Головна класифікаційна база даних

    Головна класифікаційна база даних (ГКБД) – це бібліографічна база даних, зо зберігає усі елементи бібліографічних даних (у тому числі індекси МПК, імена заявників та винахідників, назви винахідників, назви винаходів, рефератів та пріоритетні дані патентних документів-аналогів) патентних документів на різних рівнях їх публікації. База даних зберігає в принципі всі колекції за всі роки, наскільки йе було можливим для включення в ГКБД. База даних також містить інформацію щодо патентних документів-аналогів.

    Протягом реформування МПК ця база даних була створена для зберігання присвоєних патентним документам індексів МПК, а також для оновлення тих індексів після переглядання схем Класифікації. Документи, що зберігаються в ГКБД, класифіковані відповідно до поточної чинної версії МПК. Це означає, що шукати патентну інформацію можна, користуючись тільки поточною редакцією Класифікації, і немає потреби ще користуватися попередніми редакціями МПК. Коли переглядають схеми класифікації, розподіл між відомствами-учасниками роботи з рекласифікування відповідних колекцій здійснюється з використанням цієї бази даних.

    ГКБД є базою керування даними, до якої немає публічного доступу. Копії цієї бази даних можуть надаватися для оновлення інших баз даних. Непрямий доступ до цих даних можливий через бази даних на Інтернет-сторінці ВОІВ та відомств інтелектуальної власності, а також через комерційні сервери.

 

        

    Тема 4. Патентно-інформаційна діяльність

    4.1. Система патентних фондів бібліотек

    З метою забезпечення широкого доступу громадян до патентно-інформаційних ресурсів в сфері інтелектуальної власності, на виконання постанови КМУ від 19.08.02 р. № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» у відповідності з п. 1 наказу МОН У від 11.11.02 р. № 643 було здійснено заходи по створенню Державної патентної бібліотеки (ДПБ).

    Внаслідок відсутності фінансування забезпечення діяльності даної бібліотеки, сьогодні постійно забезпечується комплектування Фонду патентної документації громадського користування, який є основним у створеній ДПБ. Президентом України було рекомендовано КМУ внести зміни до проекту бюджету на 2007 р. та наступні роки,які б передбачали витрати на фінансування функціонування ДПБ та її регіональних відділень.

    Початок Формування патентних фондів регіональних бібліотек відноситься до 1956 р. Бібліотеки, що мали патентні фонди, активно обслуговували читачів, проводили дні інформування та дні спеціаліста, інформаційні тижні, інформаційні місячники.

    У зв’язку із завданням створення патентно-чистої та патентоспроможної промислової продукції до прямих обов’язків науково-технічних бібліотек входить забезпечення читачів фондами патентних документації для проведення патентно-ліцензійної роботи.

    Загальновизнаним центром патентної документації в Україні є Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ). Основна задача, що стоїть перед ДНТБ України - створення фонду України, забезпечення його сповнення,  підвищення інформативності.  В останні роки ДНТБ України включилась до зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, проведення рекламних заходів для вітчизняних та закордонних клієнтів. Здійснюються взаємодії з закордонними організаціями, фірмами з метою технічного та економічного співробітництва, обміну досвідом, передньої підготовки комерційний пропозицій українських підприємств, організацій, установ, які проводять пошук потенційних партнерів із зовнішньоекономічної діяльності.

    Патентний фонд ДНТБ нараховує 17,7 млн.  патентних документів із 59 країн світу, чотирьох міжнародних організацій, країн Бенілюскса, англійської фірми «Dervent» та видань Всеросійського науково-дослідного інституту патентної інформації (ВНДІІПІ) та інших провідних інформаційних фірм по всіх рубриках Міжнародної патентної класифікації. Склад та повнота фонду по країнах – різна. Патентна документація представлена у фонді:

- описами до охоронних документів на об’єкти промислової власності;

- офіційними бюлетенями та реферативними виданнями патентних відомств;

- репродукційними реферативними та бібліографічними виданнями ВНДІІПІ (Росія)  по матеріалах зарубіжних патентних відомств;

- міжнародними та національними покажчиками класів винаходів, промислових зразків, товарних знаків;

- систематичні, нумераційні та іменні покажчики до зарубіжних та вітчизняних патентів, картотеками патентних документів;

- словниково-довідковою, методичною та патентно-правової літературою.

    Комплектування патентною документацією в такому обсязі необхідно для забезпечення всіх видів патентного пошуку, який проводиться з метою забезпечення сучасного технічного рівня, дослідження тенденцій розвитку техніки, новизни, патентної чистоти об’єктів промислової власності.

    Одним з напрямків діяльності ДНТБ України продовжує залишатися виконання функції методичного центру державного сховища патентної документації для патентно-інформаційних служб України – регіональних науково-технічних бібліотек, регіональних центрів науково-технічної інформації. Іноземна частина державного патентного фонду формується за рахунок без валютного міжнародного обміну. Патентна документація ДНТБ України використовується при перевірці об’єктів експорту на патентну чистоту та на новизну запропонованих винаходів, а також при проведенні всіх інших патентних досліджень.

