Завдання і зміст бойової підготовки

 Бойова підготовка є складовою повсякденної діяльності особового складу медичної служби ЗС України.

  Вона організується та проводиться з метою:

1 - максимального забезпечення високої бойової готовності медичних під-розділів, частин та закладів;

2 - успішного вирішення завдань медичного забезпечення військ (сил) у мирний та воєнний час;

3 - постійного вдосконалення і підвищення професійних знань та нави-чок;

4 - формування в особового складу високих ділових та моральних яко-стей.

Бойова підготовка в медичних підрозділах, частинах і закладах повинна охоплювати весь особовий склад. Головним завданням начальника (командира) медичного підрозділу, частини (закладу) є організація бойової підготовки таким чином, щоб навчання кожної групи окремо стало невід’ємною частиною всього навчального процесу в підрозділі, частині і закладі, мало єдину спрямованість на подальше підвищення рівня бойової підготовки всього колективу.

Бойова підготовка медичного складу – це система заходів щодо його навчання та військового виховання, злагодженості медичних підрозділів, частин і закладів з метою підтримки їх високої боєготовності та успішного виконання завдань з медичного забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденної діяльності.

відповідно до посад і фаху.

У військовій ланці медичної служби створюються наступні навчальні групи:

офіцерів медичної служби;

прапорщиків (мічманів);

санітарних інструкторів;

стрільців-санітарів;

медичних сестер;

фармацевтичних працівників;

лікарів – працівників ЗС України;

особового складу медичної служби, що не має медичної освіти.

У військовому госпіталі для проведення занять з професійної підготовки створюються навчальні групи:

1 - лікарів хірургічного профілю, керівник – начальник хірургічного відді-лення;

2 - лікарів терапевтичного профілю, керівник – начальник терапевтичного відділення;

3 - провізорів, керівник – начальник аптеки.

Заняття з лікарями частин доцільно проводити в масштабі гарнізону протягом двох днів на місяць – всього 16 годин, а з лікарями госпіталю по 4 години щотижня.

Головними завданнями командирської підготовки офіцерів медичної служби є:

вивчення теоретичних основ вчення про війну та армію;

глибоке засвоєння суті та змісту Воєнної доктрини України, основ військової науки та військового мистецтва, характеру і засобів ведення сучасних операцій (бойових дій) та їх медичного забезпечення;

удосконалення практичних навичок та вмінь з виконання своїх функціональних обов’язків як мирного, так і воєнного часу;

вивчення регіонів і напрямків геостратегічного поділу території України, а також збройних сил основних країн НАТО та суміжних з Україною держав;

досвіду медичного забезпечення війн, воєнних конфліктів та миротворчих місій;

вивчення правового, військового та трудового законодавства України.

Обов’язковими предметами командирської підготовки офіцерів медичної служби є:

1 - оперативно-тактична (а для військової ланки медичної служби – зага-льнотактична) підготовка;

2 - тактико-спеціальна підготовка, в тому числі:

- захист від зброї масового ураження;

- інженерна підготовка;

3 - спеціальна підготовка;

4 - мобілізаційна підготовка;

5 - загальновійськова (вогнева, стройова, Статути ЗС України, фізична) пі-дготовка;

6 - автомобільна підготовка;

7 - методична підготовка;

8 - військове господарство;

9 - протипожежна підготовка.

Програма командирської підготовки офіцерів розрахована на один рік навчання (10 календарних місяців).

