2020-06-29
158
Роль комерційних банків як регуляторів грошового обігу, центрів акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу покладає на них велику відповідальність перед суспільством. Суспільство не повинно мати приводу ставити під сумнів стійкість банківської системи, а партнери, вкладники та інвестори повинні мати повну впевненість у стійкості і надійності будь-якого комерційного банку. Тому, в умовах загальної економічної нестабільності та інфляції особливої актуальності набуває проблема комплексного аналізу фінансово-економічної діяльності банків.
За минуле десятиліття функціонування банківської системи були проведені дослідження, спрямовані на виявлення тенденцій і факторів, що впливають на формування основних показників діяльності. банків. Проте ринкова економіка вимагає зовсім іншого, ніж при адміністративній системі, підходу до аналізу банківської діяльності. Сучасний економіко-статистичний аналіз лежить в основі об'єктивної оцінки роботи банку та прийняття управлінських рішень, але методологічні аспекти даного аналізу діяльності банків залишаються до теперішнього часу недостатньо розробленими. У зв'язку з цим, виникає необхідність у глибоких дослідженнях банківської діяльності, а також в осмисленні вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Багато банків, аудиторські фірми і окремі економісти розробляють власні методи фінансового аналізу. Слід підкреслити, що їх методичні підходи до проведення аналізу далеко не однозначні. Тому для отримання адекватної оцінки фінансово-економічної діяльності банку необхідна єдина методика, заснована на єдиній системі показників, що характеризують його роботу.
В останні роки з боку Центрального банку Росії також приділяється все більше уваги до необхідності проведення більш детального аналізу та оцінки фінансового стану кредитних організацій, що дає поштовх до подальшого розвитку теорії та практики комплексного економіко-статистичного аналізу комерційних банків.
Наукова новизна дослідження полягає у вдосконаленні методики комплексного економіко-статистичного аналізу фінансово-економічної діяльності комерційних банків на мікро-і макрорівнях. У дисертації сформульовано та обгрунтовано такі положення, які містять елементи наукової новизни:
- Доповнена і структурована система показників фінансово-економічної діяльності комерційних банків;
- Розроблено та апробовано методику статистичного аналізу ресурсної бази банків та її використання на основі бухгалтерського балансу;
- Удосконалено методику класифікації комерційних банків по фінансовому стану;
- Отримана оцінка основних факторів, що впливають на рівень прибутковості активів комерційних банків;
- Запропонована методика розрахунку показників, що характеризують ефективність діяльності комерційних банків;
- Удосконалено методику прогнозування основних показників фінансово-економічної діяльності комерційних банків на основі одновимірних і багатовимірних часових рядів.
|
|
|
|
|
|
Далі в роботі був запропонований методологічний підхід до виявлення основних факторів, що впливають на прибутковість активів комерційних банків, заснований на методах типологічної регресії і зниження розмірності.
На підставі попереднього якісного аналізу були відібрані показники, що характеризують фінансову діяльність комерційних банків, за якими проводилась класифікація.
Показники,характеризуючи фінансово-економічну діяльність комерційного банку на прикладі ПАТ «Діамантбанк»
| № | Фінансові коефіцієнти | Позначення | |
| 1 | Коефіцієнт масштабу діяльності банку | Х1 | Оцінює характер початкової причини виникнення потенційних проблем з проведенням поточних платежів |
| 2 | Коефіцієнт достатності капіталу | Х2 | Показує співвідношення капіталу банка до активів зважених за ризиком |
| 3 | Коефіцієнт поточної ліквідності | Х3 | Показує співвідношення ліквідних активів та зобов’язання |
| 4 | Коефіцієнт загальної рентабельності | Х4 | Оцінка загальної прибутковості банку |
| 5 | Коефіцієнт ліквідності активів | Х5 | Визначає рівень бистрореалізуемих активів |
| 6 | Коефіцієнт фінансової стійкості | Х6 | Характеризує питому вагу власних коштів банку по відношенню до суми розміщених коштів |
| 7 | Коефіцієнт поточної збалансованості активних і пасивних операцій | Х7 | Оцінює характер початкової причини виникнення потенційних проблем з проведенням поточних платежів |
| 8 | Коефіцієнт інвестиційної діяльності банку | Х8 | Показує співвідношення портфеля цінних паперів до загальної суми зобов’язань |
| 9 | Коефіцієнт покриття по позичкових справах | Х9 | Показує потенційну можливість покриття кредитного ризику на можливі втрати по позичкових операціях і векселями |
| 10 | Коефіцієнт покриття кредитного ризику | Х10 | Визначає потенційну можливість покриття ризику за кредитними операціями |
| 11 | Коефіцієнт ліквідності по терміновим зобов’язання | Х11 | показує співвідношення ліквідних зобов'язань і термінових зобов'язань |
Складний і багатоаспектний характер впливу комплексу зовнішніх і внутрішніх факторів на фінансово-економічну діяльність комерційних банків зумовлює необхідність розробки та вдосконалення системи показників для оцінки фінансових результатів діяльності банків на різних ієрархічних рівнях банківської системи
2.4 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Для проведення аналізу банківської діяльності необхідно мати аналітичні матеріали, що дозволяють одержати достовірну, повну і всебічну інформацію про банк. До такої інформації належать баланс банку і звіт про прибутки і збитки.
