2020-05-25
69
2.1 Масштаби, напрямки та структура міжнародних інвестицій в центральній та східній Європи
Прямі іноземні інвестиції відіграють важливу роль в міжнародних економічних відносинах і є найбільш важливим джерелом капіталу для багатьох національних економік. На сучасному етапі глобального економічного розвитку в умовах інтенсивної глобалізації, лібералізації і конкуренції переважна більшість країн заохочують потоки прямих іноземних інвестицій, і уряду посилюють свою роль в цьому. У сфері розробляються різні механізми залучення іноземного капіталу.
Необхідність залучення інвестицій вкрай актуальна для країн з перехідною економікою, оскільки без прямих інвестиції важко завершити реструктуризацію ринків, забезпечити стійке економічне зростання і інтегруватися в світову економіку.
Інвестиційний процес, як і вся економіка, в країнах Центральної і Східної знаходяться під впливом геополітичних ризиків і загроз. До них відноситься економічна і політична невизначеність. Інвестиційна активність в країнах регіону, особливо в середньостроковій перспективі, фактично обмежується зростанням очікувань у великих обсягах економічної кризи. Реальність цього визначається декількома факторами очікування, особливо сильна зміна стану на світових товарних ринках, банківського, валютного, фондового та інші сегменти фінансового ринку, ціни на паливо і сировину, непередбачувана поведінка на ринках багатонаціональних корпорацій (ТНК), грошово-кредитна політика розвинених країн з ринковою економікою. ФРС США продовжує проводити курс на посилення грошово-кредитної політики, яка може привести до відтоку фінансових ресурсів з економік країн з розвинутого ринку.
|
|
|
Після 2012 року в Центральній і Східній Європі відбувається пожвавлення інвестиційної діяльності. Це пов'язано з загальною діловою активністю, позитивна динаміка промислового виробництва, зростання імпорту основних засобів, фінансування з фондів ЄС.
У більшості країн ЦСЄ в 2013-2017 рр. економіка росла в основному за рахунок збільшення витрат на кінцеве, в основному приватне, споживання.
Зростання цих витрат стимулювалося позитивними змінами в промислової галузі, зростанням заробітної плати і поступовим відновленням банківського кредитування приватних компаній і домашніх господарств, імпортом споживчих товарів і активів виробництва.
Зовнішня торгівля країн Південно-Східної Європи, що не входять в ЄС, а також Румунії, не стала чинником їх економічного зростання. Негативне значення чистого експорту в цій групі країн в 2012-2017 рр. - це відрахування з їх ВВП. Позитивне значення цього показника певною мірою сприяло зростанню ВВП в Центральній Європі і Хорватії.
|
|
|
Певну роль в інвестиційному процесі країн ЦСЄ в 2015-2019 рр. грають державні накопичені інвестиції (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Валове нагромадження основного капіталу в державному
секторі країн ЦСЄ-членів ЄС (млн.евро)
| Країна | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
| Болгарія | 9 553,3 | 8 975,5 | 9 609,8 | 10 544,9 | 11 075,6 |
| Угорщина | 24 999,1 | 22 663,8 | 27 916,7 | 33 677,0 | 41 135,4 |
| Латвія | 5 367,5 | 4 898,6 | 5 554,1 | 6 553,8 | 6 966,0 |
| Литва | 7 323,9 | 7 722,6 | 8 449,3 | 9 300,3 | 10 230,5 |
| Польща | 86 396,1 | 76 780,8 | 81 920,4 | 90 485,5 | 97 960,5 |
| Румунія | 39 707,2 | 38 969,8 | 42 076,5 | 42 918,7 | 52 781,9 |
| Словаччина | 18 918,5 | 17 019,0 | 17 964,7 | 19 049,8 | 20 131,8 |
| Словенія | 7 247,8 | 7 019,4 | 7 874,7 | 8 771,0 | 9 266,7 |
| Хорватія | 8 721,3 | 9 350,3 | 9 824,3 | 10 344,3 | 11 150,2 |
| Чехія | 44 587,6 | 43 971,1 | 47 492,1 | 53 171,3 | 56 086,1 |
| Естонія | 5 053,5 | 5 053,8 | 5 899,1 | 6 210,8 | 7 316,1 |
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/tec00011/default/table?lang=en
Збільшення державних інвестицій після 2016 року в цих країнах можна пояснити збільшенням державних витрат.
Позитивні тенденції в економіках країн Центральної та Східної Європи, що свідчить про певне збільшення інвестиційної активності, інвестиції стали двигуном економічного зростання (на Близькому Сході Європи). Ми бачимо збільшення темпу інвестицій в порівнянні з 2018 роком.
Середній темп зростання основних фондів вимагають невеликого, але збільшення основних виробничих потужностей, що об'єктивно уповільнює зростання амортизації.
Рівень інвестицій в 2019 році збільшився в порівнянні з 2015 роком в більшості країн ЦСЄ.
У 2019 році рівень інвестицій в Болгарії склав 11 075,6 млн. евро, що на 530, 7 млн. евро більше ніж у 2018 році. в середньому 45%), в Польщі вони збільшились на 7,475 млн. евро в порівнянні з 2018 роком. Чехія теж має позитивні збільшення інвестицій, які у 2019 році склали 56 086,1 млн. евро. На мій погляд ми спостерігаємо позитивну динаміку збільшення інвестицій у всіх країнах Європи.
Інвестиційна діяльність базується на комплексі матеріальних, технічних, фінансових та трудових ресурсів, доступних для економіки країн. По суті, це здатність економічних суб'єктів покривати свої потреби в інвестиційних ресурсів без використання залучених джерел фінансування.
Виробництво та імпорт енергії і сировини, машин і обладнання, електрообладнання, електронного та оптичного обладнання і транспортних засобів, виробництво неметалевих мінеральних продуктів (включаючи і будівельні матеріали), відіграють вирішальну роль у формуванні інвестиційного потенціалу.
Позитивну тенденцію в інвестиційної сфері зробило зростання доданої вартості промисловості (в тому числі і обробної промисловості) і будівництва. Цей показник впав в 2010-2013 рр. в багатьох країнах ЦСЄ посилило проблеми оновлення основного капіталу і негативно відбилося на розвитку інвестиційної сфери.
Після 2012 року інвестиційна діяльність в країнах Центральної та Східної Європи супроводжується зростанням промислового виробництва (включаючи будівництво), в 2013 - 2017 рр. в Албанії на 4,1 п. п., Болгарії на 2,2 п. п., Боснії і Герцеговині на 3,4 п. п., в Угорщині на 4,1 п. п., Латвії на 0,9 п. п., Литві на 2,4 п. п., Польщі на 4,0 п. п., Румунії на 5,8 п. П., Словаччини на 4,5 п. п., Словенії на 4,6 п. п., Хорватії на 1,9 п. п., Чорногорія на 5,6 п. п.,Чехії на 4,8 п. п.; Естонії на 9,8 п. п.. В Македонії та Сербії цей показник знизився на 1,2 п. п. і 3,1 п. п.
У відсотковому відношенні до ВВП обсяг промислового виробництва в 2017 р дорівнював в Болгарії - 24,5, Боснії і Герцеговині - 23,4, в Угорщині - 26,4, Македонії - 23,1, в Сербії - 26,4, Словенії - 28,0, Чехії - 33,5, Чорногорії - 17,4. Незважаючи на деяке зниження даного показника за 2012 - 2017 рр., він залишається відносно високим у Албанії (21,1%), Латвії (19,5%), Литві (26,4%), Польщі (28,0%), Румунії (30,1%), Словаччині (31,0%), Хорватії (21,8%) та Естонії (23, 5%). Для порівняння в Німеччині - 27,6%, Сінгапурі - 23,2%, Південній Кореї - 35,9%, Японії - 29%.
|
|
|
Індекс виробництва склав в середньому по регіону 165,8, в Болгарії - 164,6, Угорщини - 145,3 Латвії - 181,3, Литві - 190,8, Македонії - 372,8, Польщі - 145,3, Румунії - 157, 3, Сербії - 152,5, Словаччині - 184,6, Словенії - 129,0, Хорватії - 111,0, Чехії - 143,4, Естонії -174,68.
Свій внесок у ресурсну базу інвестиційного процесу вносять в ряді країн регіону автомобілебудування, електронні та електротехніка, що становить міцні позиції в структурі продукції обробної промисловості.
Також важне значення має машинобудування в Угорщині, Польщі, Словаччині та Чехії.
В цілому спостерігається динаміка промислового виробництва, зростання імпорту машинобудівної продукції і хімічної промисловості, забезпечуючи зростання пропозиції інвестиційних товарів створює передумови для активізації інвестиційної діяльності в країнах Центральної та Східної Європи.
Половина приросту валового регіонального продукту була забезпечена за рахунок збільшення загальної продуктивності факторів виробництва, особливо продуктивності праці.
Важливим фактором зростання інвестицій в окремих країнах ЦСЄ може стати туристичним сектором, включаючи розвиток інфраструктури, збільшення туристичного потоку. Туризм як індустрія економіка містить важливі передумови для залучення фінансових ресурсів іноземних інвесторів в країну.
Серед показників, що характеризують ресурсний потенціал інвестиційного процесу – це ситуація на ринку робочої сили.
Після 2015 року відбулося збільшення зайнятості і зниження безробіття.
Однак у багатьох країнах Центральної і Східної Європи відчувається нестача кваліфікованої робочої сили. Більш того, в 2017 році в порівнянні з 2012 роком у всіх країнах Центральної і Східної Європи, крім Північної Македонії, скоротилася частка зайнятих людей з вищою освітою, з професійною кваліфікацією і досвідом роботи.
В даний час формується в країнах ЦСЄ інвестиційний потенціал, і найголовніше, його фінансова складова, не в змозі забезпечити необхідними ресурсами інвестиційний процес. Потреба в залученні їх зовнішніх джерел очевидна. Тому в рішенні пріоритетних соціально-економічних завдань значну роль грав і продовжує грати іноземний капітал - це прямі іноземні інвестиції, дотації з фондів ЄС і фонду згуртування, в меншій мірі кредити Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
|
|
|
Країни регіону як і раніше зберігають привабливість для іноземних інвесторів.
Протягом 2000-х років проблема інвестиційного зростання в даному регіоні значною мірою вирішувалася за рахунок накопичених іноземних інвестицій і фінансової підтримки структурних фондів ЄС. Розвиток економіки країн ЦСЄ в 1990 - 2000-х рр. в умовах її слабкості спиралося на залучення іноземного капіталу.
