Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)

Під якістю продукції треба розуміти сукупність зазначених властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби у відповідність до її призначенням.Показник якості продукції - кількісна характеристика властивостей продукції, входять до складу її якості, яка розглядається стосовно певним умовам її створення і експлуатації чи споживання.>Оптимальними є значення показників, відповідальні найкращому (з погляду поставленої мети), поєднання між витратою ресурсів немає і отриманим ефектом. Вимірювання про чисельні значень показників якості проводять із допомогою інструментів, приладів, дослідним шляхом, розраховують теоретично. Для оцінки щодо деяких властивостей продукції технічні засоби поки неприйнятні, у разі застосовують так званий органолептичний метод.Спільними показниками якості продукції сортність, шлюб, кількість зарахованих рекламацій.Нарівні зі спільними кожної галузі промисловості є й світло специфічні показники, які можна поодинокими і комплексними. Натомість комплексні показники якості продукції діляться на узагальнені, групові, інтегральні.

32. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» стандартизація визначається як діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкуван­ня в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-тех­нічному співробітництву. Тобто стандартизація узаконює впро­вадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів і прийомів, послуг у відповідній сфері виробництва.Основними принципами і метою стандартизації є забезпечення безпеки для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, охорона здоров’я; сприяння усуненню технічних бар’єрів у торгівлі; врахування сучасних досягнень науки і техніки, а також стану національної економіки; забезпечення участі в розробці стандартів юридичних та фізичних осіб — розробників, виробників, споживачів; до­бровільність вибору виробниками видів стандартів при виробництві продукції чи її постачанні; пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів; дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації.

Результатом стандартизації є нормативні документи в даній сфері. Вони встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Такими нор­мативними документами є стандарт, кодекс усталеної практики і технічні умови.

33. Державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічній контроль.

До найважливіших методів забезпечення належної якості та конкурентоспроможності продукції належать державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль.Державний нагляд за якістюВ Україні створено державну систему стандартизації та сертифікації. Національним органом, що проводить і координує роботу із забезпечення їїфункціонування, є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України). Для організації розробки, експертизи й підготовки до затвердження державних стандартів України з рішення Держстандарту створено технічні комітети зі стандартизації, що діють за договором із національним органом. До роботи в цих комітетах залучаються на добровільних засадах представники заінтересованих підприємств та організацій, провідні вчені й спеціалісти. Основними функціями Держстандарту України стосовно сертифікаційних робіт є: 1) визначення принципів, структури та правил системи сертифікації; 2) затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації; 3) акредитація органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), атестація експертів-аудиторів; 4) установлення правил визнання сертифікатів інших країн; 5) постійне інформування споживачів через відповідні інформаційні фонди щодо стандартів різних категорій, сертифікатів, класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, випробувальних центрів тощо.

34. загальна характеристика фінансової діяльності підприємства (організації)

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюєтьсяу вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування.Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних І залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об'єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу.