Методи економічного аналізу та їх класифікація

Економічна теорія виробила досить велику кількість прийомів пошуку нового знання, що відображають специфіку її предмета. Наукові методи економічного дослідження можна розділити на усезагальні, загальні й особливі.Усезагальні методи економічної науки — це її філософські методи, тобто принципи й закони філософії, які можуть бути опосередковано застосовані економічною наукою в приватних економічних дослідженнях. Загальні методи економічної науки— це ті економічні методи, які застосовувані на всіх рівнях економічного дослідження, але при цьому не є філософськими методами. До таких методів ми відносимо всі математичні й статистичні методи.Третю групу наукових методів становлять особливі методи економічної науки — методи, використовувані винятково в рамках економічної науки й ніде більше непридатні.Це такі як: економічне спостереження, економічний експеримент, економічне моделювання, економічна індукція, побудова економічних гіпотез, історичний аналіз господарських явищ і т. ін.Наукові методи економічного дослідження далі можна розділити на методи логічні й нелогічні. Логічні методи наукового дослідження – це, як випливає із самої назви, методи, засновані на логіці:формальної й математичної. До таких методів відносяться: методи дедукції й індукції, метод формалізації й математизації, метод логічної інтерпретації.При побудові економічних моделей, виробленню теорій, виявленні економічних законів економічна наука широко використовує метод функціонального аналізу, щовідображає принцип взаємної залежності економічних явищ. Історичний метод в економічному дослідженні заснований на вивченні яких-небудь господарських процесів або об’єктів у хронологічно послідовних фазах їхнього існування; при цьому особлива увага приділяється аналізу конкретних економічних подій і фактівЕволюційний метод в економічному дослідженні — це метод аналізу господарських об’єктів, що використовує дарвіністські принципи «боротьби за існування» і «виживання найсильніших». Іноді методи економічної науки ділять на прямі й непрямі. Прямі методи — це ті, результатами використання яких можуть стати концепції, формули й програми. Непрямі методи — методи, що застосовують різні статистичні залежності.Досить рідко можна зустріти виділення як особливих методів економічної науки системного й структурно-функціонального методів.Системний метод в економічних дослідженнях — метод, що вивчає економічну реальність на основі загальної теорії систем. Структурно-функціональний підхід, де використовуються методи, у яких робиться акцент на розгляді структури й функцій досліджуваної економічної системи.Нелогічні методи наукового дослідження — це такі методи, які за своєю структурою не пов’язані з формальною й математичною логікою, а найчастіше їй прямо суперечать, тобто є алогічними.Кількісний метод економічного дослідження — це метод, що базується на використанні в економічному дослідженні вимірюваних величин, як правило виражених у вигляді чисел. Якісний метод економічного аналізу – це економічний метод, за якого операції виміру практично не використовуються, а основна увага зосереджена на словесному описі, інтерпретації, тлумаченні й поясненні властивостей досліджуваного економічного об’єкта. Емпіричні методи економічного пізнання — це методи пізнання економічної реальності, що діють на рівні досвіду.

15 Економічні потреби. Потреба є однією з фундаментальних категорій економічної науки, вони мотивують поведінку людини, формують сукупність її інтересів.У загальному визначенні потреба - це нужда у чому-небудь, об'єктивна необхідність для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, суспільства в цілому, вона вимагає задоволення і тому спонукає до діяльності.Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і викликає прагнення змінити такий стан речей. Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.-первинні та вторинні;-  абсолютні, або безумовні та відносні, обумовлені абсолютними потребами;-вищі та нижчі;-позитивні і негативні;-нагальні та відстрочені;-загальні та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві -звичайні танадзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;-індивідуальнітаколективні;-приватні та державні Засоби задоволення людських потреб називаються благами.Розрізняють такі блага:-неекономічні та економічні -споживчі блага і виробничі блага;-матеріальні блага і нематеріальні блага.

16.Ієрархія потреб. Розширення потреб людей - це загальний закон розвитку суспільства. Потреби - умова і продукт розвитку суспільства. Характер, структура і способи задоволення потреб залежать від рівня розвитку продуктивних сил, змісту виробничих відносин, надбудови, природних умов, національних традицій. Проте вирішальний вплив на динаміку потреб має виробництво. Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Закон зростання потреб людей виражає об'єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв'язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства.Закон зростання потреб людей виражає об'єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв'язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства. Дія даного закону виявляється в таких процесах:-кількісне зростання потреб;-якісна зміна потреб, ускладнення їх складу і структури;-відповідно зміні обсягу і структури потреб змінюється обсяг і структура суспільного виробництва й створювання благ, рівень добробуту. За характером виникнення:-первинні, пов'язані з самим існування людини: їжа, одяг;-вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: інформація.За засобами задоволення:-матеріальні;нематеріальні.За нагальністю задоволення:-першочергові;другорядні.Заможливостями задоволення:-насичені, вгамовані; ненасичені.За участю у відтворювальному процесі:-виробничі;-невиробничі.За суб'єктами вияву:-особисті;-колективні,

17 Економічні інтереси. Економічні інтереси являють собою об'єктивні, обумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економічні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси - це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили.Таким чином, економічні інтереси є:-є формою вияву економічних потреб;-відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб;-спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб.Економічні інтереси - це категорія об'єктивно-суб'єктивна. Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів - економічні блага.В ринковій економіці важливо відрізняти економічні інтереси трьох основних суб'єктів:-економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;-економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;-економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.У системі інтересів відокремлюють ключові і другорядні. З урахуванням об'єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнов.З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточні і перспективні. З позиції усвідомлення вони бувають істинні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, суб'єкти господарювання.

18. Взаємозв'язок потреб та інтересів. У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв'язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізовано інтерес підприємства, споживача продукції, суспільства в цілому.Інтереси людей об'єктивно суперечливі. Суперечності інтересів - це суперечності між їх носіями. Саме людське суспільство - складний і суперечливий соціум. Різнобічність інтересів і їх суперечливість обумовлена різним економічним положенням людей в економічній системі. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємо реалізації.Шляхи поєднання економічних інтересів:-субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;-координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

19 Мотиви та стимули. У свідомості людини потреби перетворюються на інтерес або мотив, який і спонукає людину до певної цільової дії. Мотив в економічній літературі трактується по-різному, але найчастіше як усвідомлене спонукання до дії. З різних поглядів на сутність мотивів найбільш плідним є, на наш погляд, той, у якому мотив розглядається у контексті відображення і вияву потреб. Мотиви з'являються майже одночасно з виникненням потреб і проходять певні стадії, аналогічні стадіям формування потреб. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як саме здійснюватиметься ця дія.                                Стимул перетворюється на мотив лише тоді, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею.Економічний інтерес лежить в основі спонукальних мотивів до господарської діяльності людини. Тому через економічні інтереси можна впливати на ефективність виробництва. Засоби впливу на інтереси людей різноманітні. Вони мають різноманітну природу і залежать від типу економічної системи. В укрупненому плані засоби впливу на економічні інтереси можна підрозділити на три групи:-позаекономічні, примусові за допомогою адміністративного або навіть фізичного насильства;-економічний вплив на інтереси людей;-моральне і соціальне стимулювання; Поряд з категоріями "мотив" і "інтерес" у теорії і практиці широко використовується термін "стимул". Термін "стимул" означає спонукання до дії, спонукальну причину. Виходячи з етимології терміна, маємо всі підстави припускати, що в основі цих спонукальних дій лежать зовнішні чинники. Отже, під стимулом розуміємо зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Мотив - це також спонукання до дії, але в основі його може бути як стимул, так і особисті причини.