    Бібліотека здійснює бібліотечно-бібліографічне обслуговування спеціалістів різноманітних областей науки та техніки, індивідуально винахідників України, країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Крім того вона представляє широкий комплекс послуг як на одноразовій основі, так і в рамках договорів на комплексне бібліотечно-бібліографічне обслуговування.

    Таким чином, від організації бібліотечно-бібліографічної роботи з патентною документацією в певній мірі залежить база економічного і політичного розвитку країни. Ця робота представляє собою теоретичну та практичну галузь діяльності, яка знаходиться на межі бібліотекознавства, бібліографознавства, докуметознавства, патентознавства, юриспруденції та соціології.

    Надійність патенту закладається на різних етапах підготовки його матеріалів для одержання правової охорони, починаючи з встановлення самого об’єкту винаходу, складання та подання заявки у відповідний орган та експертизи на стадії її розгляду. На рівня спеціальності в цьому процесі приймають участь винахідники, раціоналізатори, патентознавці, юристи, експерти, бібліотекарі-бібліографи та інші. Бібліотекарі і бібліографи відповідають за інформаційне забезпечення всіх загальних процесів та здійснюють довідково-бібліографічне обслуговування, яке включає:

- складання та вибіркове розповсюдження бібліографічних покажчиків з питань охорони об’єктів промислової власності та тематичних підбірок;

-  проведення патентного пошуку (тематичного, фірм енного, іменного, нумераційного, патентів-аналогів);

- Визначення правого статусу (строку дії) патентних документів України і т.і.

    В бібліотечній практиці всі принципово важливі джерела інформації про винаходи можна чітко розділити на описи винаходів та офіційні інформаційно-бібліографічні видання - бюлетені.

    Територіальні центри науково-технічної та економічної інформації (ЦНТЕІ) у відповідності до Закону України «Про обов’язків примірник документів» та постанови КМ У від 10.05.02 р. №608 «Про порядок доставлення обов’язкових примірників документів» з 1993 р. одержують на безкоштовній основі по одному примірнику офіційного бюлетеня «Промислова власність» та описи до патентів України на винаходи, а ДНТБ одержує два примірника.

    Електронна та паперова версії офіційного бюлетеня безкоштовно розсилаються регіональним ЦНТЕІ, ДНТБ та на запити органів державного управління та організацій України.  Державний департаменти інтелектуальної власності таким чином висилає патенту документацію до 21 ЦНТЕІ, незалежно від того, що деякі з них втратили свою самостійність, увійшли до складу юридичних осіб або громадських організацій.

    З метою забезпечення доступу органів науково-технічної інформації в регіонах України до іноземної інформації, яка надається безкоштовно через Інтернет, підготовлено Перелік адрес патентних баз, на які надано безкоштовний доступ в Інтернеті, та перелік «Науково-технічних баз даних, які безкоштовно надаються через Інтернет національними та міжнародними організаціями». Розроблені та передані ЦНТІ рекомендації щодо користування патентними класифікаторами Європейського патентного відомства та Японії під час пошуку патентної інформації в Інтернеті.

    ДНТБ України, як ЦНТЕІ України (УКрІНТЕІ) не тільки ведуть величезну роботу з пропаганди патентної документації, літератури з винахідництва, але і сприяють розповсюдженню актуальних нововведень в даній області. Найбільш популярними у читачів та одержали широке використання у практиці бібліотек виставки джерел патентної інформації та патентно-інформаційних видань, що є та надійшли до фондів, а також тематичні зустрічі.

    В цілому бібліотека здійснює: 1) весь комплекс робіт з бібліотечно-бібліографічного забезпечення підприємств та окремих осіб патентною документацією; 2) наукове-методичне керівництво бібліотеками всіх систем та відомств, що працюють з патентною документацією; 3) комплексні дослідження патентної документації як джерела технічної (або іншої) та юридичної інформації.

    При формуванні фондів передбачаються два напрями:

    1. Придбання патентної документації, технічної та природничо-наукової літератури, так як базу, у відповідності до правил експертизи заявок на передбачене дослідження при дослідницькій системі патентування, повинні складати: а) фонди патентної документації (описи винаходів, державні бібліографічні покажчики патентних відомств та урядових органів, заявочні матеріали); б) фонди технічної літератури (науково-технічні книги, монографії, автореферати дисертацій, дисертації та інш.); в) періодичні та постійні видання з різноманітних галузей науки та техніки; г) фонди патентно-правової літератури.

    2. Організація комплексного фонду патентної документації та різ видів літератури для створення оптимальних умов, що забезпечують проведення експертизи заявок на винаходи.

 

    4.2. Система патентних фондів України

    В цілому в нашій країні склалася наступна система патентних фондів:

        

    Перший, вищій рівень – ДНТБ України, ЦНТЕІ України, ДПБ, де вітчизняні та іноземні патентні документи представлені з вичерпною повнотою за весь період комплектування.

    Другий рівень - галузеві фонди, які комплектуються з вичерпною повнотою за профілем галузей промисловості, в основному за термін оновлення продукції. Комплектуються вони патентною документацією тих країн, де розвинута дана галузь.