Баланси комерційних банків є головною складовою їх звітності. Аналіз балансів дозволяє визначити наявність особистих коштів, зміни в структурі джерел ресурсів, склад та динаміку активів, контролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю.
Баланси комерційних банків використовують для аналізу і управління діяльністю банківськими установами, визначення показників їх ліквідності, управління банківськими ресурсами, аналізу банківського прибутку. В ринкових умовах баланс комерційного банку є засобом не тільки бухгалтерської звітності, а й комерційної інформації банківського менеджменту, навіть своєрідною рекламою для потенційних клієнтів, що прагнуть на професійному рівні розібратися в діяльності банку.
|
|
|
Результати діяльності комерційних банків, всі здійсненні витрати й отримані доходи в минулому звітному періоді відображаються в звіті про прибутки і збитки, який надає інформацію про різні види доходів і витрат за операціями банку.
У звіті після статей доходів і витрат відображається фінансовий результат діяльності банку – балансовий прибуток, який після певного коригування (наприклад, на суму доходів, що не підлягають оподаткуванню) “перетворюється” в оподатковуваний прибуток. Після вирахування податку залишається прибуток до розподілу (чистий прибуток), розміри якого показують фінансовий результат роботи банку за звітний період. Саме чистий прибуток підлягає розподілу за різними фондами згідно з рішенням зборів акціонерів банку.
Для аналізу банківської діяльності важливим джерелом інформації є також дані рахунків аналітичного обліку, кредитних справ, що дозволяють деталізувати (розшифрувати) балансові рахунки.
Комплексний аналіз фінансового стану банку представляє собою багатомірну задачу. На рис. 1 показана система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку, що включає оцінку фінансово-економічної ситуації в країні, аналіз власних, залучених і позичених коштів, аналіз активів, доходів, витрат та прибутковості, аналіз ліквідності і платоспроможності, банківських ризиків, аналіз дотримання економічних нормативів, аналіз економічного становища позичальників, оцінку бізнес-плану банку, інтегровану оцінку фінансової стійкості.
Рис. 1. Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку.
Аналіздоходів, витрат і прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, і оцінки ефективності його як комерційного підприємства.
Метою аналізу банківської діяльності з погляду її фінансових результатів є виявлення резервів росту прибутковості банку і на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних і активних операцій.
|
|
|
При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.
Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру прибутків, що формують укрупнену статтю, що займає невелика питома вага в загальному об’ємі доходів. При аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому і кожній групі позичок окремо. Такими показниками є:
Þ відношення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх позичкових рахунках;
Þ відношення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніх залишків по короткострокових позичках;
Þ відношення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніх залишків по довгострокових позичках;
Þ відношення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніх залишків по досліджуваній групі і т.д.
Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок яких позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів дозволяє визначити, на скільки ефективно банк використовує некредитні джерела одержання доходів. При цьому їх аналізують по видах операцій і в динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є доходи, отримані від операцій із цінними паперами. Розмір доходів даного виду залежить від розміру і структури портфеля інвестицій і прибутковості різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у значній мірі впливають на його прибуток.
Аналіз витрат здійснюється по тієї ж схемі, що й аналіз його доходів.
Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.
В умовах економічної кризи отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності комерційного банку прибуток, у той же час, є найважливішим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Таким чином, отримання прибутку є однією із стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.
Кінцевим фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.
Отже, доходи і витрати комерційного банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той же період для забезпечення цієї діяльності.
ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2
РОЗДІЛ
3.1 ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ДІАМАНТБАНК» ТА НАПРЯМИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ
На мій погляд методика оцінки діяльності банку НБУ найбільш краща з вище перечислених методик.По-перше вона заснована на законодавстві України. По-друге 18 коефіцієнтів нагляду за діяльністю банку більш точно описує фінансовий стан.
Це – найважливіші нормативи, оскільки вони характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість економічних нормативів.
Норматив регулятивного капіталу комерційного банку (Н1). Капітал банку складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.
Під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу, невідкоригованої на основні засоби (Кі) розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розміру основного капіталу.
За 2013 рік =515788
За 2012 рік =357567
За 2011 рік = 288147
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Рис.3.1 Тенденційна зміна регулятивного капіталу ПАТ «Діамантбанк»
Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2). Контролюється тільки при реєстрації комерційного банку. Його мінімальний розмір не повинен бути меншим за суму, еквівалентну 5 млн. екю (євро).
Норматив платоспроможності банку (Н3). Норматив платоспроможності банку – це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.
Співвідношення капіталу банку й активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.
Норматив платоспроможності (Н3) обчислюється за формулою:
де К – регулятивний капітал банку, Ар – активи банку.
Під час визначення платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їхніх ризиків. Нормативне значення Н3 не може бути нижчим 8%.
Активи комерційного банку поділяються на п'ять груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.
за 2013рік=10,78%
за 2012 рік=10,41%
за 2011 рік=11,11%
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив достатності капіталу банку (Н4). Норматив достатності капіталу банку – це відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.
Відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.
Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за формулою:
де К – регулятивний капітал, ЗА – резерви активів банку. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим 4%.
За 2013 рік=11,76%
За 2012 рік=13,24%
За 2011 рік=12,56%
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив миттєвої ліквідності (Н5). Розраховується як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань за формулою:
де Ккк – сума коштів на кореспондентському рахунку; Ка– сума коштів у касі; Пр – поточні зобов'язання. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не меншим 20%.
За 2013 рік=24,72%
За 2012 рік=24,33%
За 2011 рік=27,95%
Норматив загальної ліквідності (Н6). Розраховується як відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку за такою формулою:
де А – загальні активи; 3 – загальні зобов'язання банку. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не меншим 100%.
За 2013 рік=106,2%
За 2012 рік=108,6%
За 2011 рік=113,9%
Норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7). Він характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах і розраховується за формулою:
де Ва – високоліквідні активи; Pa – робочі активи. Нормативне значення нормативу Н7 має бути не меншим 20%.
За 2013 рік=24,25%
За 2012 рік=18,53%
За 2011 рік=20,47%
Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8). Цей показник розраховується за формулою:
де Зс – сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника; К – регулятивний капітал банку. Нормативне значення Н8 не повинно перевищувати 25%.
За 2013 рік=19,60%
За 2012 рік=24,31%
За 2011 рік=24,29%
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив «великих» кредитних ризиків (Н9). Максимальний розмір «великих» кредитних ризиків (Н9) установлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).
де Ск – сукупний розмір «великих» кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К – регулятивний капітал комерційного банку.
Рішення про надання «великого» кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його правлінням. Максимальне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.
За 2013 рік=328,88
За 2012 рік=499,16
За 2011 рік=617,91
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розраховується за формулою:
де Рк1 – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих одним інсайдером комерційного банку; К – регулятивний капітал банку. Максимальне значення показника Н10 не повинно перевищувати 5%.
За 2013 рік=2,17%
За 2012 рік=0,25%
За 2011 рік=0,47%
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Цей норматив розраховується за формулою:
де РК – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма інсайдерами комерційного банку; К – регулятивний капітал банку. Максимальне значення нормативу Н11 не повинно перевищувати 30%.
