Вільне підприємництво – важлива передумова ринкової економіки, суб’єкти ринкового господарства

Вільне підприємництво одна з передумов ринкової економіки.

Сутністю підприємництва є самостійне, ініціативне господарювання, а його метою діловий успіх у вигляді прибутку, особистий доход. Основними його рисами є постійний ризик, матеріальна відповідальність, організаційно-господарське новаторство, раціоналізм, ефективне використання ресурсів.

 

Підприємство як сучасна форма господарювання

Підприємство як сучасна форма господарювання
Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення. Як відомо, у минулому виокремлювали землю, працю й капітал як ключові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник – підприємницький потенціал (потенційну можливість мак­симально ефективного використання сукупності кадрових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Формування й використання цього потенціалу — це прак­тично і є суттю поняття «підприємництво», яке заведено вважати особливою сферою виробничо-господарської або іншої діяльності з метою одержання певного зиску.
Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи — підприємця або юридичної особи — підприємства (організації).
Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:
1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);
2) ресурсну — формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;
3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

 

Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємській діяльності.

Договорные взаимоотношения и партнерские связи в предпринимательской деятельности
Во всех сферах хозяйствования на рыночных началах организация предпринимательской деятельности базируется исключительно на договорных взаимоотношениях. Это подтверждает непреложную истину, что именно договоры является определяющей и по существу единственной правовой формой партнерских отношений.
Договор (контракт, соглашение) - это форма документального закрепления партнерских связей (предмета договора, взаимных прав и обязанностей, последствий нарушения договоренностей). Он опосредует взаимоотношения в процессе труда, производства и реализации продукции или предоставления разнообразных услуг.

 

.

Міжнародна підприємницька діяльність.

Международная предпринимательская деятельность - это деятельность, осуществляемая через научно-техническую, производственную, торговую, сервисную и другую обоюдополезных сотрудничество субъектов хозяйствования двух и более стран (международных партнеров).

Согласно Закона Украины "О внешнеэкономической деятельности" субъектами международной предпринимательской деятельности являются:

1. физические лица - граждане Украины, иностранные граждане и лица без гражданства, имеющие действует-и правоспособность;

2. юридические лица, зарегистрированные в Украине и постоянно находятся на ее территории;

3. структурные единицы субъектов хозяйственной деятельности иностранных государств (дочерние фирмы, филиалы, отделения, представительства);

4. совместные предприятия, имеющие постоянное местонахождение в Украине.

Теория и практика международного бизнеса предусматривают определенные уровни и формы интернационализации различных субъектов внешнеэкономической деятельности.

К низкой по уровню интернационализации формы предпринимательской деятельности принадлежит выполнение отдельных внешнеэкономических операций - экспортно-импортных, лизинговых, посреднических, а также оказание консультационных и маркетинговых услуг.

Вторая форма характеризуется невысоким уровнем интернационализации и охватывает научно-техническую, производственную и сервисную кооперации.

Характеристика матеріальних активів.

Під матеріальними активами підприємства (організації) заведено розуміти сукупність усіх ресурсів матеріального характеру, що завжди фіксуються в щорічному його (її) балансі за виключенням первинних активів. До складу матеріальних активів входять переважно виробничі фонди й майно соціального призначення.
Виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис Состав и взаимосвязь средств производства и производственных

фондов.

Однако средства производства как совокупность средств и предметов труда ненельзя отождествлять с производственными фондами, обусловлено двумяобстоятельствами. Во-первых, элементы средств производства становятся производственными

фондами только с момента их непосредственного использования впроизводственном процессе. Во-вторых, производственные фонды в отличие от средствпроизводства является исключительно ценной экономической категорией. Это означает, чток производственным фондам относят не все элементы средств производствавообще, а те из них, которые имеют стоимость.