    Третій рівень – територіальні фонди універсального профілю з гарантованою повнотою джерел інформації основних економічно розвинутих країн з 1920 р. у відповідності до вимог Договору про міжнародну патентну кооперацію. Фонд патентної документації громадського користування (ФГК), який формується за рахунок міжнародного обміну з національними патентними відомствами, регіональними та міжнародними організаціями.

    Четвертий рівень – локальні фонди окремих установ та підприємств за їх профілем. Хронологічний період та країни, патентна документація яких необхідна, встановлюється у відповідності з планом заходів галузевого фонду.

    Патентний фонд – це систематизована сукупність патентних документів з довідково-пошуковим апаратом.

    Основними характеристиками патентних фондів на відмінність від фондів інших видів документів має, крім тематики, свою типології, кількість примірників, розподіл по країнах та глибину комплектування (роки, за які здійснюється придбання патентних документів). Відібрання документів при комплектуванні патентних фондів здійснюється на підставі Міжнародної класифікації винаходів. Середня кількість примірників придбаних патентних документів для науково-технічних бібліотек складає один примірник.

    В залежності від місцевих умов (різних галузей промисловості та науки, економічного профілю району і т.і.) можуть бути прийняти два варіанти тематичного змісту фонду: універсальний (територіальний) або галузевий (за проблемами, над якими працюють спеціалісти даного району або галузі).

    При складанні планів комплектування патентних фондів бібліотек необхідно:

1) визначити профіль комплектування в залежності від умов розвитку району, області, підприємства;

2) визначити країни, патентна документація яких необхідна конкретній бібліотеці, орієнтуючись при цьому на досягнення країн в галузі, які цікавить регіон або підприємство;

3) встановити хронологічні рамки комплектування з урахуванням можливостей морального старіння винаходів доки не минув термін дії патентів;

4) прийняти обґрунтоване рішення про вибір носія інформації

    Територіальні патентні фонди України мають три основні аспекти діяльності:

    -патентно-правовий;

    -техніко-інформаційний;

    -патентно-економічний.

    Патентно-правова функція – витікає з того, що патентна інформація одним з основних складових елементів системи охорони промислової власності. Виключне право на використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків, які охороняються цією системою, надається тільки в обмін на оприлюднення інформації про ці об’єкти в загальносуспільному інформаційному просторі.

    Так, патент закріплює право власності на винахід або корисну модель а надає його власникові виключне право на його використання. В той же час виключне право патентовласника може бути реалізовано тільки після публікації інформації про його видачу в офіційному бюлетені «Промислова власність». Такий підхід в повній мірі відповідає законодавчий практиці більшості зарубіжних країн.

    Сутність патенту проявляється не тальки в юридичних наслідках його видачі. Важливою характеристикою патенту є його техніко-інформаційний зміст, як носій інформації про певне технічне рішення, оскільки патентні документи мають чітко встановлену структуру, розкривають технологічну інформацію шляхом описання винаходу згідно з вимогами патентного права, містить два види інформації: бібліографічну та технічну.

    Патентно-економічний аспект заклечається в тому, що рішення, прийняті на підставі патентного пошуку – встановлення патентної чистоти об’єкту промислової власності, визначають номенклатуру, кількість та якість продукції, яка випускається.

    Структурно територіальні патентні фонди України складають патентний фонд ДНТБ України та 25-ти базових і додаткових територіальних фонди в Сімферополі та всіх обласних центрах України.

    Комплектування територіального фонду передбачає одержання  виданої патентної документації кожної країни та по всіх галузях, тобто універсально. Для такого фонду недоцільно комплектувати патентну документацію лише окремих країн за вузькою тематикою.

    Комплектування галузевого фонду поточними надходженнями або за ретроспективний період базується на вивченні інформації, що видає УкрНТЕІ; рефератів або патентних формул, що публікуються в державних бібліографічних покажчиках патентних відомств; описів винаходів; систематично-нумераційних, абеткових та інших допоміжних покажчиків, що розміщуються в державних бібліографічних покажчиках патентних відомств.

    Над проблемою територіального розподілу патентної документації працює УКрпатент. Для цього проводиться опитування українських бібліотек, які повинні визначити ситуацію з патентною документацією в регіонах та виявити потреби регіону в цій інформації. В наслідок опитування створено інформаційні центри патентної документації в крупних промислових центрах України, які Украпатент буде підтримувати в інформаційному плані, поставляючи патентну документацію. Створено Інформаційний центр при УкрНТІ. Створення центральних інформаційних органів, коректний розподіл обов’язкового примірника орієнтовані на науковий та виробничий потенціал регіонів. У відомстві проводиться ревізія всіх патентних фондів, виявляються над залишкові масиви в комплектуванні вітчизняною та зарубіжною документацією, які будуть використовуватися для поповнення та підтримки фондів зацікавлених бібліотек.

    Сучасне патентно-інформаційне забезпечення уявляє собою багатоаспектне бібліотечно-інформаційне обслуговування, що передбачає певний доступ до спеціалізованих баз даних, тематичний пошук, оцінку сучасного рівня та тенденцій розвитку техніки, надання відомостей, необхідних для визначення патентно-ліцензійної політики, прогнозу кон’юнктури, та забезпечення правової охорони результатів інноваційної діяльності.