За 2013 рік=3,75%
За 2012 рік=1,36%
За 2011 рік=1,58%
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12). Розраховується за формулою:
де МБн – загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик; К – регулятивний капітал банку. Максимальне значення нормативу Н12 не повинно перевищувати 200%.
За 2013 рік=29,65%
За 2012 рік=92,25%
За 2011 рік=116,98
Взято з примітки. Окремі показники діяльності(Додатки) ПАТ «Діамантбанк»
Норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик (Н13). Розраховується за формулою:
де МБо – загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик; ЦК – загальна сума залучених централізованих коштів; К – регулятивний капітал банку. Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.
За 2013 рік =286,66%
За 2012 рік =92,90%
За 2011 рік=34,84%
Норматив інвестування (Н14). Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.
Норматив (Н14) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:
де Кін – кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань; К – регулятивний капітал банку; ЦП – цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва – вкладення в асоційовані компанії. Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не повинно перевищувати 50%.
За 2013 рік=25,06%
За 2012 рік=22,57%
За 2011 рік=22,43%
Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15). Розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку:
де Вп – загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті; К – регулятивний капітал банку.
За 2013 рік=18,45%
За 2012 рік=22,21%
За 2011 рік=34,91%
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті в гривневому еквіваленті (Він) до регулятивного капіталу (К) банку:
За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більшим 10%.
За 2013 рік=4,13%
За 2012 рік=2,18%
За 2011 рік=3,37%
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н17). Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку:
За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в неконвертованій валюті має бути не більшим 5%.
За 2013 рік=2,03%
За 2012 рік=1,17%
За 2011 рік=0,93%
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку:
Під час проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України слід керуватися Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 p. та Положенням «Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України», затвердженим Постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 p.
Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більшим 5%.
За 2013 рік=0,25%
За 2012 рік=0,47%
За 2011 рік=0,39%
Рис. 3.2 Нормативи НБУ ПАТ «Діамантбанк» за 2011 рік
Отже, якщо подивитися на нормативи встановлені Національним Банком України то можливо зробити висновок що банк працював добре не на рушаючи ні нормативних, ні законодавчих актів.
Рис. 3.3 Нормативи НБУ ПАТ «Діамантбанк» за 2012 рік
Якщо порівняти 2012 рік з 2011 то видно зміни. Регулятивний капітал банку збільшився на 69527, а платоспроможність зменшилась на 0,07%, достатність капіталу збільшилась на 0,68%, миттєва ліквідність зменшилась на 3,62%, загальна ліквідність зменшилась на 5,3%, норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку зменшився на 1,94%, максимальний розмір ризику на одного позичальника збільшився на 0,02%, норматив «великих» кредитних ризиків зменшився на 148,75, максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств зменшився на 0,22%, максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств зменшився на 0,22%, максимальний розмір наданих міжбанківських послуг зменшився на 24,73%, максимальний розмір отриманих міжбанківських позик збільшився на 57,99%, інвестування збільшилось на 0,14%, загальна відкрита валютна позиція банку зменшилась на 12,7%, довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті зменшилась на 1,19%, довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті збільшилась на 0,24%, довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах збільшилась на 0,06%. Отже якщо порівняти 2012 рік з 2011 то можна зрозуміти,що банк працював краще у 2011 році.
Рис. 3.4 Нормативи НБУ ПАТ «Діамантбанк» за 2013 рік
Якщо порівняти 2013 рік з 2012 то видно зміни. Регулятивний капітал банку збільшився на 158114, а платоспроможність збільшилась на 0,37%, достатність капіталу зменшилась на 1,48%, миттєва ліквідність збільшилась на 0,39%, загальна ліквідність зменшилась на 2,4%, норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку збільшилась на 5,72%, максимальний розмір ризику на одного позичальника зменшилась на 4,71%, норматив «великих» кредитних ризиків зменшився на 140,28%, максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств збільшився на 1,92%, максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств збільшився на 2,39%, максимальний розмір наданих міжбанківських послуг зменшився на 62,60%, максимальний розмір отриманих міжбанківських позик збільшився на 195,76%, інвестування збільшилось на 2,49%, загальна відкрита валютна позиція банку зменшилась на 3,76%, довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті збільшилась на 1,95%, довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті збільшилась на 0,86%, довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах зменшилось на 0,22%. Отже якщо порівняти показники 2013 року з 2012 то можна зрозуміти,що банк працював краще у 2013 році.