Інвестуючи в реальний сектор економіки, іноземні компанії приносять кошти в країни-імпортери і ресурси, високоякісне обладнання, машини, інше обладнання, перевірені технології виробництва і створюють робочі місця. В даний час вони особливо необхідні. У 2015 р східноєвропейських країнах-членах ЄС підприємства під іноземним контролем забезпечували роботою в середньому більш 1/5 числа зайнятих і створювали понад 1/3 валової доданої вартості в нефінансовому приватному секторі. У складі найбільш динамічно розвивалися галузей виділилися нові підгалузі, становленню яких сприяли інвестиції іноземних компаній.
Приплив ПП в країни ЦСЄ нестабільний, схильний до впливу змін ситуації на світових ринках і геополітичних факторів. Грала роль мінлива економічна і політична ситуація в країнах-експортерах капіталу, непередбачуваність економічної політики урядів.
У періоди загострення світових фінансових проблем, коливань кон'юнктури на світових ринках іноземні корпорації готові були виводити свої капітали з країн-одержувачів і знижувати вкладення капіталів в їх економіку, що негативно позначається на динаміці накопичених іноземних інвестицій. іноземні інвестори виявляють явну обережність, відкладаючи реалізацію нових проектів.
Протягом останніх десятиліть змінювалася і динаміка прямих інвестицій.
Таблиця 2.2
Прямі інвестиції 2014-2018 рр (млн.евро)
| Країна | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| Болгарія | 460,9 | 2 660,8 | 1 109,8 | 2 607,7 | 2 058,8 |
| Угорщина | 7 806,6 | - 14 797,3 | - 5 752,9 | 3 260,9 | 6 389,3 |
| Латвія | 780,1 | 707,6 | 173,7 | 732,5 | 879,4 |
| Литва | - 23,3 | 870,4 | 263,9 | 652,3 | 905,1 |
| Польща | 14 268,7 | 15 270,8 | 15 690,1 | 9 178,5 | 11 476,2 |
| Румунія | 3 211,4 | 3 838,9 | 4 997,0 | 5 406,1 | 5 887,7 |
| Словаччина | - 512,1 | 106,1 | 805,3 | 2 276,7 | 475,1 |
| Словенія | 1 049,8 | 1 674,4 | 1 245,1 | 782,0 | 1 418,7 |
| Хорватія | 269,6 | 1 807,7 | 2 036,9 | 1 159,4 | 269,6 |
| Чехія | 465,1 | 9 814,8 | 9 521,7 | 9 478,9 | 465,1 |
| Естонія | 35,6 | 1 095,7 | 1 712,2 | 1 309,4 | 35,6 |
Джерело: https://unctad.org/en/Pages/DIAE/FDI%20Statistics/FDI-Statistics.aspx
Обсяги ПП у всій Европі в 2015 р виросли в порівнянні з 2014 р в 379,221, 3 млн.евро. З 2016 р їх величина почала скорочуватися.
З 2018 року в порівнянні з 2015 р вони знизилися на 358,199, 7 млн.евро в зв'язку з нестабільністю темпів економічного зростання в країнах Євросоюзу. Накопичені прямі іноземні інвестиції по відношенню до ВВП в середньому по регіону в 2018 р становлять 277 640,2 млн.евро.
Більше половини ПП зосередилося в сфері торгівлі та послуг, обробний сектор отримав близько 40%, «інші» види діяльності - 5% їх загального обсягу. Близько 2/3 промислових ПП вкладені у виробництво транспортних коштів, продовольства, металопродукції, електротехнічного, електронного та оптичного устаткування. найбільший одержувач інвестицій - автомобілебудування. Найбільше невиробничих ПП надійшло в банківський сектор.
Але прямі інвестиції - не єдина форма надходження іноземних коштів в країни ЦСЄ. Для багатьох країн ЦСЄ - членів ЄС важливим джерелом інвестицій служили кошти фондів Євросоюзу, Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду та Фонду фінансової підтримки.
Протягом 2007-2018 рр. в країни ЦСЄ - члени ЄС з фондів ЄС надходили кошти в обсязі 1,5% їх ВВП для реалізації великомасштабних проектів в галузі транспортної і енергетичної інфраструктури, розвитку освіти, інформаційних технологій, сільського господарства та інших секторів економіки, сприяли підвищенню внутрішнього попиту, зростання інвестицій в основний капітал.
Серед найбільших одержувачів допомоги від ЄС - Польща, Чехія, Угорщина, Румунія і країни Балтії. У 2007-2017 рр. з європейських фондів країни східноєвропейські країни отримали 214,2 млрд євро, зокрема Угорщина - 24,9 млрд євро (22,9% ВВП), Польща - 67,2 млрд євро (15,7% ВВП), Румунія - 19,1 млрд євро (10,8% ВВП), Чехія - 26,3 млрд євро (15,9% ВВП), країни Балтії - 147 млрд євро (в середньому 17,8% ВВП). А окремі проекти в Естонії на 80% фінансувалися за рахунок коштів ЕС. Польщі в рамках фінансової програми ЄС на 2014-2020 роки тільки на розвиток залізничної інфраструктури Європейський союз спеціально виділив понад 10 млрд евро.
Можна зробити висновок, що інвестиційний процес в країнах Центральної та Східної Європи рухається вперед.
Але обсяги ПП у всій Европі в 2015 р виросли в порівнянні з 2014 р в 379,221, 3 млн.евро. З 2016 р їх величина почала скорочуватися.