 

    4.3.Відображення патентних фондів в довідково-бібліографічному апараті патентних бібліотек.

    Особливість патентної документації полягає в тому, що до повного опису користувачі звертаються на останньому етапі патентних досліджень. Іноді з тисячі виявлених документів реально необхідними залишається не більш десяти. Тому реферативна інформація в патентній області цілком задовольняє патентний пошук.

    Довідково-бібліографічний апарат бібліотек, які здійснюють інформаційне забезпечення в області патентної справи, крім традиційних бібліотечних картотек – систематичного, предметного, зведеного, як правило, включає нумераційні каталоги та картотеки.

    Нумераційний каталог – служить для індивідуального обліку описів винаходів, перевірки повноти фонду та пошуку описів винаходів. Каталог (у картковій або книжковій формі) ведеться  у послідовності номерів авторських свідоцтв або патентів кожної країни. В нумераційні книги вносяться позначки про наявність та адресу (шифр) описів винаходів, я є в бібліотеці. На патентну документацію кожної країни створюються самостійний нумераційний каталог. Цінність цього довідкового апарату безсумнівно зростає, якщо до нього вносити всі зміни, які відбулися у фонді тієї чи іншої країни (наприклад після перекласифікування).

    Картотека впроваджених винаходів – одна з найважливіших картотек, яка створюється в галузевих та територіальних бібліотеках. Вона містить відомості про підприємства, впроваджених винаходів, та про ефективність впровадження, що дозволяє уникати повторних розробок. Матеріал картотеки зосереджено у двох розділах: в першому відображено відомості про винаходи, що впроваджені на підприємствах країни, в другому - про винахідниках на підприємствах галузі. Матеріали систематизовані за МПК. На карточці, крім бібліографічного опису, вказуються: найменування підприємства, яке запровадило винахід, або його шифр; відомості про економічний ефект від впровадження, бібліографічні відомості та інш.

    Тематична картотека створюється по конкретним для будь-якого підприємства або організації питанням та використовується для визначення актуальності та значущості робіт у даній організації та оперативного пошуку патентної документації. Картки в тематичній картотеці розставляються за роздільниками за абеткою назв тем або в порядку їх значущості для даного підприємства або установи. Всередині теми картки розташовуються в абетковому порядку назв країн, далі – в порядку зростання номерів патентів або за назвами підприємств, установ, фірм і по датах пріоритету.

    Абеткова картотека -  створюється для інформування про технічні досягнення закордонних фірм, підприємств та установ, а також окремих  спеціалістів, що працюють в аналогічних та суміжних галузях, про напрямки науково-технічних розробок та патентування. Картки в картотеці розміщують по країнах первісного пріоритету, всередині країни - в абетковому порядку найменувань фірм та патентовласників, далі - по датах первісних заявок або по номерах цих заявок.

    Картотека винахідників та винаходів – відображає відомості про винахідників певної організації, галузі або регіону та про їх винаходи, за абеткою прізвищ винахідників, всередині - в порядку зростання номерів авторських свідоцтв. Картка-роздільник містить відомості про винахідника: прізвище, ім’я, по батькові винахідника, рік народження, домашня адреса, місце роботи, посада.

    Крім перелічених картотек, галузеві та територіальні бібліотеки створюють картотеки книг, брошур, статей з патентно-правових та ліцензійних питань, методичної та навчальної літератури.

 

    4.4. Організація патентного пошуку

    Патентний пошук  - різновид інформаційного пошуку, який здійснюється переважно у фондах патентної документації, з метою забезпечення патентоспроможності технічного рішення або патентної чистоти об’єкта, а також встановлення умов реалізації прав патентовласника.

    З урахуванням особливостей патентної документації вирізняють умовні групи   цілей патентного пошуку:

    1. Встановлення рівня технічних рішень – проводиться зазвичай при експертизі заявок на винаходи та корисні моделі, а також при плануванні науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт. Пошук для встановлення рівня техніки, як правило, проводиться по документах останніх 7-10 років, так як впродовж цього строку у швидко розвинутих областях техніки здійснюється оновлення основних технічних рішень. Але, якщо пошук в межах обмеженого строку не приводить до знаходження документу, він здійснюється із значно більшим поглибленням. При пошуку на новизну  велике значення має також вивчення креслень та схем, що додаються до заявок.

    2. Встановлення обсягу прав патентовласника (винахідника, заявника), є специфічним для патентної документації завданням пошуку. Найбільш поширеною пошуковою процедурою є пошук прізвища або найменування патентовласника (винахідника, заявника)  по відомому номеру документа. Специфічні цілі патентного пошуку для встановлення прав патентовласника - встановлення попередніх патентів, а також патентів, що втратили чинність (або анульованих), виявлення блоку патентів-аналогів.

    3. Встановлення прав у часі, тобто встановлення строку дії патенту. Особливо часто це мається на меті при проведені експертизи на патенту чистоту, а також при визначені правомірності видання патенту. При цьому враховується, що термін дії патенту дійсності (7-8 років) значно менш за встановлений законом (15-20 років) термін, так як в умовах швидкого оновлення техніки винаходи втрачають комерційну цінність. При проведені патентних досліджень на патенту чистоту за відсутності в регіональному фонді необхідного документа-аналога можна звернутися до Державного патентного фонду Укрпатента через підприємства, які вхолять до єдиної патентної служби України (ДНТБ, Інформаційний центр УкрНТЕІ).

