів.
4.2.3.9. Обов’язковий обсяг поглибленого медичного обстеження офіцерського складу, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців за контрактомвключає:
огляд всіма спеціалістами, які входять до складу комісії;
антропометрію (визначення маси тіла, росту, окружності грудної клітини і живота), спірометрію, динамометрію;
флюорографію органів грудної клітини;
загальні аналізи крові і сечі;
окрім того, особам старше 40 років – дослідження цукру крові, а при наявності можливостей – дослідження ліпідів сироватки крові;
електрокардіографічне дослідження – один раз в два роки, а особам старше 40 років – щорічно; при підозрі на ішемічну хворобу серця проводиться ЕКГ-дослідження з навантаженням;
вимірювання внутріочного тиску особам старше 40 років – один раз в два роки.
При необхідності можуть проводитись й інші дослідження.
Офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям за контрактом, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в госпіталі (на лікуванні у військовому санаторії, амбулаторному лікуванні в поліклініці), і які не пройшли в поточному році поглиблене медичне обстеження, таке обстеження проводиться в повному обсязі в цих медичних закладах з заповненням відповідних розділів медичної книжки.
|
|
|
4.2.3.10. Окремі категорії військовослужбовців, які визначені відповідними наказами Міністра оборони України, головнокомандуючих видами Збройних Сил України, проходять щорічно поглиблене медичне обстеження в стаціонарних умовах строком 3-5 діб на базі військового госпіталю.
4.2.3.11. Результати поглибленого медичного обстеження заносяться у відповідні розділи медичної книжки. Всі записи ведуться чітко, акуратно. Голова лікарської комісії по закінченні медичного обстеження узагальнює його результати, визначає діагноз основного і супутніх захворювань, групи за станом здоров'я і занять з фізичної підготовки, робить заключення про необхідність диспансерного динамічного нагляду і проведення конкретних лікувально-профілактичних заходів. Заключення лікарської комісії підписує її голова.
19.. Поглиблене медичне обстеження військовослужбовців строкової служби проводиться з прибуттям їх для проходження служби в частину та перед початком літнього періоду навчання.
4.2.3.2. Обов'язковий обсяг поглибленого медичного обстеження військовослужбовців строкової служби включає: медичне обстеження лікарем частини, огляд стоматологом, антропометрію (визначення маси тіла, росту, окружності грудної клітини, динамометрію, спірометрію), флюорографію органів грудної клітини.
За необхідності в ході поглибленого медичного обстеження проводяться також лабораторні та функціональні дослідження, консультації у фахівців гарнізонних військово-лікувальних закладів.
4.2.3.3. Поглиблене медичне обстеження особового складу проводиться згідно з планом, що розробляється начальником медичної служби частини, узгоджується з командирами підрозділів та затверджується командиром частини. Особи, які не пройшли поглиблене медичне обстеження у встановлений планом термін, або які пройшли його частково, проходять обстеження протягом найближчого місяця.
4.2.3.4. Перед проведенням поглибленого медичного обстеження начальник медичної служби частини інструктує медичний склад про методику проведення обстеження. Одночасно він розподіляє між фельдшерами (санітарними інструкторами) обов'язки із проведення антропометрії та інших видів досліджень.
Поглиблене медичне обстеження проводиться тільки в робочі дні та у світлий час доби. На протязі дня одним лікарем обстежується не більше 40 військовослужбовців.
4.2.3.5. Особовий склад для проведення поглибленого медичного обстеження прибуває до медичної роти (медичного пункту) на чолі з командиром взводу (батареї, роти), який повинен повідомити лікаря про осіб, які відстають з бойової підготовки, мають нервово-психічну нестійкість та потребують більш глибокого медичного обстеження.
4.2.3.6. Результати медичного обстеження, заключення про стан здоров'я військовослужбовців та призначені лікувально-профілактичні заходи заносяться лікарем у відповідні графи медичної книжки. Всі записи повинні вестись чітко, акуратно та скріплятись підписом лікаря.
20.. Поглиблене медичне обстеження молодого поповнення
4.2.2.1. Поглиблене медичне обстеження молодого поповнення проводиться протягом двох тижнів після прибуття поповнення в частину.