При цьому необхідно враховувати, що:

1 - заняття у військовій ланці медичної служби проводяться протягом двох днів щомісячно (в лікувальних закладах щотижнево), крім місяців підготовчого періоду, а також коли проводяться тактичні, командно-штабні (командно-штабні мобілізаційні) навчання, командирські чи методичні збори, підсумкові перевірки (інспектування);

2 - тривалість навчального дня на командирських зборах і заняттях повинна складати не більше 8 годин, а навчальної години – 50 хвилин;

3 - загальний бюджет навчального часу командирської підготовки для офіцерського складу становить 184 години (один п’ятиденний збір із бюджетом навчального часу не менше 40 годин та 18 днів командирських занять по       8 годин 2 рази на місяць – для військової ланки, а для військових госпіталів –      по 4 години щотижнево);

4 - заняття з мобілізаційної підготовки плануються за окремою програмою, яка розробляється ДОЗ МО України і проводяться як на командирських зборах, так і на спеціальних зборах, тренуваннях, навчаннях;

5 - фізична підготовка офіцерів проводиться у дні і години, які вста-новлюються командирами (начальниками) військово-медичних частин (закладів) (3 години щотижнево в службовий час).

Командирський збір проводиться, як правило, на початку навчального року тривалістю не менше 5 днів (40 годин) під керівництвом начальника медичної служби на 1-2 ступені вище категорії, яка навчається.

Обов’язковими предметами командирської підготовки прапорщиків (мічманів) є:

загальна тактика;

тактико-спеціальна підготовка (у тому числі захист від зброї масо-вого ураження);

спеціальна підготовка;

загальновійськова (вогнева, стройова, Статути, фізична) підготовка;

правова підготовка;

військове господарство.

Програма розроблена на один рік навчання (10 навчальних місяців). При цьому необхідно враховувати, що:

1 - заняття проводяться протягом двох днів щомісячно, крім місяців під-готовчого періоду, командирського збору, а також терміну проведення маневрів і навчань з військами (силами);

2 – тривалість навчального дня повинна складати 8 годин, а навчальної години – 50 хв.;

3 – загальний бюджет навчального часу командирської підготовки для прапорщиків (мічманів) становить 208 годин (2 п’ятиденні командирські збори – 80 годин, по40 годин на кожний збір) та 16 днів командирських занять по 8 годин).

Тактико-спеціальна і спеціальна підготовка санітарних інструкторів організується шляхом проведення десятиденного збору в кожному періоді навчання (60 годин на кожний період). Для закріплення отриманих на зборі знань та навичок і практичного засвоєння своїх функціональних обов’язків в мирний і воєнний час з санітарними інструкторами проводиться, окрім того, заняття на робочих місцях по 45 годин в кожному періоді навчання. Виходячи з особливостей дислокації частини і завдань, що вона вирішує, начальнику медичної служби дозволяється, не скорочуючи загальної кількості годин за темами, уточнювати їх зміст (два десятиденних збори в кожному періоді навчання (по 60 годин), всього 120 годин плюс 45 х 2 на робочих місцях, разом 210 годин).

Спеціальна підготовка стрільців-санітарів організується шляхом проведення п’ятиденних зборів в кожному періоді навчання. Наказом командира частини всі санітари зводяться в один підрозділ і розташовуються на період зборів в окремому приміщенні. За такої форми організації навчання забезпечується більш висока відвідуваність і успішність тих, хто навчається. Навчання стрільців-санітарів проводиться в основному на практичних заняттях в полі з відпрацюванням нормативних показників надання першої медичної допомоги. Для закріплення отриманих знань та практичних навичок навчених стрільців-санітарів необхідно залучати при проведенні тактичних навчань до реального забезпечення особового складу і відпрацювання навчальних питань (два п’ятиденні збори в кожному періоді навчання 40 х 2, разом 80 годин).

Заняття з медичними сестрами з спеціальної, технічної підготовки, зброї масового ураження і захисту від неї організуються і проводяться у відповідності з Переліком основних питань зі спеціальної підготовки медичного складу лікувально-профілактичних закладів ЗС України. Заняття проводяться два рази в місяць (із розрахунку 4 години на місяць - 40 годин на рік): одне – із загальних питань, як правило практичне - в масштабі закладу (частини), друге – зі спеціальних питань, що стосуються їх конкретної діяльності, - у складі навчальної групи в лікувально-діагностичному або іншому функціо-нальному відділенні (кабінеті, лабораторії, медичному складі) з конкретних питань їх діяльності у мирний та у воєнний час.

.