    4. Встановлення умов реалізації прав патентовласника тісно пов’язано з економікою експортних та патентно-ліцензійних операцій. Так, наприклад, пошук для встановлення правомірності видання патенту зазвичай здійснюється перед заключенням угоди про поступку патенту, про технологічну кооперацію, при продажу ліцензій і т.д. Особливістю цього виду пошуку є вивчення великої кількості не патентних публікацій, а також використання спеціальних покажчиків.

    Вид пошуку визначається характером пошукового документа, яким він визначений у пошуковому масиві.

    Таким чином є три групи цілей патентного пошуку:

- встановлення рівня технічних рішень (для встановлення новизни);

- встановлення обсягу прав власника (винахідника, заявника) при встановленні правомірності видачі патенту;

- встановлення умов здійснення прав патентовласників (пов’язано з економікою експортних та патентно-ліцензійних операцій).

Види патентного пошуку:

- тематичний (предметний) тобто за індексами МПК;

- іменний (для контролю діяльності конкурентів);

- за формальними ознаками документів (нумераційний), тобто №, дата (пріоритет, публікація, викладання тощо);

- за ключовими словами;

- у повних текстах.

    Системи пошуку -  інформаційні пошукові системи (ІПС) бувають:

- документальні;

- фактографічні;

- комбіновані (гібридні).

Існують вузько пошукові системи (наприклад, «Сплави гірських кольорових металів», «Лазери та мазери», «Крани та клапани». «Електроліз» тощо)

    Способі реалізації пошукових систем:

- книжкові каталоги (в т.ч. на базі ЕОМ);

- Інформаційно-пошукові системи: ручні (на паперових носіях), механізовані (перфокарти), автоматизовані (за допомогою ЕОМ)

    Нумераційний патентний пошук

    Пошук патентної інформації з використання довідково-пошукового апарату за номерами патентних документів (опублікованих заявок, патентів, свідоцтв). Нумераційний пошук є різновидом фактографічного пошуку, при виконанні якого встановлюється відповідність не тільки між різними номерами, що входять до бібліографічного опису патентного документа, але й іншими абетково-цифровими даними, які легко ідентифікувати за допомогою кодів ІНІД. До абетково-цифрових даних належать: номер поданої заявки, номер акцептованої заявки, номер основного або додаткового охоронного документа, номер основної, додаткової або попередньої заявки, дата подання заявки, дата акцептації, дата видачі охоронного документа, найменування або код країни пріоритету, дата пріоритету, номер пріоритетної заявки, дата відкликання заявки, дата публікації заявки (патенту), дата публікації акцептованої заявки, код виду патентного документа та інше.

    Всі наведені дані можна розділити на такі групи: номера документів; дати, які стосуються патентного діловодства; інші бібліографічні данні, які  супроводжуються кодами ІНІД; абревіатура висловлення «погоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації бібліографічних даних».

    Нумераційний пошук має на меті встановлення ряду обставин, які стосуються конкретного охоронного документа, наприклад, до якої рубрики МПК він належить, правовий статус документа на певну дату та інше.

    Пошук за номером документа здійснюється для встановлення тематичної належності документа, його зв’язків з іншими документами та правового статусу на час перевірки. Нумераційні пошукові системи зазвичай містять наступні елементи: номер документа (це може бути номер патенту або номер заявки), індекс рубрики класифікації винаходу, до якої віднесено документ, відомості про строк дії охоронного документа, відомості про наявність документа у фонді та інш. Якщо патентний фонд сформований за рубриками класифікації, то для знаходження потрібного номера документа необхідно за нумераційним покажчиком знайти присвоєним йому індекс класифікації, а вже потім відшукати його у фонді.

     Різновидами нумераційних покажчиків є покажчики посилань, за допомогою яких можна встановити зв’язки між окремими документами; нумераційні покажчики патентів, як втратили свою чинність; патентів, які утягнених до судових позивів і т.і. У всіх вказаних випадках в якості пошукового номера використовується номер документа.

    При пошуку використовують інформаційно-пошукові системи: документальні, фактографічні та комбіновані (гібридні).

    До документальних систем  вводиться відомості, що відображають зміст документа. У більшості пошукових систем документ зберігається у вигляді пошукового образу, який представляє перелік найбільш характерних слів (термінів, словосполучень), або індексу рубрики класифікації, який відображає зміст документа. Ступень адекватності відображення змісту документа в пошуковому образі, введеному до пошукової системи, визначається використаним в системі інформаційно-пошуковим язиком та критерієм розумової відповідності.

    У фактографічних системах пошуку зазвичай зберігаються відомості, вилучені із документа, які дозволяють за простішим критерієм відповідності одержати сукупність однорідних відомостей (наприклад, фізичний контакт по різноманітним матеріалам) Тому у фактографічних системах (наприклад, в абетковому покажчику) зберігається, як правило, тільки формалізовані дані (елементи бібліографічного опису, цифрові параметри, формули і т.і), що дозволяє швидко ідентифікувати запит та відомості, внесені до пошукових масивів.