4.2.2.2. Основними завданнями поглибленого медичного обстеження молодого поповнення є:
а) оцінка стану здоров'я військовослужбовців з метою найбільш раціонального розподілу їх по військових частинах, підрозділах та військових спеціальностях;
б) активне раннє виявлення осіб, які мають:
інфекційні (паразитарні) захворювання, що являють собою загрозу для особового складу - з метою наступної ізоляції та стаціонарного лікування;
в анамнезі вказівку на перенесені психічні розлади, прояви нервово-психічної нестійкості, захворювання та травми головного мозку, погану успішність в школі, труднощі в опануванні спеціальністю, схильність до вживання алкоголю та наркотиків - для подальшого обстеження психіатром (психоневрологом);
хронічні хвороби різних органів та систем, а також тих, які перенесли деякі гострі захворювання (ревматизм, вірусний гепатит, гастрит, гломерулонефрит та ін.) - для додаткового медичного обстеження у фахівців, проведення диспансерного нагляду та необхідних лікувально-профілактичних заходів.
4.2.2.3. Обов'язковий обсяг поглибленого медичного обстеження молодого поповнення включає: медичне обстеження лікарем частини, огляд стоматологом, антропометрію (визначення маси тіла, росту та окружності грудної клітини), динамометрію, спірометрію, флюорографію органів грудної клітини, загальні аналізи крові та сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів.
4.2.2.4. Обсяг поглибленого медичного обстеження молодого поповнення, призначеного для комплектування різних видів Збройних Сил України, родів військ та військових фахів, визначається відповідними наказами та інструкціями.
4.2.2.5. Військовослужбовці з числа молодого поповнення, які мають хронічні захворювання або перенесли гострі захворювання, беруться на диспансерний динамічний нагляд.
21.
22. Призначення та облаштування медичного пункту військової частини
Медичний пункт є медичним підрозділом, що призначений для всебічного медичного забезпечення військової частини.
Основними завданнями медичного пункту частини є:
організація і проведення диспансеризації військовослужбовців частини;
надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги військовослужбовцям, а у віддалених гарнізонах також членам родин військовослужбовців, працівникам ЗС України;
надання невідкладної медичної допомоги всім хто її потребує;
організація і проведення в частині комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;
медичне забезпечення бойової підготовки особового складу, господарської діяльності та інших заходів, що проводяться у частині;
забезпечення підрозділів частини необхідним медичним майном;
участь у проведенні військово-медичної підготовки особового складу, роботи з пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя.
Медичний пункт частини, як правило, має у своєму складі амбулаторію з аптекою, лазарет та ізолятор.
Наявність у складі медичного пункту частини тих чи інших функціональних підрозділів і кількість ліжок в лазареті визначаються завданнями, які він вирішує та штатом військової частини.
Медичний пункт частини, що має за штатом одного лікаря, повинен мати очікувальну, кабінет лікаря, процедурну, перев'язочну, ізолятор і аптеку.
Медичний пункт частини з фельдшером – очікувальну, кабінет фельдшера, процедурну, ізолятор і аптеку.
Всі функціональні підрозділи медичного пункту повинні розміщуватись в просторих, теплих і сухих приміщеннях. Стіни мають бути пофарбовані масляною фарбою світлих тонів. У стаціонарному медичному пункті повинно бути центральне опалення і водопостачання, у процедурній, перев'язочній, аптеці і лазареті медичного пункту – аварійне освітлення
23 Амбулаторія медичного пункту
Амбулаторія медичного пункту призначена для надання амбулаторної медичної допомоги особовому складу частини.
У складі амбулаторії медичного пункту частини має бути очікувальна, приймальна, кабінет начальника медичної служби, кабінети лікарів, кабінет функціональної діагностики, лабораторія, процедурна, дві перев'язочні, фізіотерапевтичний кабінет, стоматологічний кабінет, аптека, стерилізаційна (автоклавна) і туалет. В разі необхідності можуть бути розгорнуті, також, рентгенівський кабінет та операційна.
Очікувальна представляє собою спеціально виділене приміщення (коридор амбулаторії), призначене для очікування амбулаторного прийому. В очікувальній необхідно мати достатню кількість стільців для хворих та гардероб (вішалку) для верхнього одягу. На стінах очікувальної вивішують стенди та плакати. Зміст наочної агітації повинен бути цілеспрямованим і відображати найбільш актуальні для даної частини питання профілактики захворюваності і травматизму.
