Методи навчання і види занять

 Під методом навчання розуміють спосіб передачі та засвоєння знань, формування навичок та умінь, спосіб спільної роботи того, хто навчає і того, хто навчається.

  Вибір методу визначається не тільки метою навчання, але і складом тих, хто навчається, рівнем їх загальної і спеціальної підготовки, характером занять.

Для навчання медичного складу використовуються наступні методи:

1 - усного викладання (розповідь);

2 - показу (демонстрація);

3 - обговорення навчального матеріалу (бесіда);

4 - тренування;

5 - практична робота;

6 - самостійна робота.

Види занять характеризують організаційну сторону процесу навчання, визначають можливість оптимального використання різних методів навчання.

В спеціальній підготовці медичного складу в залежності від завдань навчання, складу тих, хто навчається, можуть використовуватися наступні види занять:

1 - лекції;

2 - семінарські заняття;

3 - командно-штабні військові ігри;

4 - групові вправи на картах в класі;

5 - групові вправи на картах на місцевості;

6 - тактичні та тактико-спеціальні летючки;

7 - практичні (групові) заняття;

8 - тактико-стройові заняття;

9 - тактико-спеціальні заняття;

10 - тактичні та тактико-спеціальні навчання;

11 - методичні заняття;

12 - показові заняття;

13 - самостійні заняття.

Перелік видів навчальних занять визначається Програмою командирської підготовки офіцерського складу залежно від рівня підготовки тих, хто навчається. Загальний бюджет навчального часу командирської підготовки доцільно розподілити таким чином: до 30% відвести для проведення лекцій, семінарських, методичних і показових занять, демонстрації навчальних кіно - та відеофільмів і 70% для проведення практичних занять, групових вправ, співбесід, контрольних занять, командно-штабних військових ігор, занять (тренувань) щодо засвоєння функціональних обов’язків.

12.-13. Види підвищення кваліфікації бакалаврів та молодших медичних спеціалістів в системі військово-медичної освіти Міністерства оборони України:

а) професійна перепідготовка – спеціалізація вторинна (отримання нової спеціальності);

б) підвищення кваліфікації за програмами тематичного удосконалення;

Підвищення кваліфікації медичного складу ЗС України направлене на забезпечення безперервності поглиблення професійних знань і умінь за спеціальністю чи кваліфікацією фахівців з метою підтримання сучасного рівня підготовки і проводиться по мірі необхідності не рідше одного разу на 5 років.

Підвищення кваліфікації медичного складу ЗС України здійснюється на циклах тематичного удосконалення (далі – ТУ), передатестаційних циклах (далі – ПАЦ) та тематичних і проблемних семінарах. Форма навчання очна.

ТУ медичних фахівців має на меті набуття особами здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності. Основними завданнями ТУ є:

вивчення останніх досягнень медичної науки та військової медицини, впровадження їх у практику роботи медичних частин і закладів;

цілеспрямована підготовка офіцерського складу медичної служби, який призначається до висування на вищі посади або за призначенням на воєнний час.

ТУ може проводитися за окремими розділами і актуальними питаннями відповідної спеціальності.

Навчання на ПАЦ для лікарів (провізорів) медичної служби ЗС України проводиться з метою визначення їх професійної підготовки і є невід'ємною складовою атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії, яка проводиться для кожного лікаря (провізора) не рідше одного разу в п’ять років. Після успішного закінчення ПАЦ та складання передатестаційного іспиту лікарі (провізори) отримують свідоцтво встановленого зразка з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Начальники медичних служб з'єднань, об'єднань, начальники військово-медичних закладів складають і подають за підпорядкованістю у визначені терміни:

перспективний (на п’ять років) та річні (на календарний рік) плани перепідготовки і підвищення кваліфікації медичного складу, що затверджуються встановленим порядком;

заявки на наступний навчальний рік на перепідготовку і підвищення кваліфікації медичного складу на ФППК ВМІ УВМА та у філіях Академії.

У ВМУ ОК, регіональних ВМУ, медичних службах видів ЗС України та військово-медичних закладах центрального підпорядкування складають зведені заявки на перепідготовку і підвищення кваліфікації медичного складу і подають їх щорічно до 01 травня до ДОЗ МО України.

Після розгляду в ДОЗ МО України, зведені заявки направляються до УВМА для узагальнення та складання плану комплектування ФППК УВМА, що затверджується заступником Міністра оборони України, відповідальним за систему охорони здоров’я в Збройних Силах та систему військової освіти і науки.

Направлення медичного складу на перепідготовку і підвищення кваліфікації до УВМА (філій УВМА) здійснюється командирами військових частин, командирами (начальниками) військово-медичних закладів центрального підпорядкування на підставі викликів від ДОЗ МО України та відповідних телеграм від начальників ВМУ ОК і начальників медичних служб видів ЗС України.

14. Лікувально-профілактичні заходи - це сукупність заходів, що проводяться в Збройних Силах України, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я  військовослужбовців, забезпечення їх високої працездатності та боєздатності, попередження та зниження захворюваності, працевтрат і звільнення особового складу з лав Збройних Сил, своєчасне виявлення та лікування хворих військовослужбовців, якнайшвидше відновлення їх здоров'я.

Лікувально-профілактичні заходи включають:

постійне вивчення у військових частинах і на кораблях умов бойової підготовки та побуту військовослужбовців з метою виявлення факторів, які шкідливо впливають на їх здоров'я та слугують причиною виникнення захворювань і травм, а також розробку й проведення на цій основі комплексних профілактичних заходів;

диспансеризацію військовослужбовців;

медичне забезпечення бойової підготовки особового складу, будівельних, господарчих робіт та інших заходів, що проводяться у військовій частині;

своєчасне виявлення хворих військовослужбовців, надання їм необхідної медичної допомоги, амбулаторне та стаціонарне лікування;

санаторно-курортне лікування та організований відпочинок військовослужбовців;

військово-лікарську та лікарсько-льотну експертизу;

патологоанатомічну роботу;

судово-медичну експертизу;

забезпечення особового складу протезно-ортопедичними виробами;

організацію донорства;

пропаганду гігієнічних знань, здорового способу життя.