    Комбіновані (гібридні) пошукові системи дозволяють здійснювати пошук як за формалізованими елементами (бібліографічними даними), так і з використання методів аналізу змісту документа.

    Іменний(фірмений) пошук. Пошук патентної інформації за відомим найменуванням фірми або імені (прізвища) заявника, автора (авторів), представника заявника (патентного повіреного) та/або власника охоронного документа. Цей вид пошуку здійснюється з метою контролю діяльності конкурентів, а також як один з попередніх етапів тематичного пошуку (за найменуванням власника охоронного документа встановлюють номери виданих свідоцтв (патентів) та кваліфікаційні індекси).

    Тематичний патентний пошук. Цей вид пошуку ще називають предметним та здійснюють з метою встановлення обсягів промислової власності (ОПВ), які стосуються дослідного питання (дослідної галузі). В залежності від тематики та виду ОПВ за допомогою елементів інформаційно-пошукового язика, наприклад, індексів рубрик МПК, встановлюється пошукова область відносно патентного фонду кожної країни з урахуванням: переліку патентоспроможних (охороно спроможних) об’єктів; умов надання правової охорони; систем видачі охоронних документів; правил розгляду заявок; прийнятого тлумачення принципів єдності винаходу (корисної моделі); правил встановлення прототипів; правил упорядкування та систематизації патентних документів; строків дії охоронних документів.

    Тематичний пошук проводиться не тільки по фондам описів винаходів, корисних моделей та промислових зразків, але і по фондам опублікованих описів до заявок. Пошуковим образом документа може бути як  індекс рубрики відповідної класифікації, так і перелік ключових слів.

    Тематичний (предметний) пошук в більшості залежить від того, до якої із категорій винаходів (пристрій, спосіб, речовина та їх використання за новим призначенням) відповідає запит.

    Основні правила тематичного пошуку:

- при тематичному пошуку в патентному фонді для забезпечення захисту винаходу в даній країні слід використовувати перш за все пошукові засоби, які використовуються патентними  відомства даної країни (якщо вони є);

- при тематичному пошуку, який здійснюється з метою видачі авторського свідоцтва (патенту) після перевірки заявки на світову новизну, слід використовувати як національні пошукові засоби, так і пошукові системи міжнародного характеру;

- при тематичному пошуку для оскарження патенту слід використовувати різноманітні допоміжні пошукові процедури, яки вимагають значних додаткових витрат праці.

    Для тематичного (предметного) пошуку використовуються систематичні покажчики (поточні, річні, підсумкові), а також вузькопрофільні інформаційно-пошукові системи.

    Процедуру пошуку можна представити наступними етапами:

    1. визначення предмету пошуку (конкретизація та відповідність рубрикатора темі);

    2.встановлення кола країн;

    3. вибір часового інтервалу пошуку (при плануванні – 7…10 років; при патентних дослідженнях – 10…15 років; при дослідженні патентоспроможності рішення – 50 років, а при досліджені патентної чистоти – строк дії патентів);

    4. переглядання та  підбір описів винаходів (пошук - тематичний, іменний, нумераційний, з використанням бібліографічних посилань, патентів-аналогів).

    При пошуку аналогів та прототипів використовують спочатку аналіз технічного рішення, де:

- для пристрою виписують всі функціональні елементи (вузли, деталі, блоки) з зазначенням функцій, які виконує кожний елемент;

- для способу виписують ознаки, які характеризують наявність операцій та прийомів, які створюють спосіб.

    Пошук інформації про винахід здійснюється, як правило, для рішення однієї з таких задач:

- прогнозування тенденцій розвитку техніки;

- встановлення новизни технічного рішення, яке заявляється як винахід;

- встановлення патентної чистоти об’єктів техніки відносно винаходів.

    Далі виділяють сукупність суттєвих ознак об’єкта, завдяки яким можна одержати технічній результат, який заявляється у винаходів.

    Аналог – це об’єкти того ж призначення, що і об’єкт патентного дослідження, схожі за своєю технічною сутністю та по результатам, що досягається при їх використані.

    Прототип – найбільш близький до винаходу аналог за технічною сутністю та результатами, які досягаються при його використанні (в останніх правилах замість прототипу пишуть «найбільш близький аналог»).

    Існує два способи встановлення прототипу серед аналогів:

1. за максимальною кількістю подібних ознак заявленого об’єкта винаходу та ознак аналога;

2. по одному (двом) суттєвим ознакам, що у більшій ступені у порівнянні з іншими впливає на досягнення позитивного ефекту та який можливо виділити із числа подібних ознак аналогу.

    На практиці частіше використовують перший спосіб. За результатами дослідження складається довідка, в якій вказується інформація про джерела науково-технічної літератури та технічної документації, в яких встановлено аналоги. Інформація подається у вигляді бібліографічних даних, достатніх для пошуку аналога. Далі вказується, які фонди патентної документації використані. Довідка підписується особою, яка здійснила дослідження новизни заявленого об’єкту винаходу, та засвідчується підписом керівника патентного підрозділу.

    На результати патентного пошуку впливають різні фактори, зокрема структура Міжнародної класифікація винаходів, відмінності у проведенні експертизи в різних країнах, система регіональної охорони винаходів, різноманітність фондів документів у масиві. Щоб звести вплив цих факторів до мінімуму, рекомендується проводити попередню перевірку повноти патентного фонду, в якому буде здійснюватися пошук за класами дослідної техніки.

    Глибина пошуку патентної інформації являється функцією періоду прогнозування, вибраного прогнозного методу та характеристики масиву, за яким буде оцінуватися тенденція розвитку дослідної техніки та технології. Види патентного пошуку показано на малюнку 5

 

 

 

Рис. 5 Види патентного пошуку

    4.5. Використання нових комп’ютерних технологій в патентному пошуку.

Бібліотеки обслуговують читачів – наукових працівників, винахідників, патентознавців, розробників нової техніки з використанням різноманітних баз даних. З появою нових носіїв інформації на CD-ROM проводяться виставки-огляди нових надходжень, дні інформації «Нові описи винаходів» з додатковою демонстрацією нових баз даних за новими технологіями.

Багато бібліотек розробляють власні електронні ресурси патентної інформації. Випускають власні бібліографічні електронні довідники, які виконують роль рекламного інформаційного продукту, сприяють підвищенню престижності винахідницької діяльності та залученню партнерів з інших регіонів.

З 2000 р. патентна інформація у світовому масштабі розповсюджується на CD-ROM та навіть на DVD. Складність цієї ситуації посилюється обсягами щорічних надходжень патентної документації, тобто повних описів винаходів до авторських свідоцтв – до 5 млн. прим. Величезний вал інформації, який надходить на CD-ROM ставить складні задачі перед державною експертизою. Часті зміни у патентному законодавстві – кожні 5 років - помножують обсяг складних проблем. Помилки в описах, нова форма охорони патентів, неточності у класифікаційних індексах – все це має суттєве значення при проведенні патентних досліджень.

На виконання Програми розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні на 2001-2004 р. та враховуючи гостру потребу в оперативному доступі до патентної документації України, розроблено та підключено до Інтернету ряд баз даних (БД), зокрема:

- з грудня 2002 р. функціонує інтерактивна спеціалізована база даних «Винаходи (корисні моделі) в Україні». Актуалізація СБД здійснюється двічі на місяць. До відомостей,  які міститься в цій базі, забезпечено безкоштовний доступ. Станом на 01.04. 2007 р. в СБД внесено інформацію про 104315 патентах на винаходи (корисні моделі), здійснено 179781 пошук та заключено 133 угоди на одержання повного доступу. Ця СБД в подальшому буде підключена до глобальної інформаційної мережі WIPOnet Міжнародної організації інтелектуальної власності;

- в березні 2004 р. введено в експлуатацію базу даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг». Вона забезпечує вітчизняних та закордонних користувачів інформації оперативний доступ до одно з найбільш вагомому інформаційному ресурсу. Доступ до інформації про знаки здійснюється на договірних принципах. Станом на 01.04.2007 р. до БД внесено інформацію про 74211 зареєстрованих знаках, здійснено 33951 пошук, зареєстровано 218 договорів, за якими користувачі мають повний доступ до всіх інформаційних ресурсів цієї БД;

- в червні 2004 р. введено в експлуатацію базу даних «Промислові зразки зареєстровані в Україні» Станом на 01.04.2007 р. до БД внесено інформацію про 13884 патенти на промислові зразки, здійснено 5226 пошуків, зареєстровано 52 договори, за якими здійснено повний доступ до БД.

Сучасне патентно-інформаційне забезпечення представляє собою багатоаспектне інформаційне обслуговування за участю аналітиків, які мають оперативний доступ до баз даних та виконують роботи тематичного пошуку, оцінку сучасного рівня та тенденцій розвитку техніки, аналізують патентно-ліцензійну ситуацію, прогнозують кон’юнктуру та забезпечують правову охорону результатів інноваційної діяльності.

В Укрпатенті функціонує АС «Винаходи», яка взяла на себе значну частину рутинної роботи експерта. Її елементом є АРМ експерта. У кожного експерта є АРМ, де він може на монітор вивести будь-який документ, будь-якої заявки, згенерирувати  повідомлення або запит заявнику, здійснити інформаційний пошук і т.і. Постійно здійснюється вдосконалення інформаційного забезпечення експерта.

При проведені пошуку в ході експертизи використовується потужна патентно-інформаційна база Укрпатенту, створена у відповідності до затвердженого Держдепартаментом ІВ офіційним переліком джерел для пошуку. Використовуються як власні бази даних, так и бази даних зарубіжних патентних відомств, які надходять шляхом обміну на носіях CD-ROM/DVD-ROM, а також бази даних, до яких є доступ через мережу Інтернет. Це бази даних країн: Росія + країни СНД; Великобританія; Німеччина; США; Франція; Швейцарія; Японія.

Серед власних, розроблених Укрпатентом баз даних є:

Технологічна БД АС «Винаходи» (тільки для експертів);

БД «Винаходи в Україні»;

БД «Винаходи зарубіжних країн»;

БД «Відомості про заявки на винаходи які прийняті до розгляду».

Для вдосконалення процедури пошуку розроблено та вже увійшла до експлуатації перша черга інтегрованого пошукового порталу, який дає єдиний інтерфейс для доступу до всіх вище вказаних патентно- інформаційних джерел. Це підвищує ступень автоматизації пошуку, тому його тривалість суттєво скорочується та підвищується якість результатів пошуку.

Розроблена та діє автоматизована підсистема подання заявки в електронному вигляді. Створений Центральний електронний архів документів на об’єкти промислової власності (ЦЕАД ОПВ). Всі документи в ньому зберігаються у цифровій формі. Документа на паперових носіях скануються та набувають цифрову форму. ЦЕАД ОПВ інтегровано з АС «Винахід». Повне введення його в експлуатацію вирішить питання поступового переходу Укрпатенту від паперової до електронної технології діловодства при розгляді та експертизі заявок (за умови відповідних змін законодавства в сфері інтелектуальної власності).

Однією із знакових подій 2002 р. стало реалізація підписаної у 2001 р. Угоди між патентним відомством Арменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України та Європейської патентної організації про випуск спеціального регіонального патентно-інформаційного продукту країн СНД на CD-ROM (CISPatent). Починаючи з лютого 2002 р. ДП «Український інститут промислової власності» щомісяця формує поточний інформаційний масив та передає його до Роспатенту (м.Москва), де здійснюється формування та черговий випуск вказаного диску. Завдяки цьому патентно-інформаційному продукту Україна має доступ до патентів країн-учасниць регіонального проекту, в тому числі європейських.

В 2005 р. завершено комплекс робіт з переходу до публікації національної патентної документації на електронних носіях – CD-ROM (паралельно з виданням на паперових носіях(, що дає можливість здійснювати міжнародний обмін патентної документації з використанням сучасних інформаційних технологій та забезпечуються якісно нові можливості її використання, значно знижуючи витрати на публікацію, пересилання та зберігання. З січня 2007 р. здійснюється щомісячний випуск таких патентно-інформаційних продуктів на CD-ROM:

- Офіційний бюлетень «промислова власність» - за з містом повністю відповідає виданню на папері.;

- Національний CD-ROM «Винаходи в Україні»;

- Національний CD-ROM «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг».

В жовтні 2005 р. розпочато випуск акумулятивного оптичного диску DVD «Знаки для товарів і послуг, які зареєстровані в Україні» на якому розміщено інформацію про всіх виконаних в Україні реєстраціях знаків для товарів і послуг за період з січня 1993 р. по дату завершення поточної реєстрації.

Випускається також і акумулятивний оптичний диск DVD «Промислові зразки зареєстровані в Україні», який містить інформацію про всі зареєстровані в Україні промислові зразки за період з січня 1993 р. по дату завершення поточної реєстрації.

Ці диски мають потужну пошукову систему, яка дозволяє користувачу здійснювати високоефективний пошук за багатьма критеріями, зокрема предметний (тематичний), іменний, нумераційний. Програмне забезпечення пошукової системи дає можливість користувачу правильно формулювати запити, здійснювати пошук за цими питаннями, відображати знайдений документ на екрані комп’ютера та роздруковувати встановлені користувачем документи.

Випущені CD-ROM патентно-інформаційні бази експертизи:

ПІБ – пошуковий фонд патентної документації для службового користувача, призначений для встановлення рівня техніки під час проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи;

ПІБ- комплектування національної патентної документації та зарубіжної патентно-інформаційної продукції на сучасних  електронних носіях (оптичних дисках  CD-ROM та  DVD-ROM), патентних відомств передових країн та міжнародних організацій інтелектуальної власності. Створено та введено в дію в середовище Інтернету інтелектуальні інформаційно-довідкові системи:

«Відомості про заявки на винаходи, прийняті до розгляду»;

«Стан діловодства за заявками на винаходи В України»;

«Відомості про стан діловодства на заявки на знаки для товарів і послуг»;

«Стан діловодства за заявками на промислові зразки в Україні».

Принципово змінилися і форми роботи з користувачами патентних фондів бібліотек. Нові інформаційні технології сформували нове покоління користувачів та нові тенденції у патентно-інформаційному забезпечені, підготовки інформації на електронних носіях, елементи аналітичних послуг, посередництво, проведення патентних досліджень з залученням до співпраці патентних повірених, оформлення заявочних документів, рішення проблем захисту інтелектуальної власності.

Найбільш оптимальний варіант для бібліотек – це забезпечення доступу до повнотекстових БД про зарубіжні патенти в Інтернеті, де вже зараз можна вести перше початковий пошук патентної інформації по ряду розвинутих країн. Зокрема, уряд США оголосив про безкоштовний доступ до повних текстових американських патентів, що публікуються з 1976 р., а також до даних про зареєстровані товарні марки і  товарні знаки, розміщення яких в Інтернеті закінчилось до березня 1999 р. У найближчий час в Інтернеті буде наданий доступ до всієї патентної інформації.