З 2018 року в порівнянні з 2015 р вони знизилися на 358,199, 7 млн.евро в зв'язку з нестабільністю темпів економічного зростання в країнах Євросоюзу. Накопичені прямі іноземні інвестиції по відношенню до ВВП в середньому по регіону в 2018 р становлять 277 640,2 млн.евро.
У той же час аналіз динаміки обсягу інвестицій в період 2014 – 2018 рр. показує, що в регіоні спостерігається тенденція пожвавлення інвестиційної активності. Це вірно підтверджується зростанням валових інвестицій, зростанням промислового виробництва, збільшення імпорту машин, транспортних засобів, хімічних продуктів.
https://cyberleninka.ru/article/n/privlechenie-inostrannyh-investitsii-v-perehodnye-ekonomiki-na-primere-stran-tsentralnoy-i-vostochnoy-evropy
https://ec.europa.eu/eurostat/data/database?p_p_id=NavTreeportletprod_WAR_NavTreeportletprod_INSTANCE_nPqeVbPXRmWQ&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_pos=1&p_p_col_count=2
https://inecon.org/docs/2019/publications/Sheynin_paper_2019.pdf
2.2. Міжнародна інвестиційна діяльність в Україні та преспективи розвитку
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» означає, що інвестиції це всі види активів і інтелектуальна цінность, вкладені в об'єкти підприємництва і всі інші види діяльності. Іноземні інвестиції відіграють велику роль у економіки країни[1].
Інвестиційну діяльність можна розглядати з двох точок зору - в широкому і вузького розумінні. У широкому сенсі, на думку Л.М. Петренко інвестиційна діяльність - це діяльність, пов'язана з інвестуванням коштів в об'єкти інвестиції для отримання прибутку [2]. У більш вузькому розумінні, як визначає В.Г. Федоренко, інвестиційна діяльність, реальні інвестиції, визначається як процес перетворення інвестиційних ресурсів у вкладення[3, с. 480].
На мій погляд, інвестиційну діяльність слід розуміти більш у широкому розумінні і використовувати цю концепцію як на рівні бізнесу, підприємств, так і на рівні країни і визначити ефективність використання інвестиційних ресурсів.
З огляду на таке розуміння інвестиційної діяльності, велике значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, здатність до засвоєння інновацій здійснюють основний вплив на інвестиційний цикл.
Економічний спад в нашій країні супроводжується зниженням інвестиційна діяльність. У той же час спостерігається зниження інвестицій швидше, ніж спад виробництва.
В Україні є фактори, які впливають на інвестиційний процес і вони перебувають у такому стані, що вони не можуть сприяти розвитку цього процесу. Проте, досвід багатьох країн показують, що подолати кризу неможливо, не збільшивши його масштаби інвестицій.
1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12. 2. Петренко Л.М. Теоретичні аспекти дослідження інвестиційної діяльності [Електронний ресурс] / Л.М. Петренко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. – Вип. 22, ч. ІІ – 2012. – Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/54.pdf. 3. Федоренко В.Г. Інвестознавство. Підручник. – 3-тє вид., допов. / В.Г. Федоренко – К.: МАУП, 2004. – 480 с. 4. Петрович Й.М. Організаційно-економічні засади прискорення інноваційних процесів у промисловості України / Й.М. Петрович // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».Серія: Проблеми економіки та управління. – 2008. – № 628. – С. 3-11. 5. Міністерство закордонних справ України. [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/821. 6. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А. Пересада // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ecolib.com.ua/book.php?book=6 ДонДУУ ♦ МЕНЕДЖЕР ♦ №4 (73) ♦ 2016 р. 31 7. Шталь Т.В., Доброскок Ю.Б., Тіщенко О.О., Сапаров Е. Аналіз інвестиційного клімату України та шляхи його вдосконалення / Т.В. Шталь, Ю.Б. Доброскок, О
Так що активізації інвестиційної діяльності також заважає і політична ситуація і вихід з кризи без значного збільшення інвестицій неможлива. Однак з введенням грошової реформи в Україні з'явився фактор стабілізації економіки, яка повинна закріпити і зміцнити проведення реальних, а не декларативних реформ. Йдеться про подолання інфляції.
Високі темпи інфляції роблять абсолютно неефективними фінансові ресурси для реалізації довгострокових проектів. Більш низька інфляція дозволяє нормалізувати фінансовий стан компаній, стимулювати збільшення виробництва.
На управління інвестиційною діяльністю впливає різноманітна кількість чинників, які мають зовнішній і внутрішній характер і прямий або опосередкований вплив по відношенню до окремого підприємства.
Зовнішні фактори, що впливають на інвестиційну діяльність підприємства, можливо розділити на чотири основні групи, міжнародні чинники, галузеві фактори, фактори, пов'язані з державним управлінням інвестиційною діяльністю, ринкові фактори.
Для залучення прямих іноземних капіталовкладень України пропонує великі інвестиційні проекти, серед яких, сільськогосподарський комплекс з рибної спеціалізацією, комплекс з переробки та зберігання зернових, тваринницькі комплекси, технологічні лінії по безперервного розливу сталі в металургійній промисловості та багато інших.
Прямі іноземні інвестиції в економіку України за останні 17 років надходили досить нерівномірно [6, 7].
Подивимось динаміку їх надходження за період 2005 - 2018 роки.