На даний момент Україна стикнулася з рядом проблем, пов’язаних із розгортанням світової фінансово-економічної кризи. Світова економічна криза в умовах відкритості економіки України вплинула на функціонування фондового, грошово-кредитного та валютного ринків. Також виникли проблеми в реальному секторі економіки. Україна стикається з поєднанням напруженої ситуації з ліквідністю на міжбанківському ринку, різким зниженням вартості активів, дефіцитом кредитних ресурсів і уповільненням економічного зростання.
Актуальною проблемою залишається забезпечення якісного розвитку банківської системи за рахунок підвищення ефективності діяльності банків, здійснення прогресивних структурних зрушень, зниження ризиків їх діяльності.
Актуальність проблеми удосконалення банківської системи знайшла відображення в низці публікацій вітчизняних науковців і практиків. Зокрема, значний внесок у розкриття цієї теми зробили В.Герасименко, Р.Герасименко, О.Дзюблюк, Г.Карчева, В.Крилова, Л.Примостка, В.Міщснко, І.Нідзельська, Х.Мінскі, Б.Моісеєв, О.Лаврушин та інші вчені.
Функціонування банківської системи повинно бути економічним та з правовим забезпеченням стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
У роки незалежності України було не лише реформовано, але й створено нову банківську систему:
- створені основи дворівневої банківської системи, валютного ринку та ринку цінних паперів;
- здійснено перший етап реформування грошової системи держави з введенням проміжної валюти – українського карбованця, що склало основу для проведення грошової реформи і введення національної грошової одиниці – гривні;
– створено національну платіжну систему із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів, що дозволило досягти світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків;
- розпочато реформування бухгалтерського обліку та звітності в банках;
- напрацьовано нормативну базу для здійснення монетарної політики та банківського нагляду;
- діяльність НБУ, його монетарна політика позначилася позитивно на подоланні гіперінфляції, керованості інфляційних процесів.
Проте тривала економічна, фінансова та платіжна криза, гальмування процесу ринкових перетворень економіки, інвестиційного процесу, серйозні недоліки у діяльності комерційних банків у сфері кредитування, розрахунків, порушення багатьма з них економічних нормативів, невпорядкованість та нестабільність нормативно-правового регулювання, недосконалість податкового законодавства визначають необхідність поглиблення банківської реформи.
Було проведено фінансову реорганізацію банків, більш дієвим став контроль за їх діяльністю і виконанням умов функціонування збоку НБУ. Однак, залишається значним системний ризик внаслідок надмірної відкритості банківської системи для слабких підприємств та неякісного менеджменту. Не вдається повністю задовольнити потреби приватного сектору, який сьогодні активно зростає.
Висока вартість фінансового посередництва обмеженість кількості послуг, відсутність відповідної для країн з ринковою економікою фінансової структури, стимулів заощаджувати та розміщувати позичкові фонди, низька життєздатність фінансових інститутів, повільний прогрес у галузі створення стабільного ефективного банківського нагляду доповнюють те коло проблем, вирішення яких треба передбачити у державній програмі реформування та розвитку банківської системи України.
Сучасний етап розвитку України характеризується гострою необхідністю створення цілісної програми соціально-економічного розвитку суспільства, а також забезпечення необхідних умов реальних перетворень фінансової, кредитної та грошової систем, адаптації їх до специфіки ринкових відносин. При цьому у сфері фінансового забезпечення економічної реформи подальшого вдосконалення потребує фінансове та податкове законодавство. З цієї позиції істотне значення має питання удосконалення правового регулювання банківської системи України.
Зважаючи на необхідність підвищення рівня надійності, фінансової стійкості банків на внутрішньому й міжнародних ринках, необхідно вжити такі заходи:
-стимулювати банк до активнішого управління проблемними кредитами - використання європейської схеми побудови процесів моніторингу і контролю активів та надання підтримки з боку НБУ банку.
