Методичні рекомендації до семінарського заняття

Євроринок — частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки здійснюють депозитно-кредитні операції в євровалютах.

Євровалюта — це строковий депозит, що знаходиться в банку, розташованому за межами країни, в якій випускається дана валюта.

Процентні ставки на євровалютному міжбанківському ринку є конкурентними. Різниця між ставками процента на центральних та внутрішніх ринках усувається за допомогою арбітражу за короткий термін, оскільки учасники ринку досить оперативно отримують інформацію про несприятливі зміни на ринках. Міжбанківська маржа є або дуже низькою або її взагалі немає. Євродоларовий арбітраж міжнародного міжбанківського ринку класифікують як зовнішній та внутрішній, залежно від напрямку руху коштів.

Синдикований кредит (СК) — кредит, наданий синдикатом банків. При цьому ризики, пов’язані з невиконанням обов’язків, розподіляються між учасниками синдикату.

Синдикація — група банків, що об’єдналися для участі в кредиті одного позичальника. Головна мета — розподіл ризику між учасниками. При цьому кожен банк несе самостійну відповідальність за свою частину наданого кредиту.

Інструментами Євроринку є єврооблігація та іноземна облігація. Уряди багатьох країн установлюють обмеження на інвестиції в іноземні цінні папери. Тому позичальникам вигідніше продавати фондові активи в інших країнах.

Єврооблігація — облігація, розміщена за межами як країни позичальника, так і країни, у валюті якої вказано номінал єврооблігації; єврооблігації розміщені одночасно на ринках кількох країн через міжнародні синдикати їхніх фінансових інститутів.

Іноземна облігація — облігація, розміщена внутрішнім синдикатом на ринку однієї країни; валюта позики для позичальника є іноземною, а для кредитора — національною.

Зміни на фінансових ринках вплинуть у першу чергу на організаційну інфраструктуру та учасників ринку. Серйозні перестановки пройдуть серед європейських бірж. Буде створено нові ринки, а діючі втягнуться в новий виток гострої конкуренції.

Інструмент ринку — кредитні програми підтримки емісії євронот. Євроноти дуже схожі за своїми характеристиками з комерційними паперами. Відмінність лише в тому, що вони гарантуються інвестиційним банком або ж групою банків, які самі їх викуповують чи подовжують кредитну лінію позичальнику

 

Питання для обговорення

1. Дайте визначення «євроринку» та «євровалюти».

2. Назвіть специфічні характеристики ринку євровалют.

3. Які ви знаєте інструменти ринку євровалют?

4. Розкрийте поняття євровалютного міжбанківського ринку та його інструментів.

5. Перерахуйте ризики, які несуть суб’єкти міжбанківського ринку.

6. Що таке «синдикація» та «синдикований кредит»?

7. Назвіть форми єврокредитів та як розраховується їхня вартість.

8. Дайте визначення інструментів ринку єврооблігацій.

9. Назвіть етапи організації випуску єврооблігацій.

10. Коротко схарактеризуйте боргові ринки Європи.

11. Що ви знаєте про єврооблігації в євро?

12. Назвіть основні риси ринку єврокомерційних паперів.

13. Дайте характеристику інструментам ринку євронот.

14. Що таке ринок деривативів та які його інструменти?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

 

1. Сучасні тенденції розвитку євроринку.

2. Євровалютний міжбанківський ринок.

Література

Нормативно-правові акти: 1,5,7,8,12

Наукова та навчально-методична література: 26,29,30,34

 



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

 

Метою виконання індивідуальних завдань є поглиблення оволодіння студентами теоретичним і практичним матеріалом. Індивідуальні завдання складається із реферату і виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Студент самостійно обирає тему реферату і виконує його. Викладач перевіряє виконання і виставляє відповідну оцінку.

 

Виконання рефератів, згідно вимог до написання і оформлення.

 

Тематика рефератів:

1.  Мексиканська криза 1995 р.

2.  Криза країн Південно-Східної Азії.

3.  Країни Латинської Америки та фінансові кризи.

4.  Лондон — світовий фінансовий центр.

5.  Нью-Йорк — світовий фінансовий центр.

6.  Токіо — світовий фінансовий центр.

7.  Офшорні банківські центри.

8.  Світові ринки золота.

9.  Інструменти міжнародного валютного ринку.

10.  Арбітражні валютні операції.

11.  Міжнародні факторингові операції.

12.  Характеристика форфейтингових інструментів.

13.  Міжнародний лізинг.

14.  Сучасні тенденції розвитку євроринку.

15.  Євровалютний міжбанківський ринок.

16.  Лондонська фондова біржа.

17.  Нью-Йоркська фондова біржа.

18.  Токійська фондова біржа

19.  Монетарний підхід до платіжного балансу.

20.  Визначення моменту настання кризи платіжного балансу.

21.  Платіжний баланс України (динаміка) та оцінка його позицій.

22.  Концепція неупередженого міжнародного оподаткування.

23.  Валютні ризики ТНК та стратегії їхнього хеджування.

24.  Характеристика фінансових зв’язків системи ТНК.

25.  Сучасна політика України в галузі міжнародних фінансів.

26.  Єдиний європейський ринок банківських послуг.

27.  Напрями координації міжнародної валютно-фінансової політики.

28.  Базельська угода з банківського нагляду та регулювання.

29.  Державний зовнішній борг України та його реструктуризація.

30.  «Мистецтво» брати та не віддавати борги.

 



ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: