Препарат якої групи використовують для купірування гіпертонічного кризу при феохромоцитомі?

1 2 3 4 5 6 7

Тема: Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Варіант 1

1. Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:

А. Фуросемідом В. Гіпотіазидом

Б. Оксодоліном Г. Арифоном

2. Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:

А. Арифон Г. Козаар

Б. Гіпотіазид Д. Ізоптин

В. Капотен

3. Так званий феномен “рикошета” може бути зв’язаний з прийманням:

А. Надолола В. Клофеліна

Б. Цинта Г. Моноприла

4. При вагітності протипоказані:

А. Бета-блокатори В. Антагоністи кальцію

Б. Інгібітори АПФ Г. Допегіт

5. Гіпотензивний ефект тіазидових діуретиків може зменшуватись при прийманні:

А. Індометацину Г. Всі відповіді правильні

Б. Аспірину Д. Правильної відповіді немає

В. Преднізолону

6. Найбільш тривалим гіпотензивним ефектом володіє:

А. Ісрадипін В. Верапаміл

Б. Амлодипін Г. Ділтіазем

7. Засобами вибору у хворих АГ, що перенесли великовогнищевий інфаркт міокарду, є:

А. Інгібітори АПФ Г. Всі відповіді правильні

Б. Бета-блокатори Д. Правильної відповіді немає

В. Верапаміл

8. Рівень холестерину і тригліцеридів у хворих АГ знижується при терапії:

А. Діуретиками Г. Антагоністами кальцію

Б. Бета-блокаторами Д. Празозіном

В. Інгібіторами АПФ

9. Селективними агоністами імідазолінових рецепторів є:

А. Козаар В. Цинт

Б. Метопролол Г. Резерпін

10. Сухість в роті є одним з частих побічних ефектів:

А. Обзідану В. Каптоприлу

Б. Ізоптину Г. Клофеліну

11. Не можна поєднувати:

А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.

Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.

Відповіді на контрольні питання.

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Відповідь	Г	Б	В	Б	Г	Б	Б	Г	В	Г	Г

Тема: Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Варіант 2

1. Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:

А. Арифон. Г. Козаар.

Б. Гіпотіазид. Д. Ізоптин.

В. Капотен.

2. Сприятливий вплив на прогноз у хворих АГ на цей час доказано для:

А. Діуретиків і бета-блокаторів.

Б. Антагоністів кальцію і інгібіторів АПФ.

В. Діуретиків і антагоністів кальцію.

Г. Інгібіторів АПФ і бета-блокаторів.

3. При комбінованій терапії інгібіторами АПФ і діуретиками найбільш вірогідно:

А. Спочатку призначити діуретик, а потім інгібітор АПФ.

Б. Спочатку призначити інгібітор АПФ, а потім діуретик.

В. Призначити обидва препарати одночасно.

Г. Послідовність призначення не має значення.

4. Не можна поєднувати:

А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.

Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.

5. У хворих АГ часто побічні ефекти виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Верапамілом.

Б. Амлодипіном. Г. Ділтіаземом.

6. Набряки нижніх кінцівок найбільш часто виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Ділтіаземом.

Б. Верапамілом. Г. Каптоприлом.

7. Селективними агоністами імідазолінових рецепторів є:

А. Козаар. В. Цинт.

Б. Метопролол. Г. Резерпін.

8. Побічні ефекти найменш часто трапляються при терапії:

А. Бета-блокаторами. В. Інгібіторами АПФ.

Б. Антагоністами кальцію. Г. Лозартаном.

9. Болі пекучого характеру “в ділянці серця” можуть пов’язуватися з терапією:

А. Надололом. В. Резерпіном.

Б. Моноприлом. Г. Клофеліном.

10. Препарат “цинт” має міжнародну назву:

А. Гуанфацин. В. Моксонідин.

Б. Міноксидил. Г. Клонідин.

11. Препарат “трітаце” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Каптоприл.

Б. Раміприл. Г. Лізиноприл.

Відповіді на контрольні питання.

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Відповідь	Б	Г	А	Г	А	А	В	В	В	В	Б

Тема: Есенціална артеріальна гіпертензія.

Варіант 3

1. Препарат “престаріум” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Еналаприл.

Б. Квінаприл. Г. Лізиноприл.

2. Препарат “моноприл” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Раміприл.

Б. Фозиноприл Г. Лізиноприл.