Приймальна призначається для прийому хворих черговим фельдшером (санітарним інструктором) по медичному пункту. Тут зберігаються і підбираються перед амбулаторним прийомом медичні книжки, проводяться виміри температури тіла, а також антропометричні дослідження. В приймальній мають бути термометри, шпателі, антропометричні прилади, шафа для медичних книжок, стіл, стільці, кушетка.
Кабінет начальника медичної служби обладнується таким чином, щоб у ньому можна було вести амбулаторний прийом хворих. Крім зазначеного для кабінету лікаря оснащення тут повинні знаходитись статути ЗС України, Керівництво з медичного забезпечення ЗС України, настанови, інструкції, методичні вказівки та інші керівні документи. На стінах рекомендується мати графіки і діаграми захворюваності особового складу за останні три-п’ять років по підрозділах з урахуванням основних заходів бойової діяльності частини, пори року, терміну служби особового складу тощо.
Кабінет лікаря призначений для амбулаторного прийому хворих, проведення медичних обстежень і оглядів військовослужбовців. В кабінеті необхідно мати апарат для виміру артеріального тиску, шпателі, термометри, таблиці вищих разових і добових доз сильнодіючих лікарських засобів, стіл, стільці, кушетку, рукомийник, а також книгу обліку хворих в амбулаторії, бланки історій хвороби, направлень, довідок і процедурних карток, необхідну довідкову медичну літературу.
В одному з кабінетів лікарів організовуються спеціальні робочі місця для діагностики і надання невідкладної медичної допомоги при захворюваннях і травмах очей і ЛОР-органів.
Перелік лікарських засобів і предметів оснащення офтальмологічного і оторіноларінгологічного робочих місць приводиться у додатках 20 і 21.
Кабінет функціональної діагностики призначений для виконання встановленого переліку функціональних досліджень. В кабінеті мають бути електрокардіографи, спірометр, пневмотахометр, стіл, стільці. кушетка, тумбочки, а також необхідні бланки, довідкові таблиці та література з функціональної діагностики.
Лабораторія призначена для проведення встановленого переліку загально-клінічних і біохімічних досліджень. В лабораторії повинні знаходитись мікроскоп, центрифуга, набір приладів, посуду, реактивів і предметів для виконання лабораторних досліджень, столи лабораторні, стільці, шафа для лабораторного посуду, витяжна шафа, а також книга обліку лабораторних досліджень, бланки аналізів, довідкові таблиці і література з лабораторної діагностики.
Процедурна призначена для виконання лікарських призначень амбулаторним хворим, надання невідкладної медичної допомоги при гострих захворюваннях, травмах і отруєннях. В процедурній повинні знаходитись шафа невідкладної медичної допомоги, таблиці (картотека) невідкладної допомоги при гострих захворюваннях, травмах і отруєннях, таблиця вищих разових і добових доз сильнодіючих лікарських засобів, 2-3 стерилізатори для шприців та інструментів, дихальна апаратура, кисневий балон, обладнаний редуктором і зволожувачем для кисню, шафа для медикаментів і предметів поточного користування, стіл, стільці, кушетка, умивальник. Тут зберігається укладка для надання невідкладної медичної допомоги за межами медичного пункту.
Отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби з розрахунку на 1 день (у вихідні і святкові на 2-3 дні) знаходяться у процедурній в окремому металевому сейфі, що зачиняється на замок. Облік отруйних, наркотичних та психотропних лікарських засобів, що знаходяться у процедурній медичного пункту, ведеться у окремій книзі обліку. Лікарські засоби для поточного користування розміщуються в шафі окремо по групах: “Внутрішнє”, “Зовнішнє”, “Ін'єкційне”. Для очних і ЛОР-засобів виділяється в шафі окреме місце. Для відпуску хворим ліків у вигляді розчинів повинно бути не менш 5 мірних стаканчиків і графин з кип'яченою водою.
У процедурній знаходяться процедурні картки на осіб, які отримують амбулаторне лікування.
Перев'язочні № 1 '(“чиста”) та № 2 (“гнійна”) призначені для проведення малих оперативних втручань, виконання ін'єкцій, вливань, перев'язок при хірургічних і шкірних захворюваннях, а також для надання невідкладної лікарської допомоги при травмах, опіках і деяких гострих захворюваннях.
