Березня 2002 р. – відбулися чергові вибори до Верховної Ради

Половина депутатів Верховної Ради обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано в одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 4%. У мажоритарних округах діяла система відносної більшості.

З 33-х політичних партій і блоків, які брали участь у виборах, 6 партій пройшли встановлений 4% бар'єр і зарезервували місця у парламенті:

· Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» 23,57%

· Комуністична партія України 19,98%

· За єдину Україну! 11,77%

· Блок Юлії Тимошенко 7,26%

· Соціалістична партія України 6,87%

· Соціал-демократична партія України (об'єднана) 6,27%

Вибори засвідчили поразку лівих партій.

21 листопада 2002 р. – створення коаліційного уряду на чолі з В. Януковичем.

Спроба політичної реформи

24 серпня 2002 р. була ініційована Л.Кучмою дискусія про необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до Конституції України:

Ø обрання депутатів за партійними списками;

Ø формування коаліційного уряду парламентською більшістю;

Ø парламент призначає прем’єр-міністра, а Президент призначає міністра оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, міністра з питань надзвичайних ситуацій тощо.

Ø наділення Президента правом розпускати парламент у разі не створення більшості, несхвалення бюджету тощо.

Ø розподіл парламенту на 2 палати;

Ø визнання результатів Всеукраїнського референдуму без затвердження будь-яким органом влади.

6 березня 2003 р. – Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону «про внесення змін до Конституції України», у результаті обговорення відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів.

4 вересня 2003 р. – зустрічний проект Медведчука-Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада (проект спричинив політичну кризу і був скасований).