-підвищити якість підготовки банківських працівників, що потребує узгодження навчального процесу із відповідними запитами банку, враховуючи постійний динамізм фінансового ринку та зміни банківських технологій здійснення різноманітних операцій.
-підвищити якість та конкурентоспроможність банківських послуг шляхом активізації процесів консолідації банків; розвитку структури банківського сектору; забезпечення надійності банківських автоматизованих систем; створення умов для застосування електронних банківських технологій; стимулювання розвитку факторингу та лізингу; створення умов розширення безготівкових розрахунків в економіці; стимулювання банківського обслуговування малого та середнього бізнесу, населення; розвитку нових сегментів ринку банківських послуг.
-здійснити швидке удосконалення інформаційних технологій для впровадження нових інформаційних продуктів.
-запровадити маржинальну торгівлю цінними паперами - успішне здійснення операцій із цінними паперами сприятиме диверсифікації діяльності банків і підвищуватиме рівень ліквідності активів банку та посилить його конкурентне становище.
-здійснювати синдикований кредит, що підвищить якість кредитного портфеля банкіу, дасть змогу видавати великі кредити з меншим рівнем ризику.
– розширити можливості підтримання ліквідності банків на основі програм фінансового оздоровлення,
– збільшити нормативи резервування за кредитними операціями по кредитах, інформацію щодо яких не внесено до кредитних історій,
– оптимізувати структуру капіталу, активів та зобов’язань, виходячи із завдань забезпечення фінансової стійкості банків та їх позитивного впливу на розвиток реального сектору економіки;
– посилити вимоги щодо прозорості корпоративного управління банками, зокрема визначення реальних власників банків, та їх відповідальність за підтримання фінансової стабільності банків;
– забезпечити пропорційне зростання регулятивного капіталу та його складових обсягів активно-пасивних операцій;
– підвищити ефективність управління активами і пасивами з метою недопущення необґрунтованого збільшення відрахувань від регулятивного капіталу, зокрема пов’язаних із нарахованими, але не сплаченими доходами;
– розробити стратегічні цілі в залежності від ситуації в країні та за кордоном;
– активніше застосовувати процедуру реорганізації банків шляхом приєднання або злиття, а також реструктуризація банків шляхом закриття збиткових філій.
Серед багатьох факторів, які визначають ефективність банківської діяльності (економічних, правових, організаційних, кадрових тощо) важливе місце посідає також психологічний чинник довіри населення. Він має дві складові: довіра населення до національних грошей — гривні та довіра до банків.
Підвищення довіри до банків — це актуальне завдання загальнодержавної ваги. Зволікання з її вирішенням може найближчим часом відчутно загальмувати розвиток економіки країни. Тому необхідно невідкладно вживати заходів. Насамперед повинні діяти самі банки. В умовах швидкого загострення конкурентної боротьби вистоять ті з них, які завоюють найвищу довіру населення.
Для зростання довіри до банків необхідне створення суспільно позитивного іміджу навколо банків. Нині, на жаль, ніхто про такий імідж не дбає, навіть самі банкіри.
Загальноекономічний ефект від зростання довіри населення до банків можна реалізувати за такими напрямами:
– шляхом збільшення ресурсної бази банків завдяки інтенсивнішому припливу вкладів, нарощуванню кредитних та інвестиційних відрахувань в економіку, внаслідок чого поліпшується забезпечення фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання, і, в свою чергу, підвищує фінансовий стан останніх;
– шляхом здешевлення банківських ресурсів, а отже, і кредитів, оскільки, довіряючи банкам, населення нарощуватиме вклади навіть у разі зниження процентних виплат за ними;
– шляхом посилення стимулюючої ролі оплати праці у підвищенні її продуктивності як одного з основних чинників економічного зростання.
І останнє. Для зміцнення довіри до банків з боку найкомпетентнішої частини населення важливе значення має послаблення політичних ризиків у їх діяльності. Річ у тім, що політичні ризики є найочевиднішими для клієнтів банків і чи не першими застерігають їх від вкладення грошей у банки.
Для банків України важливим завданням постає забезпечення свого стабільного розвитку для досягнення найвищих фінансових результатів, також підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, посилення взаємодії банків із реальним сектором економіки України.