До оснащення і організації роботи перев'язочних висувають особливі вимоги, що обумовлені необхідністю дотримання в цих приміщеннях правил асептики. Підлоги, стіни, стеля, а також меблі в перев'язочних повинні мати гігієнічне покриття, яке легко миється. Підлогу доцільно покривати керамічною плиткою, стіни і стелю фарбувати масляною фарбою. Для роботи в перев'язочній повинні знаходитись стіл перев'язочний, столики для стерильного матеріалу і медикаментів, світильник, тази для миття рук з підставками, шафа для інструментів і медикаментів, умивальник. У “чистій” перев'язочній, крім того, повинні знаходитись флаконоутримувачі, системи для переливання кровозамінних рідин одноразового використання, стерильні набори для трахеостомії, венесекції, передньої і задньої тампонади носа при кровотечах, транспортні шини для іммобілізації, дихальна (наркозна) апаратура тощо.
Фізіотерапевтичний кабінет призначений для лікування фізичними методами амбулаторних та стаціонарних хворих. Кабінет оснащується табельною фізіотерапевтичною апаратурою.
В кабінеті повинно бути обладнано 5-6 кабін, у кожній з яких необхідно мати кушетку, тумбочку, стілець і один з фізіотерапевтичних апаратів. Крім того, у фізіотерапевтичному кабінеті повинні знаходитись медикаменти, які застосовуються під час виконання процедур, аптечка невідкладної допомоги, процедурні картки, інструкції з техніки безпеки, журнали обліку та реєстрації інструктажу і записів про ремонт та профілактичний огляд апаратури, довідкова література.
Кабінет повинен бути обладнаний у суворій відповідності з првилами обладнання, експлуатації та техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів)
Батареї центрального опалення, труби водопровідної мережі і каналізації закриваються дерев'яними кожухами, струмоносні проводи ізолюються. Металеві корпуси апаратів заземлюються.
Стоматологічний кабінет призначений для надання стоматологічної допомоги в частині. Кабінет обладнується табельним майном, що забезпечує виконання встановленого обсягу допомоги, і повинен мати стоматологічну установку (електричну бормашину з освітлювачем), стоматологічне крісло, апарати для електродіагностики і діатермокоагуляції, столики для інструментарію та пломбувального матеріалу, шафу для інструментарію і медикаментів, шафу витяжну, стіл письмовий, стілець, стерилізатор сухожаровий, умивальник, кушетку та інше оснащення.
. Стоматологічний кабінет доцільно розміщувати в двох суміжних кімнатах, одна з яких використовується для прийому хворих і надання терапевтичної стоматологічної допомоги, а друга – для видалення зубів і проведення інших оперативних втручань. При розміщенні кабінету в одній кімнаті необхідно виділити окремий день для екстракції зубів та інших операцій. Напередодні такого дня проводиться генеральне прибирання кабінету відповідно до вимог, що висуваються до перев'язочної. Всі оперативні втручання виконуються в кабінеті з дотриманням встановлених правил асептики і антисептики.
Аптека призначена для забезпечення медичного пункту і підрозділів частини медичним майном.
Аптека медичного пункту розгортається у складі асистентської, стерилізаційно-дистиляційної, матеріальної, миєчної і комор. Для збереження дезінфекційних засобів і тари повинні бути окремі приміщення.
Аптека обладнується типовими аптечними меблями (стіл асистентський, шафи для збереження медикаментів і майна, стільці аптечні тощо) і табельним майном.
Керівництва, методичні посібники, вказівки, інструкції та інша медична література, що надходить у частину, повинна знаходитись на обліку в аптеці нарівні з інвентарним медичним майном і видаватися по картках видачі (крім видань, призначених для пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя).
Стерилізаційна (автоклавна) призначена для проведення стерилізації інструментарію, перев'язувального матеріалу і білизни. Стерилізаційна обладнується автоклавом, водяним і сухо-жаровим стерилізатором. До роботи з автоклавом допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і мають допуск.
24. Лазарет медичного пункту
Лазарет медичного пункту полку призначений для стаціонарного обстеження та лікування хворих протягом до 14 діб, тимчасової ізоляції інфекційних хворих та підозрілих на інфекційні захворювання до направлення їх у лікувальні заклади, відновлювального лікування хворих у післягоспітальному періоді, згідно з заключенням спеціалістів, тимчасового розміщення військовослужбовців, визначених за станом здоров'я непридатними до військової служби, до відправки їх у військомат за місцем призову (проживання).
До складу лазарету входять: санітарний пропускник, палати для хворих, кабінет лікаря, процедурна, ізолятор на дві групи інфекцій, кухня (буфетна), їдальня, комори для білизни та майна хворих, умивальник, туалет.
