Класифікація шкур і шкіряної сировини

Різноманітність шкіри дуже велика. Властивості шкіри та її призначення залежать від особливостей сировини і техніки обробки.

Найбільш цінними є шкіри зі шкур великої рогатої худоби, вони міцні, еластичні, з красивою мірою, виробляються хромовим і рослинним дубленням.   Шкури поділяються на декілька видів.

Сириця — вичинена, але не дублена шкіра виробляється зі шкір великої рогатої худоби і свиней, міцна й пластична, її переважно використовують для лимарно-сідельних виробів.

Склизок - шкіри хромового дублення з шкур ненароджених телят, товщиною 1,0 – 1,4 мм..

Опойок - шкіра молочних телят, найцінніша зі шкір великої рогатої худоби, м'яка, рівна, еластична. Шкури товщиною від 0,5 до 1,4 мм хромового дублення йдуть для одежних шкір, більш товсті - на верх взуття. Шкурки опойка, вигодуваних не тільки на молоці, але й на воді, більш грубіші. Рис.1.

Рис.1. Опойок

Виросток - шкіра телят, що харчуються вже рослинною їжею. Виробляється хромовим дубленням для шкіргалантерейних виробів і верху взуття, товщина шкіри 0,7 - 1,6 мм. Шкурка виростка значно грубіше, ніж у опойка.

Напівшкіра – шкіри, вироблені рослинним, комбінованим або хромовим дубленням з шкур телят у віці 1 року. Товщина шкіри від 1 до 3 мм, вона більш жорстка і щільна.

Шевро (від фр. chevreau — козеня) — тонка, м'яка, щільна шкіра, вичинена і дублена хромовими солями зі шкір молодих кіз або козенят. Має своєрідний, гарний візерунок у вигляді малесеньких комірочок. Один з найкращих матеріалів для виготовлення художніх виробів. Рис.2.

Рис.2. Шевро

З козячих шкур виробляють дуже міцну, тонку і м'яку шкіру з дрібним малюнком, яка використовується у виробництві одягу, взуття, шкіргалантереї різної і оббивки для меблів. Козлячі шкури відрізняються від овечих своєю щільністю, водонепроникністю і еластичністю.

Шеврет - красива м'яка овчина шкіра хромового дублення товщиною 0,6 - 1,2 мм, дуже тягуча і тому, щоб усунути цей недолік, на її лицьовій поверхні наносять покриття. У порівнянні з шевром шеврет менш еластичний. Рис.3.

Рис.3. Шеврет

Шагрень - шкіра рослинного дублення, м’яка, з мілким рельєфним малюнком, виробляється з овечих шкур.

Сап'ян - м'яка, тонка шкіра рослинного дублення, пофарбована, як правило, в яскраві кольори.

Лайка – тягуча, мяка шкіра, отримана алюмінієвим дубленням, є найбільш цінною сировиною для пошиву рукавичок.

Замша (від фр. chamois — сарна) — м'яка, гнучка, бархатиста шкіра, має на лицевій поверхні густий, низенький, блискучий ворс, виготовляють жировим дубленням зі шкір сарн, лосів, диких кіз, овець або телят. Має чудовий зовнішній вигляд.

Рис.4. Замша

Велюр (від лат. villus — вовна, ворса) — тонка шкіра зі штучно нанесеним із внутрішнього боку ворсом (під замшу). Виготовляють із пошкоджених (на лицевій стороні) шкір овець, телят, кіз тощо.

Спілок – отримують розпилюванням товстої шкури на два або більше шари. Він жорсткий і не міцний, тому часто на поверхні спілка наносять штучну мерею, імітуючи цим більш дорогі сорти шкіри.

Юхт (від перс, juft — пара) — м'яка, тонка шкіра, вироблена комбінованим дубленням зі шкір великої рогатої худоби, коней і свиней. Опоряджують з лицевої поверхні, інколи наносять тисненням штучну мерею на прасувально-мерейних машинах. Виготовляють верх окремих видів взуття, галантерейні та лимарні вироби.

Свиняча шкіра по своїй структурі сильно відрізняється від шкур великої рогатої худоби. Шар епідермісу товстий, а власне шкіра не поділяється на сосочковий і сітчастий шари. Щетина через шар власне шкіри проникає до підшкірної клітковини, тут також знаходяться жирові та потові залози. Дуже розвинена, товста підшкірна клітковина часто складає половину всієї шкіри. Шар власне шкіри також містить багато жирових клітин. Волосяний покрив товстий і грубий, але розташування волосся рідше, ніж у великої рогатої худоби. Колагенові волокна досить тонкі і густо переплітаються, але з-за великої кількості жирових і потових залоз, великої кількості жирових клітин, а також через те, що волосся проникають через всю власне шкіру, свиняча шкіра не відрізняється міцністю. Різниця в товщині шкіри не так помітна, як у шкір із шкур великої рогатої худоби, проте в хребтової частини шкіра також товща, ніж в черевній.

Свинячу шкіру використовують як підкладкову, для виготовлення одягу, шкіргалантерейних і лимарно-сідельних виробів.