Тема: В. Стус. Поезія. Основні тематично – проблемні лінії. Поетичні твори В. Стус – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці.
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості, естетичну вартісність віршів поета; розвивати навички визначення провідних мотивів, ідей, характеристики образів-символів, порівняння їх; поглиблювати вміння висловлювати власні думки з приводу порушених письменником проблем; виховувати прагнення до активної життєвої позиції, вироблення стоїчних рис характеру, повагу до митця.
Тип уроку: формування вмінь та навичок.
Друг В. Стуса, письменник Ю. Покальчук так оцінював його особистість і творчість: «У Василя Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не витоптаним полем.
Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто дилетантської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників.
По-блоківськи виточений і холоднуватий його вірш, природний український сентимент тут приборканий і палає всередині кристала. Якщо ж торкнешся, гріє, мов серце.
Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення — ось шлях його поезії».
Словникова робота.
|
|
Щовб — сходинка, перекладина драбини;
хлань — безодня;
врочить — передрікає;
запрагла — захотіла.
Поезія В. Стуса, безперечно, складна. Літературознавець М. Коцюбинська зазначає: «Це поезія філософічна, причому філософічність її проявляється не на рівні цитування або тлумачення тих чи інших положень. Це своє, вистраждане поетом осмислення основних засад буття людини, роздуми над її місцем у природі й суспільстві, над її моральним самовизначенням у такому непростому й недосконалому сучасному світі».
Основним засобом образності, поетичного відтворення світу, передачі власних почуттів, думок, переживань у поезії В. Стуса є метафоризація. Про це неодноразово говорили дослідники його творчості, справедливо вважаючи, що здатність піднести конкретне спостереження до рівня метафори — символу — характерна риса поетики В. Стуса.
Мова поезій В. Стуса відзначається багатством, оригінальністю, сміливим поводженням з усталеними нормами. Поет часто вдається до словотворення, неологізмів, деформує слова, але з тонким почуттям такту, міри, так, що новотвори допомагають глибше розкрити задум, привнести у зміст нові нюанси.
Новаторські підходи В. Стуса до образотворення, орієнтація на психологізм, звернення до підсвідомого, філософська глибина та інтелектуалізм поезії виводять її на рівень вершинних світових досягнень.
|
|
Завдання для самостійної роботи:
1. Вміти виразно читати поезії В. Стуса, аналізувати їх, характеризувати творчість поета в цілому; письмово — дібрати приклади художніх засобів, пояснити їхню роль у творі.
Преподаватель: О.Н. Бутенко