Таблиця 2.3
Динаміка прямих інвестицій 2005-2018 рр
| Роки | Прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США | Абсолютний приріст (зменшення), млн. дол. США | Індекс динаміки, % | Темп приросту (зменшення), % |
| 2005 | 7808 | 6093 | 455,5 | 355,5 |
| 2006 | 5604 | -2204 | 71,8 | -28,2 |
| 2007 | 9891 | 4287 | 176,5 | 76,5 |
| 2008 | 10913 | 1022 | 110,3 | 10,3 |
| 2009 | 4816 | -6097 | 44,1 | -55,9 |
| 2012 | 8401 | 1194 | 116,6 | 16,6 |
| 2013 | 4499 | -3902 | 53,6 | -46,4 |
| 2014 | 410 | -4089 | 9,1 | -90,9 |
| 2015 | 2961 | 2551 | 722,2 | 622,2 |
| 2016 | 3130 | 169 | 105,7 | 5,7 |
| 2017 | 2202 | -928 | 70,4 | -29,6 |
| 2018 | 2355 | 153 | 106,9 | 6,9 |
Дані за 2014-2018 роки наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя та без частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Розраховано автором. Джерело інформації [7].
Ми бачимо, що приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за період з 2005 по 2018 значно коливається і істотно залежить від стану і зміни політичної та економічної ситуації в країні і світі. Так, в 2005 році, сподіваючись на позитивні зміни після подій 2004 року, іноземні інвестори вклали в економіку України 7808 млн. дол. США, що в 4,6 рази більше, ніж в попередньому році. Найбільший обсяг надходжень іноземних інвестицій в Україну відбувся в 2008 році - 10913 млн. дол. США, що було в 6,4 рази або на 9198 млн. дол. США більше, ніж в 2004 році.
Значне скорочення надходжень прямих іноземних інвестицій у 2009 році в значній мірі пояснюється світовою економічною кризою – обсяг надходжень зменшився в порівнянні з 2008 роком на 55,9%, що склало 6097 млн. дол. США. В наступний період з 2010 по 2012 роки, спостерігається поступове зростання іноземних інвестицій, обсяг надходжень яких в 2012 році збільшився до 8041 млн. дол. США. Але вже в 2013 році політична нестабільність в Україні привела до значного зменшення надходжень іноземних інвестицій, які склали в 2014 році всього 410 млн. дол. США, тобто всього 9,1% від обсягу надходжень в 2013 році.
У 2015 і 2016 роках ситуація почала дещо поліпшуватися і обсяг іноземних інвестицій в економіку Україна склав відповідно 2961 і 3130 млн. Дол. США, що, між тим, значно менше, ніж в 2012 році, але не виправдання сподівань на стабілізацію політичної ситуації, боротьбу з корупцією, ефективність економічних реформ знову призвело до скорочення надходжень прямих іноземних інвестицій, обсяг яких у 2017 році в порівнянні з 2016 роком зменшився майже на 30%. Незначне збільшення надходжень в 2018 році, всього на 153 млн. дол. США або на 6,9%, продовжує свідчити про недовіру іноземних інвесторів до можливостей стабільного ведення бізнесу та покращення інвестиційного клімату в країні.
Зробимо аналіз структури прямих іноземних інвестицій в економіку України за країнами світу.
Таблиця 2.4
Аналіз структури прямих іноземних інвестицій в економіку України
в %
| Країни | 2013 рік | 2016 рік | 2019 рік |
| Австрія | 4,8 | 3,6 | 3,1 |
| Велика Британія | 4,8 | 5,6 | 6,1 |
| Італія | 0,8 | 0,7 | 0,8 |
| Кіпр | 30,8 | 30,8 | 27,5 |
| Німеччина | 8,7 | 5,2 | 5,2 |
| Польща | 1,7 | 2,1 | 1,8 |
| РФ | 6,0 | 1,3 | 3,3 |
| Нідерланди | 16,4 | 19,0 | 22,0 |
| Франція | 2,9 | 4,0 | 2,0 |
| США | 2,0 | 2,2 | 1,5 |
Розраховано автором. Джерело інформації [6]
Аналіз структури прямих іноземних інвестицій в економіку України за країнами світу показав, що понад 70 % загального обсягу інвестицій надходить з країн ЄС і десь 30 % інвестицій надходить з інших країн світу.
Як бачимо за період з 2013 року до 2019 року в структурі прямих іноземних інвестицій в економіку України відбулися суттєві зміни. По-перше, слід відмітити, що найбільший обсяг інвестицій надходить від інвесторів Кіпру, частка яких у 2016 році порівняно з 2013 роком не змінилась і складала 30,8 %, а на початок 2019 року зменшилась на 3,3 відсоткових пунктів і склала 27,5 %.