3. Препарат “арифон” має міжнародну назву:

А. Клопамід. В. Індапамід.

Б. Хлортамідон. Г. Ксипамід.

4. Препарат “козаар” має міжнародну назву:

А. Лозартан. В. Лізиноприл.

Б. Фелодипін. Г. Хлортамідон.

5. Препарат “коргард” має міжнародну назву:

А. Атенолол. В. Талінолол.

Б. Надолол. Г. Бісопролол.

Яку супутню клінічну ситуацію не відносять до ускладненого гіпертензивного кризу?

А. Нестабільну стенокардію.

Б. Транзиторну ішемічну атаку.

В. Гостру гіпертензивну енцефалопатію.

Г. Кровотечу.

Д. Підвищення САТ до 240 мм рт. ст., або ДАТ до 140 мм рт.ст.

7. При еклампсії засобом вибору парентеральної терапії ускладненого кризу є один з перелічених:

А. Верапаміл. Г. Гідралазин.

Б. Нітрогліцерин. Д. Еналаприлат.

В. Нікардипіну гідрохлорид.

8. При гіпертензивному кризі на фоні гострої серцевої недостатності та інфаркту міокарда засобом вибору є:

А. Нікардипіну гідрохлорид. Г. Гідралазин.

Б. Верапаміл. Д. Клонідин.

В. Нітрогліцерин.

9. При гіпертензивному кризі на фоні субарахноїдального крововиливу засобом вибору є:

А. Нітропрусид натрію. Г. Пропранол.

Б. Нітрогліцерин . Д. Есмолол.

Г. Німодипін.

10. При гіпертензивному кризі у хворих з серцевою недостатністю не можна застосовувати всі, крім:

А. Нікардипіну гідрохлориду. Г. Пропранололу.

Б. Верапамілу. Д. Фуросеміду.

В. Лабеталолу.

11. При гіпертензивному кризі із набряком легень, або мозку, розшаровуючій аневризмі аорти засобом вибору є:

А. Клонідин. Г. Верапаміл.

Б. Триметафан Д. Гідралазин.

В. Фентоламін.

Відповіді на контрольні питання.

№ тесту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Відповідь	А	Б	В	А	Б	Д	Г	В	В	Д	Б

Тема: Вторинні артеріальні гіпертензії

Варіант 1

1. Серед усіх гіпертензивних станів вторинні артеріальні гіпертензії складають:

А. 20% В. 40%

Б. 30% Г. 50%

2. Для реноваскулярної гіпертензії характерно все крім:

А. Висока систоло-діастолічна гіпертензія, рефракторна до лікування;

Б. Позитивна проба з α-адреноблокаторами;

В. Високий вміст реніну плазми;

Г. Аускультація систолічного шуму над черевною артерією.

3. При феохромоцитомі характерно все крім:

А. Позитивна проба з α-адреноблокаторами;

Б. Відсутність ефекту від терапії β-блокаторами;

В. Транзиторна артеріальна гіпертензія;

Г. Зниження реніну плазми;

Д. Гіперглікемія.

4. Для первинного альдостеронізму характерно все, крім:

А. Високий вміст реніну плазми; Г. Зниження толерантності до глюкози

Б. Нервово-м΄язеві розлади; Д. Пухлина наднирників

В. Гіпокаліемія;

5. Для нирково-паренхіматозної артеріальної гіпертензії характерно все, крім:

А. В анамнезі перенесений гломеруло- або пієлонефрит;

Б. В аналізі сечі лейкоцити, еритроцити, циліндри.

В. Позитивний гіпотензивний ефект від специфічної терапії ниркового захворювання;

Г. Відсутність позитивного гіпотензивного ефекту від специфічної терапії ниркового захворювання

6. Для АГ при синдромі Іценко-Кушинга характерно все, крім:

А. АГ у осіб з підвищеною масою тіла В. Підвищення рівню кортизола в крові;

Б. Зниження толерантності до глюкози Г. Зниження рівню корти зола в крові.

7. Артеріальна гіпертензія при коарктації аорти характеризується всім,крім одного:

А. Підвищенням артеріальноо тиску на руках і зниженням його на ногах;

Б. Грубий систолічний шум у міжлопатковій області;

В. Акцент ІІ тону і систолічний шум на аорті;

Г. Грубий систолічний шум над грудним відділом аорти, що ірадіює на судини (сонні, підключичні).