Проаналізуйте існуючі в Україні форми і методи розвитку інтелектуально обдарованих дітей

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вище перелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.

Проаналізуйте співвідношення інтелектуальної і творчої обдарованості людини

Існують принаймні три основних підходи до проблеми співвідношення інтелектуальних та творчих здібностей.

Перша думка у тому, що як таких творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає як необхідною, але недостатньою умовою творчої активності особистості. Головну роль детермінації творчої поведінки відіграють мотивації, цінності, особистісні риси. До основних рис творчої особистості відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем.

Друга думка у тому, що високий рівень розвитку інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. Ця думка є найменш достовірною. Високий рівень інтелекту не гарантує творчого набутку. Можна бути інтелектуалом, але не стати творцем.

Відповідно до третього підходу, творча здатність є самостійним фактом, незалежною від інтелекту. У «легкому» варіанті це теорія стверджує, що рівнем інтелекту та вищим рівнем креативності є незначна кореляція. Найрозвинутішою концепцією є «теорія інтелектуального порога» Є. Торренса: якщо IQ нижче 115 – 120, інтелект, і творчість утворюють єдиний чинник, при IQ вище 120 творча здатність унезалежнюється величиною, тобто немає креативів з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

Варіант № 28

Сформулюйте 5-6 порад батькам щодо розвитку творчих здібностей дітей

· Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.

· Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

· Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

· Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

· Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.

· Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

· Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Проаналізуйте систему раннього розвитку дитини Марії Монтессорі

Багато в чому Марія Монтессорі залишається лікарем і виходить від фізіології дітей. Марія Монтессорі доводить, що дорослий повинен не робити щось за дитину, а допомагати діяти їй самостійно. Марія Монтессорі вважає, що порядок органічний для дитини, але вона не завжди уміє сама його організовувати. Дорослий може створити умови, в яких порядок простий і природний. Вчитель пропонує дитяті прийняти лише одне чітке правило: «Взяв, попрацював, поклади на місце». Але аби робота приносила користь, вчитель дає маляті короткий (2-3 хвилини) урок. Марія Монтессорі закликає нас не прискорювати розвиток дітей, але і не упустити момент і вчасно пояснювати все дитині. Інтерес – головне, що М. Монтессорі виділяє в своїй педагогіці. Друге – індивідуальний підхід.

Головне завдання дорослого допомогти дітям навчитися зосереджуватися на цікавій для них роботі. У цій складній справі вчитель проходить через три етапи. Перший – підготовка привабливого для маляти і зручного для його роботи середовища. Другий – руйнування тієї діяльності окремих дітей, яка заважає просуванню і розвитку останніх. На третьому етапі вчителеві найважливіше не заважати маляті, не порушувати його пошуків і його роботи. Велика частина дій вчителя відбувається побічно, через середовище або за допомогою правил, які він придумує разом з дітьми. На таких заняттях виховуються відповідальні, незалежні і самостійно мислячі особи.

Варіант № 29