Друге місце серед країн інвесторів займають Нідерланди. Частка інвестицій цієї країни в загальному обсязі прямих іноземних інвестиції в економіку України зросла з 16,4 % у 2013 році до 19,0 % у 2016 році, а на початок 2019 року склала вже 22,0 %. За даними Державної служби статистики України на 1 січня 2019 року Нідерланди вклали в економіку України 7061 млн. дол. США, Кіпр – 8880 млн. дол. [6]. Також можна відмітити, що на початок 2019 року порівняно з попередніми роками в структурі прямих іноземних інвестицій в економіку України збільшились частки інвестицій з Великої Британії – з 4,8 % до 6,1 %. У той же час зменшились частки інвестицій з Німеччини – з 8,7 % до 5,2 %, Франції – з 4,0 % до 2,0%, США – з 2,2 % % до 1,5 %. Частка інвестицій в Україну з Російської Федерації на початок 2016 року порівняно з 2013 роком суттєво скоротилась – з 6,0 % до 1,3 %, але на початок 2019 року знову зросла і склала 3,3 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
З метою встановлення привабливих для іноземних інвесторів видів економічної діяльності в економіці України, до яких надходить найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, проаналізовано структуру їхнього надходження станом на початок 2016 і 2019 років [12]. Структура прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності на початок 2016 та 2019 років представлена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Структура прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності
| Категорія | 2016 рік | 2019 рік |
| Промисловість | 30,8 | 33,0 |
| Сільське, лісове та рибне господарство | 1,6 | 1,7 |
| Будівництво | 3,2 | 2,9 |
| Фінансова та страхова діяльність | 13,5 | 10,9 |
| Інформація та телекомунікації | 6,5 | 6,8 |
| Оптова та роздрібна торгівля | 15,9 | 16,7 |
| Операції з нерухомим майном | 11,7 | 12,4 |
| Професійна, наукова та технічна діяльність | 7,0 | 6,3 |
| Інші види економічної діяльності | 9,8 | 9,3 |
Розраховано автором. Джерело інформації [12]
Аналіз даних показав, що в структурі прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності за три роки відбулися певні зміни.
Найбільш пріоритетними для іноземних інвесторів залишаються галузі промисловості, частка інвестицій в які на початок 2019 року збільшилась порівняно з 2016 роком на 2,8 відсоткових пунктів і склала.33,0 %, що безумовно є позитивним фактом.
Значні кошти іноземних інвесторів вкладено в оптову та роздрібну торгівлю, в операції з нерухомим майном і в сферу інформації та телекомунікації, частка інвестицій в ці види діяльності за три роки також зросла і склала 16,7 %, 12,4 % та 6,8 % загального обсягу іноземних інвестицій.
Слід відмітити, що за аналізований період суттєво зменшувалась частка інвестицій у фінансову та страхову діяльність, яка у попередні роки була стабільно високою. За три останні роки вона скоротилась з 13,5 % у 2016 році до 10,9 % на початок 2019 року. Між тим є й негативні зміни у структурі іноземних інвестицій за видами економічної діяльності, до яких можна віднести зменшення суми та частки інвестицій у професійну, наукову та технічну діяльність з 7,0 % до 6,3 % та у будівельну галузь – з 3,2 % до 2,9 %, а також те, що у таку галузь як сільське господарство, де Україна пропонує важливі інвестиційні проекти, було вкладено всього 1,7 % іноземних інвестицій.
Можна зробити висновок, що динаміки та структури надходження прямих іноземних інвестицій в Україну виявлено, що основними причинами скорочення надходження інвестицій є загострення політичної ситуації, фінансова та економічна нестабільність, недосконалість законодавчої бази, яка не гарантує інвесторам юридичного захисту їхніх прав і капіталу, загальний несприятливий інвестиційний клімат.
Аналіз динаміки надходження прямих іноземних інвестицій показав, що будь-яке загострення політичної ситуації викликає не тільки значне скорочення надходження інвестицій, а й відтік коштів із країни. Недоліки функціонування спеціальних вільних економічних зон призвели до скорочення інвестиційних проектів на цих територіях.
Умовами залучення прямих іноземних інвестицій в Україну є політична, економічна та фінансова стабільність, інвестиційні гарантії, вдосконалення законодавчих актів з регулювання інвестиційної діяльності та загальне покращення інвестиційного клімату.
1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 04. 07. 2002 року № 40-ІV. Зі змінами від 23.03.2017 р..[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.yurfact.com.ua/zminy-do-zakonodavstva2017/zminy-vid-23-03-2017-do-zakonu-ukrainy-pro-investytsiinu-diialnist 2. Положення про Національну інвестиційну раду. Затверджено Указом Президента України від 29.08.2016 р. № 365/2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365/2016. 3. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10ю1992 року № 2673-ХІІ. [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2673-12 4. Самотоєнкова О. В. Економічна статистика: навч. посібник / О. В. Самотоєнкова, Ю. О. Ольвінська. – Одеса: ОДЕУ, 2010. – 182 с. 5. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 6. Офіційний сайт міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.index.minfin.com.ua/index/fidi 7. Прямі іноземні інвестиції в Україні. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.insiders.com.ua/spravochnik/inostrannye-investitsii 8. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm 9. Капітальні інвестиції в Україні. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018 10. Надходження та освоєння інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку України. Статистичний бюлетень. – К: Державна служба статистики України, 2017. – 51 с.
2.3.
Please use the sharing tools found via the share button at the top or side of articles. Copying articles to share with others is a breach of FT.com T&Cs and Copyright Policy. Email licensing@ft.com to buy additional rights. Subscribers may share up to 10 or 20 articles per month using the gift article service. More information can be found here.
