Рекомендована література

1. Бєлофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: Автореф. дис.... канд. пед. наук. К., 2003.
2. Долженко Г.П. Экскурсионное дело. Ростов-на-Дону, 2006.
3. Караманов О. Розвиток пізнавальної активності учнів засобами музейної педагогіки // Рідна школа. 2008. № 1/2.
4. Караманов О.В. Проблема методу в музейній педагогіці // Матеріали звітних накових конференцій кафедри загальної та соціальної педагогіки Львів, 2007. Вип.6.
5. Караманов О.В. Роль музейної педагогіки у процесі соціалізації особистості // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Львів, 2007. Вип. 22. [Цит. 2008, 20 серпня]. Доступний з: <http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/visnyk/22/08_karamanov.pdf>.
6. Карачунская Т. Музейная педагогика и изобразительная деятельность в детских образовательных учреждениях: Интегрированные занятия. Москва, 2005.
7. Музейная педагогика: Из опыта методической работы. Москва, 2006.
8. Некрасова-Каратеева О. Детское творчество в музее: Учеб. пособие. Москва, 2005.
9. Озерова Д. Музейная педагогика: истоки, настоящее и перспективы // Дошкольное образование. 2002. № 22 (94).
10. Пантелейчук І.В. Трансформація музею як соціокультурного інституту. Автореф.... канд.іст.наук. К., 2006.
11. Попова Е., Литвак М. Советы начинающим экскурсоводам // Международный журнал «Museum». 1993. № 4 (178).
12. Работа со школьниками в краеведческом музее: Сценарии занятий: Учеб.-метод. пособие. Москва, 2001.
13. Ребенок в музее: новые векторы детского музейного движения. Москва, 2006.
14. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей: Учебное пособие по музейной педагогике. Москва, 2001.

Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять

Діяльність музею не вичерпується науковою, фондовою та інші галузями, адже музей є соціокультурним інститутутом і тому повинен налагоджувати систему контактів із суспільством. У радянському музейництві довгий час панувало насаджене ідеологічним апаратом держави уявлення про музей як ідеологічний інститут, одним із ключових завдань якого є комуністичне виховання суспільства, щоправда від 1960-х років акцент дещо змістився на науково-просвітницьку роботу щодо радянських громадян. Від кінця 1980-х музею відводять значення засобу формування ціннісного відношення до історико-культурної спадщини, передавати відвідувачу не лише інформацію, а впливати на його емоційну сферу. Іншими словами відвідувач позбавився ролі пасивного об’єкта виховання, став рівноправним учасником діалогу з музеєм. Від цього часу і застосовують найчастіше найбільш відповідний для такого процесу термін «культурно-освітня діяльність» музею (разом з тим з ужитку не вийшли терміни «культурно-освітня діяльність» та «науково-просвітницька робота»), який замінив поняття «масово-просвітницька робота», «наукова пропаганда».

Найчастіше застосованою формою культурно-освітньої діяльності музею залишається екскурсія. Її витоки беруть початок від часів античності, коли для окремих відвідувачів служителі храмів організовували огляд предметів, розповідаючи про них. Доповідачу слід докладно ознайомити присутніх із характерними особливостями такої форми представлення музейних предметів як екскурсія (колективний огляд, наперед визначений маршрут, керівництво екскурсовода процесом тощо). Далі потребує з’ясування питання співвідношення зорового та вербального сприйняття демонстрованих об’єктів. Слід висвітлити також різновиди екскурсій за тематикою, цільовою спрямованістю, за складом екскурсантів тощо. Оскільки музей є установою добровільною для відвідування і задля свого існування зобов’язаний спонукати представників суспільства до відвідин. Тому чимале значення відіграє особистість екскурсовода, до якої ставляться особливі професійні вимоги. Розкрити їх буде завданням студентів. Окремої уваги потребують особливості складання плану екскурсії.

Окрім екскурсійної діяльності музеї в роботі з відвідувачами застосовуюйть й інші форми. Порівняно частіше практикують проведення музейних лекцій, які призначенні подати слухачеві теоретичний матеріал, який супроводжуєтья показом музейних предметів (або часто їхніх копій чи дублікатів). Студентам слід чітко з’ясувати призначення усіх перелічених форм культурно-освітньої діяльності, відмінності між ними, порівняти їх ефективність тощо. Прискіпливу увагу слід приділити характеристиці такої форми як рольова гра, яка чи не найбільше сприяє залученню музейної аудиторії, сприяє безпосередньому розвитку історичної свідомості.

Музейна педагогіка формує теоретичну та методичну основу культурно-освітньої діяльності музею. Підгрунтя цієї спеціальної музеєзнавчої дисципліни розробили в Німеччині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., однак новий імпульс вона отримала вже у 60-х рр. минулого століття у зв’язку із процесами демократизації музею. Студентам слід з’ясувати у хронологічному розрізі еволюцію цієї дисципліни. Предметом цієї дисципліни вважаються педагогічні аспекти музейної коммунікації. Потрібно зосередити увагу на кого переважно спрямовується пізнавальна діяльність музейних педагогів. Спеціального з’ясування і роз’яснення потребує термін «музейна культура відвідувача».