2020-07-12
135
А. Нітропрусид натрію + β-блокатори В. Нітропрусид натрію + інгібітор АПФ;
Б. Нітропрусид натрію + діуретин Г. Нітрогліцерин + фуросемід.
Який показник є основним для оцінки функції нирок?
А. Швидкість клубочкової фільтрації В. Пртеінурія / креатини;
Б. Загальний білок Г. Альбумін сечі / креатини.
11. Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні преста-ріуму, становлять:
А. 1-2 мг на день. В. 10-20 мг на день.
Б. 4-8 мг на день. Г. 20-40 мг на день.
12. Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні тритаце, становлять:
А. 2,5-5 мг на день. В. 30-40 мг на день.
|
|
|
Б. 10-20 мг на день. Г. 50-80 мг на день.
Відповіді на контрольні питання.
| № тесту | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Відповідь | А | Б | Г | А | Г | Г | В | Б | А | А | Б | А |
Тема: Вторинні артеріальні гіпертензії
Варіант 2
1. Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні моно-прилу, становлять:
А. 1-2 мг на день. В. 30-40 мг на день.
Б. 10-20 мг на день. Г. 50-100 мг на день.
2. При терапії козааром сухий кашель трапляється:
А. Більш часто, ніж при терапії інгібіторами АПФ.
Б. Стільки ж часто, що і при терапії інгібіторами АПФ.
В. Більш рідко, ніж при терапії інгібіторами АПФ.
Г. Практично не трапляється.
3. При купіруванні гіпертензивного кризу засобом вибору є:
А. Гіпотіазид. В. Лізиноприл.
Б. Каптоприл. Г. Пропранолол.
4. При лікуванні АГ у дітей найбільш доцільними є:
А. Бета-блокатори і діуретики. В. Антагоністи кальцію.
Б. Інгібітори АПФ. Г. Антагоністи кальцію і інгібітори АПФ.
5. Слабкий натрійуретичний ефект має:
А. Пропранолол. В. Клонідин.
Б. Метилдоп. Г. Моксонідин.
6. При прийманні інгібіторів АПФ рівень калію плазми крові:
|
|
|
А. Незначно знижується. В. Не змінюється.
Б. Незначно підвищується. Г. Не змінюється або знижується.
7. Найбільш ризикованою комбінацією препаратів є:
А. Каптоприл + гіпотіазид. В. Каптоприл + верашпірон.
Б. Каптоприл + верапаміл. Г. Каптоприл + обзидан.
8. Загальним для всіх інгібіторів АПФ побічним ефектом є:
А. Порушення смакових відчуттів. В. Сухий кашель.
Б. Лейкопенія. Г. Протеїнурія.
9. Для інгібіторів АПФ, що містять сульфгідрильні групи специфічним побічним ефектом є:
А. Сухий кашель. В. Гіперкаліємія.
Б. Порушення смакових відчуттів. Г. Г. Ортостатична гіпотонія.
10. Інгібітори АПФ найбільш аргументовано поєднувати з:
А. Бета-блокаторами. В. Діуретиками.
Б. Антагоністами кальцію. Г. Діуретиками та антагоністами кальцію.
11. Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:
А. Трирезидом. В. Кристепіном.
Б. Адельфаном. Г. Капозидом.
12. Ризик ортостатичної гіпотонії найбільш великий при прийманні:
А. Гуанетидину. В. Обзидану.
Б. Гідралазину. Г. Каптоприлу.
Відповіді на контрольні питання.
| № тесту | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Відповідь | Б | Г | Б | А | А | Б | В | В | Б | Г | А | Б |
Тема: Вторинні артеріальні гіпертензії
Варіант 3
1. При нирковій недостатності ефективні:
А. Гіпотіазид. В. Гігротон.
Б. Аквафор. Г. Бринальдикс.
2. Препаратом вибору при купіруванні гіпертонічного кризу у хворого з феохромоцитомою є:
А. Обзидан. В. Каптоприл.
Б. Клофелін. Г. Фентоламін.
3. Засобом вибору у хворих з первинним альдостеронізмом, зумовленим двосторонньою гіперплазією кори надниркових залоз є:
А. Верошпірон. В. Ізоптин.
Б. Каптоприл. Г. Клофелін.
4. Найбільш високу селективність відносно судинної стінки має:
А. Верапаміл. В. Ніфедипін.
Б. Амлодипін. Г. Дилтіазем.
5. Хворим з подагрою небажано призначати:
А. Бета-блокатори. В. Діуретики.
Б. Антагоністи кальцію. Г. Інгібітори АПФ.
6. Хворим з цукровим діабетом небажано призначати:
А. Антагоністи кальцію. В. Клонідипін.
Б. Інгібітори АПФ. Г. Бета-блокатори.
7. При феохромоцитомному кризі засобом вибору є:
А. Фентоламін. Г. Есмолол.
Б. Пентамін. Д. Німодипін.
В. Магнію сульфат.
8. При гіпертензивному кризі, що проходить з судомами, при еклампсії вагітних засобом вибору є:
А. Пентамін. Г. Верапаміл.
Б. Магнію сульфат. Д. Еналаприлат.
|
|
|
В. Нітрогліцерин.
9. Засобом вибору при діенцефальному кризі є:
А. Каптоприл. Г. Дибазол.
Б. Ніфедипін. Д. Празозин.
В. Піроксан.
10. Найбільш широко використовуваним засобом для лікування неускладнених гіпертензивних кризів, особливо в осіб похилого віку є:
А. Ніфедипін. Г. Піроксан.
Б. Празозин. Д. Дроперидол.
В. Лабеталол.
11. Який антигіпертензивний засіб є протипоказаним при AV-бло-каді і брадикардії:
А. Ніфедипін. Г. Діазепам.
Б. Каптоприл. Д. Дроперидол.
В. Клонідин.
Відповіді на контрольні питання.
| № тесту | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Відповідь | Б | Г | А | Б,В | В | Г | А | Б | В | А | В |
Тема: Атеросклероз
Варіант 1
1. Найбільш безпечною групою гіполіпідемічних препаратів є:
А. Нікотинова кислота. В. Фібрати.
Б. Аніонообмінні смоли. Г. Статіни.
2. Найбільш розповсюджені показання до призначення при гіперліпопротеїнемії мають:
А. Нікотинова кислота. В. Фібрати.
Б. Аніонообмінні смоли. Г. Статіни.
3. Препаратом вибору у пацієнтів з різким підвищенням рівня тригліцеридів є:
А. Нікотинова кислота. В. Ципрофібрат.
Б. Холестирамін. Г. Ловастатин.
4. Рівень фібриногену крові знижується при терапії:
А. Холестираміном. В. Нікотиновою кислотою.
Б. Ципрофібратом. Г. Аспірином.
5. Препаратами вибору у хворих на гіперхолестеринемію при нормальному рівні тригліцеридів є:
|
|
|
А. Нікотинова кислота і фібрати. В. Статіни і фібрати.
Б. Сорбенти жовчних кислот і статіни. Г. Фібрати і сорбенти жовчних кислот.
6. Засобом вибору у хворих на гіперліпопротеїнемію ІІ В типу є:
А. Ліпанор. В. Мевакор.
Б. Ліпостабіл. Г. Холестирамін.
7. Наявність цукрового діабету у хворого ІХС є відносним протипоказанням до призначення:
А. Холестираміну. В. Ендурацину.
Б. Зокору. Г. Гемфіброзилу.
8. Жовчнокам’яна хвороба є протипоказанням до призначення:
А. Холестираміну. В. Ендурацину.
Б. Ловастатину. Г. Гемфіброзилу.
9. При подагрі не призначають:
А. Холестирамін. В. Нікотинову кислоту.
Б. Зокор. Г. Гемфіброзил.
10. Токсичний вплив на м’язову тканину найбільш вірогідний при поєднанні:
А. Холестираміну з нікотиновою кислотою. В. Ловастатину і нікотинової кислоти.
Б. Холестираміну і ловастатину. Г. Сімвастатину і гемфіброзилу.
Відповіді на контрольні питання.
| № тесту | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Відповідь | Г | Г | В | Б | Б | В | В | Г | В | Г |
Тема: Атеросклероз
Варіант 2
1. Єдиним повністю синтетичним інгібітором 3-метил-3-глютарил коензим А-редуктази є:
А. Ловастатин. В. Флювастатин.
Б. Сімвастатин. Г. Правастатин.
2. Патентовану (торгову) назву “ліпостат” має:
А. Ловастатин. В. Флювастатин.
Б. Сімвастатин. Г. Правастатин.
3. Патентовану (торгову) назву “ліпанор” має:
А. Ловастатин. В. Флювастатин.
Б. Сімвастатин. Г. Правастатин. Д. Ципрофібрат
4. Ефективність при первинній профілактиці ІХС доказана для:
А. Ловастатину. В. Правастатину.
Б. Сімвастатину. Г. Флювастатину.
5. Гепатити можуть розвинутись при терапії:
А. Аніонообмінними смолами. В. Фібратами.
Б. Статинами. Г. Нікотиновою кислотою.
6. За наявності двох і більше факторів ризику ІХС гіполіпідемічну терапію слід призначати при рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності:
А. > 130 мг/дл. В. > 190 мг/дл.
Б. > 160 мг/дл. Г. > 220 мг/дл.
7. Показанням для призначення гіполіпідемічної терапії хворим ІХС є рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності:
А. > 130 мг/дл. В. > 190 мг/дл.
Б. > 160 мг/дл. Г. > 220 мг/дл.
8. Найбільш безпечною групою гіполіпідемічних препаратів є:
А. Нікотинова кислота. В. Фібрати.
Б. Аніонообмінні смоли. Г. Статіни.
9. Препаратом вибору у пацієнтів з різким підвищенням рівня тригліцеридів є:
А. Нікотинова кислота. В. Ципрофібрат.
Б. Холестирамін. Г. Ловастатин.
10. При подагрі не призначають:
А. Холестирамін. В. Нікотинову кислоту.
Б. Зокор. Г. Гемфіброзил.