https://www.ft.com/content/4248a712-07da-11e7-ac5a-903b21361b43
В последние годы в центральной и восточной Европе появились негативные заголовки. Польша и Венгрия перешли к более «нелиберальной» демократии, предвещая рост националистического популизма, который символизирует голосование Великобритании о выходе из ЕС и избрание Дональда Трампа президентом США. Столкновения между Брюсселем и некоторыми странами в регионе по поводу того, как обращаться с ближневосточными беженцами, являются ярким примером этого изменения. Тем не менее, даже если инвесторы теперь должны действовать более осторожно в определенных секторах и странах, основные привлекательности региона остаются в целом неисчерпаемыми. Бывшие коммунистические страны, которые присоединились к ЕС с 2004 года, обеспечивают превосходный рост для Западной Европы и многих других развивающихся рынков в сочетании с преимуществами и защитой членства в ЕС. Как отметил Deloitte в своем отчете в декабре прошлого года, «основные» страны региона, такие как Польша, Венгрия, Чешская Республика, Словакия и Румыния, «растут быстрее, чем любой регион мира, за исключением Азиатско-Тихоокеанского региона». Для инвесторов с повышенным аппетитом к риску страны за пределами этого ядра и за пределами ЕС, включая Россию, Украину и Юго-Восточную Европу, начинают восстанавливаться после рецессии или более слабого роста в последние годы. В наиболее развитых странах Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) уровень заработной платы резко возрос с момента падения коммунизма и вступления в ЕС. Но в то время как ставки заработной платы также растут на других развивающихся рынках, расходы на заработную плату в Центральной Европе по-прежнему конкурентоспособны, а рабочая сила хорошо образована и квалифицирована. Он сочетает в себе эти преимущества с местоположением, близким к сердцу единого рынка ЕС, улучшением инфраструктуры, здоровой растущей экономикой и потребительскими расходами. Действительно, потребительский спрос - в течение многих лет довольно слабый в ЦВЕ - становится все более важной движущей силой роста. Безработица падает до посткоммунистических минимумов, в то время как низкая инфляция и падающие цены на энергоносители повысили реальные доходы. Более того, на каждую процентную точку роста в еврозоне, самом важном рынке региона, страны ЦВЕ рассчитывают на рост до 1,5 процентных пункта. Юрай Котян, глава отдела макроэкономических исследований в Центральной и Восточной Европе в австрийской Erste Group, прогнозирует рост на пяти крупнейших рынках Центральной и Восточной Европы, а также в Хорватии, Словении и Сербии в этом году до 3,3 процента с 3 процентов в прошлом году. Политический риск, однако, вновь возник, поскольку правительство Венгрии Fidesz, за которым последовало правительство закона и правосудия в Польше, приняло форму экономического национализма. Утверждая, что они уступили слишком много экономического суверенитета, когда приватизированные компании были проданы иностранцам в 1990-х годах, оба стремились вернуть некоторый контроль в национальные руки. Польское правительство "Закон и справедливость" предприняло шаги премьер-министра Венгрии Виктора Орбана по сокращению некоторых секторов, в которых доминируют иностранцы. «Мы видели политику [в Венгрии и Польше], которую можно рассматривать как националистическую в финансовом, телекоммуникационном и энергетическом секторах», - говорит Андрюс Турса, аналитик Teneo Intelligence, консультанта по политическим рискам. «Обе страны также пытались наложить ограничения на крупные - как правило, находящиеся в иностранной собственности - торговые сети». В Польше банковский налог был менее строгим, чем в Венгрии, а налог на супермаркет был приостановлен до пересмотра ЕС. Но, несмотря на давление, направленное на сокращение потребления угля для смягчения последствий изменения климата, Варшава в прошлом году предприняла шаги по защите своего угольного сектора, являющегося крупным работодателем, путем введения правил для своей процветающей отрасли ветроэнергетики, которая может вынудить некоторые проекты выйти из бизнеса. Сэр Сума Чакрабарти, президент Европейского банка реконструкции и развития, говорит, что Польша долгое время была одной из историй успеха банка, но теперь «мы беспокоимся о некоторых аспектах политики» в таких областях, как банковское дело и возобновляемые источники энергии. «Это те сферы бизнеса, где.,, когда мы говорим с инвесторами, они говорят, что мы не настолько уверены в себе, как раньше», - говорит он. Тем не менее, в других секторах, включая автомобильную промышленность и электронику, Варшава и Будапешт продолжают приветствовать внешние инвестиции. В знак доверия Daimler, немецкий производитель автомобилей, в прошлом году объявил о запланированных инвестициях на общую сумму 1,6 млрд евро в расширение существующего завода в Кечкемете, в 50 милях от Будапешта, и строительство второго завода рядом с ним. Более того, сейчас, когда националистический популизм распространился за пределы Центральной Европы, маловероятно, что он распространится намного дальше в рамках так называемой Вышеградской четверки, в которую входят Польша, Венгрия, Чешская Республика и Словакия или за ее пределами. «В то время как лидеры V4 разделяют некоторые популистские и социально-консервативные тенденции, Чешская Республика и Словакия вряд ли сделают более широкий поворот в сторону«нелиберальной демократии»в ближайшей или среднесрочной перспективе», - говорит г-н Турса. Следующие выборы в Словакии состоятся не раньше 2020 года, говорит он, в то время как возможные победители чешских выборов в конце этого года до сих пор выступали за политику, благоприятствующую бизнесу. Ниже приведена панель инструментов с описанием сильных и слабых сторон, возможностей и рисков на пяти крупных рынках ЦВЕ. Польша Сильные стороны Самый большой внутренний рынок в ЦВЕ и один из самых быстрорастущих в Европе. Экономический