Санітарний пропускник призначений для миття хворих, які поступили і знаходяться на лікуванні в лазареті.
В пропускнику необхідно мати душ (ванну), стіл, стільці, кушетку, вішалку і тумбочку для зберігання мила і чистих мочалок.
. Палати для хворих обладнуються в світлих, сухих і теплих кімнатах. В палатах встановлюються ліжка, тумбочки (по одній на кожне ліжко), стіл, стільці, вішалка. До кожного ліжка проводиться радіоточка. В палаті повинен бути графин з питною водою, полоскальниця і на кожного хворого стакан.
На кожному ліжку повинен бути матрац, простирадло, підодіяльник, ковдра, пір’яна подушка з наволочкою, два рушника (один з них для ніг); біля ліжка повинен бути приліжковий килимок.
В палаті вивішується в рамці опис майна. На зовнішній стороні дверей пишеться номер палати.
Кабінет лікаря (ординаторська) є робочим місцем лікаря. Тут роблять записи в історію хвороби, при необхідності проводиться обстеження стаціонарних хворих і бесіди з ними.
В кабінеті необхідно мати стіл, стільці, кушетку, вішалку, умивальник, необхідні лікарські предмети і довідкову літературу.
Процедурна лазарету призначена для виконання лікарських призначень стаціонарним хворим. Обладнання і оснащення її таке ж, як і процедурної амбулаторії (шафа невідкладної допомоги не обладнується).
Ізолятор призначений для стаціонарного лікування хворих грипом, ангіною і гострими респіраторними захворюваннями, а також для тимчасової ізоляції інших інфекційних хворих до направлення їх в госпіталь. Ізолятор розгортається на дві групи інфекцій – для кишкових і аерозольних інфекційних захворювань.
Типовий ізолятор повинен мати окремий вхід, дві-три палати із окремими туалетами і приміщення (місце) для зберігання дезінфікуючих засобів.
Ізолятор забезпечується окремим медичним і санітарно-господарським майном, яке маркується.
Кухня (буфетна) призначена для приготування (підігріву) та роздачі їжі, миття і зберігання посуду. Кухня повинна мати електричну або газову плиту, комплект посуду для їдальні і ванни для його миття. При відсутності централізованої подачі гарячої води на кухні встановлюється електрокип’ятильник.
Їдальня призначена для прийому хворими їжі і обладнується обідніми столами і стільцями.
25.зміст лікув.-діагност.заходів
4.4.1.1. Лікувально-діагностична робота у військовій частині включає:
надання невідкладної медичної допомоги всім, хто її потребує при гострих захворюваннях, травмах і отруєннях;
раннє виявлення хворих в підрозділах;
амбулаторне обстеження і лікування в медичному пункті військовослужбовців, а у віддалених гарнізонах також членів родин військовослужбовців, працівників ЗС України;
лікування вдома генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців за контрактом, а у віддалених гарнізонах також членів родин військовослужбовців, працівників ЗС України;
стаціонарне обстеження і лікування хворих у лазареті медичного пункту тривалістю до 14 діб;
стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту нетранспортабельних хворих до поліпшення їхнього стану і переведення в лікувальний заклад;
направлення і транспортування в госпіталь хворих, які потребують госпітального обстеження і лікування;
тимчасову ізоляцію інфекційних хворих, а також осіб з захворюваннями, підозрілими на інфекційні, до направлення їх у лікувальний заклад;
проведення консультацій хворих у фахівців лікувальних закладів;
відновлювальне лікування в медичному пункті військовослужбовців після виписки їх з госпіталю у відповідності із заключенням фахівців;
проведення у військовому госпіталі, за призначенням госпітальних фахівців, тих діагностичних досліджень, які не можуть бути виконані в медичному пункті частини.
4.4.1.2. Обсяг медичної допомоги у військовій частині представляє собою сукупність лікувально-діагностичних і профілактичних заходів, які виконуються у медичному пункті частини стосовно визначених категорій хворих. Цей обсяг може змінюватися в залежності від конкретних умов. При віддаленому розташуванні військової частини від лікувальних закладів, за рішенням старшого медичного начальника, обсяг медичної допомоги може бути розширений. У цих випадках лікарі військової частини проходять необхідну підготовку, а медичний пункт оснащується додатковим устаткуванням, апаратурою та іншим майном.
