Охарактеризуйте сучасні методи виявлення дитячої обдарованості

Основним підходом у пошуку юних обдарувань варто визнати комплекс заходів: медичних, фізіологічних, психологічних, педагогічних, спрямованих на вирішення цих завдань сім'єю і школою. Важливо використовувати різноманітні методи виявлення інтересів і здібностей дітей і надалі спостерігати за їхніми успіхами.

На першому етапі виявлення обдарованих дітей враховуються відмінності від батьків і педагогів про високі успіхи в якій-небудь діяльності дитини.

Можуть бути використані також результати групових тестувань, соціологічних опитувань. Це дозволить окреслити коло дітей для більш поглиблених індивідуальних досліджень.

Другий етап можна назвати діагностичним.

На цьому етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу й особливостей нервово психічного статусу дитини психологами і вчителями.

З огляду на результати першого етапу можливе обстеження дітей за допомогою наборів психологічних тестів залежно від переваги того чи іншого варіанта потенційних можливостей. Якщо переважатиме інтелектуальна сфера, то дитина відрізняється гостротою мислення, допитливістю і легко навчається, виявляючи практичну кмітливість. У цих випадках вико­ристовуються методики, спрямовані насамперед на визначення базових когнітивних і мовних параметрів у обдарованих дітей.

У дітей, обдарованих у сфері академічних досягнень, найбільш досягнутими у своєму розвитку можуть бути окремі здібності: мова і література, математика й природознавство. Тому завдання психолога не тільки визначити рівень загального інтелектуального розвитку дитини, а й оцінити тип мислення.

Діти з творчим і продуктивним мисленням відрізняються незалежністю, розкутістю поведінки, здатністю продукувати оригінальні ідеї, знаходити нестандартне рішення, винахідливістю. Така творча спрямованість обдарованості передбачає оцінку насамперед їхніх творчих здібностей.

Діти, які відрізняються контактністю, значною потребою в спілкуванні й лідерстві, ініціативні, мають високі організаторські здібності, серед однолітків і дорослих впевнено почувають себе, їх завжди однолітки обирають на головні ролі в іграх і заняттях.

Якщо ж у дитини переважають художні здібності, вона з раннього віку виявляє схильність до малювання або музики, психологічне тестування тут повинне бути спрямоване на оцінку ступеня емоційної стійкості і рівня нейротизму, оскільки ці діти часто відрізняються від інших високою вразливістю і вимагають індивідуального психологічного підходу з боку педагогів та нерідко психотерапевтичної корекції лікаря-фахівця.

Обдарованість у руховій сфері виявляється у високому ступені психомоторних реакцій, спритності, значній фізичній силі, розвиткові рухових навичок.

Багато дітей виявляють високий рівень обдарованості не в одній якій-небудь сфері, а в декількох. Завдання педагогів і психолога – не тільки виявити таку поліобдарованість, а й вдосконалювати, розвивати її.

На третьому етапі роботи з обдарованими дітьми основну роль мають виконувати педагоги, завдання яких формування і поглиблення дитячих здібностей. Реалізується ця вимога за допомогою широкого спектра педагогічних прийомів і методів.

Обдаровані діти набагато швидше своїх однолітків проходять початкові рівні соціальної адаптації; їм властиві слухняність і зразкова поведінка, орієнтована на одержання позитивної оцінки дорослих; у підлітковому віці вони немовби минають фазу дитячого конформізму і чинять опір стандартним правилам, груповим нормам і внутрішньо груповим орієнтаціям на авторитарних лідерів.

Варіант № 26

Учитель, який працює з обдарованими дітьми повинен володіти такими уміннями і якостями

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні й вікові особливості.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів, добрі організаторські здібності.

5. Уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини.

6. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.

7. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Мати живий та активний характер.

10. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення.

11. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

12. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

13. Володіти емоційною стабільністю.

14. Уміти переконувати.

15. Мати схильність до самоаналізу.

16. Уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та технології навчання й розвитку дітей.

Проаналізуйте труднощі спілкування інтелектуально обдарованих дітей з однолітками

· Обдарована дитина в щоденному спілкуванні з однолітками, батьками, учителями стикається з багатьма проблемами.

· Особливо обдаровані діти не можуть спілкуватися з однолітками, тому що різко забігають уперед в інтелектуальному розвитку, але не можуть повноцінно спілкуватися з більше старшими дітьми в силу невідповідності соціального досвіду своїм інтелектуальним розвитку. Також, спілкуванню заважає й особлива організація особистості цих дітей. Таким чином, що випливає проблема особливо обдарованих дітей – недостатня соціальна компетентність.

Білет № 27