рост сильно продолжался вплоть до мирового финансового кризиса и кризиса еврозоны. Затраты на оплату труда остаются относительно низкими по сравнению с западноевропейскими рынками, а в последние годы стандарты образования растут. Слабые стороны Большие различия в процветании сохраняются между регионами. Красная лента может усложнить ведение бизнеса. Инфраструктура, в том числе железнодорожная, остается слаборазвитой по сравнению с остальной частью ЕС, но инвестиции быстро улучшают ее. Возможности Польша является крупнейшим бенефициаром структурных фондов ЕС, предоставляя инвесторам возможность инвестировать в проекты наряду с европейскими деньгами. Низкая безработица повышает доверие потребителей и расходы. Риски Правительство «Закон и справедливость» проводит националистическую экономическую политику, хотя оно и отошло от некоторых наиболее потенциально разрушительных мер, включая принуждение банков конвертировать ипотечные кредиты в иностранной валюте обратно в местную валюту, как это сделала Венгрия. Реформы, рассматриваемые как подрывающие либеральную демократию, разожгли турбулентность в ЕС и периодические массовые протесты. Венгрия Сильные стороны Венгрия выигрывает от хорошо развитой экономики и высокого уровня образования. Железнодорожные пути хороши из страны в центре центральной и восточной Европы. Слабые стороны Восстановление после мирового финансового кризиса - когда Венгрия была одной из первых стран, по которой ударили, - изначально было засыпано «неортодоксальной» экономической политикой правительства Фидеса. Хотя к 2014 году темпы экономического роста значительно восстановились, с тех пор он замедлился, и экономическая политика остается менее предсказуемой, чем некоторые соседи. Возможности Большой автопром и сектор электроники, занимающий лидирующие позиции в сфере производства электроники, по мнению Deloitte, предлагают привлекательные возможности для инвесторов в этих и смежных секторах. Аутсорсинг это еще одна сила. Риски Правительство Фидеса сделало жизнь иностранных инвесторов менее комфортной и вступило в конфликт с ЕС из-за спорных политических реформ и его иммиграционной политики. Давление на неправительственные организации и Центральноевропейский университет в Будапеште вновь вызвало обеспокоенность в последние месяцы. Чешская Республика Сильные стороны Чешская Республика является одной из самых богатых и развитых стран региона, которая находится на пути к достижению среднего показателя по ВВП на душу населения в ЕС. Он также имеет лучшую инфраструктуру. Хотя расходы на заработную плату выше, чем у соседей, рабочая сила квалифицирована, а деловой климат остается привлекательным. Слабые стороны Небольшой внутренний рынок по сравнению с такими странами, как Польша, делает его более чувствительным к колебаниям спроса в еврозоне. «Deloitte» говорит, что крупные и хорошо зарекомендовавшие себя отрасли автомобилестроения и электроники обеспечивают обширную базу инженерных знаний. KPMG отмечает, что нанотехнологические отрасли наряду с другими высокотехнологичными технологиями быстро развиваются и предоставляют хорошую возможность для инвесторов. Риски Апрельское снятие лимита на чешскую крону может привести к удорожанию валюты, но колебания обменного курса были разумно сдержаны. Выборы в конце этого года могут привести к потрясению правящей коалиции с министром финансов Андреем Бабисом, лидером Ано, который встает на первое место. Однако «центрист-популист» г-н Бабис не в той же форме, что и более националистические лидеры региона. Словакия Сильные стороны Благодаря реформам последнего десятилетия страна, получившая название «Татра Тигр», быстро развивалась и стала одним из самых богатых государств ЦВЕ. Членство в евро, начиная с 2009 года, снижает валютные риски для инвесторов еврозоны. КПМГ отмечает, что является региональным лидером по производительности труда. Слабые стороны Безработица в этом году упала ниже 9 процентов до самого низкого уровня с 1990 года. И все же она остается высокой по нынешним региональным стандартам, а заработная плата не столь конкурентоспособна, как это было раньше. Возможности Весьма успешный автомобильный сектор, который будет укреплен заводом Jaguar Land Rover с 2018 года, открывает широкие возможности в цепочке поставок, в том числе в других областях машиностроения, электроники и информационных технологий. Столица, Братислава, находится всего в часе езды на машине или поезде от Вены. Риски Действующее с прошлого года трехпартийное коалиционное правительство может оказаться менее стабильным, чем некоторые из его предшественников, хотя риск досрочных выборов до следующего запланированного опроса в 2020 году кажется небольшим. Румыния Сильные стороны Бедная и менее развитая, чем другие четыре страны, Румыния вступила в ЕС три года спустя, в 2007 году. Но это делает ее труд еще более конкурентоспособным. Благодаря постоянному быстрому росту в течение последних трех лет и стратегическому расположению на пересечении коммерческих маршрутов, соединяющих ЕС, Балканы и Азию, Deloitte называет это «новым привлекательным местом». Слабые стороны Управление слабее, а судебная система и бюрократия развиты хуже, чем в других странах Центральной и Восточной Европы и Западной Европе, где борьба с коррупцией не так развита. Возможности Есть возможности для «догоняющего» роста в инфраструктуре и строительстве, а также для модернизации сельскохозяйственного сектора с высоким процентом качественных пахотных земель. Доступ к портам Черного моря - еще один плюс. Риски Хотя президент Клаус Йоханнис сделал борьбу с коррупцией ключевой целью, социалистическое правительство, избранное в декабре, вызвало самые большие протесты с 1989 года, предложив декриминализировать некоторые формы коррупции более низкого уровня. Это отступило - но подняло вопросы по поводу предсказуемости политики.
https://www.ft.com/content/4248a712-07da-11e7-ac5a-903b21361b43
