У чому полягає специфіка вуличної соціальної роботи з бездомними людьми?

Соціальна робота з бездомними ґрунтується на потребі надавати індивідуальну підтримку тим людям, які вважать себе бездомними, а також впливати на створення умов, які б запобігали виникненню та поширенню бездомності. Наріжним принципом цієї роботи виступає імпаурмент, що передбачає активізацію клієнта у розв'язанні власних проблем.

Особливістю соціальної роботи з бездомними в багатьох розвинутих країнах є широке застосування практики вуличної соціальної роботи, завданням якої є насамперед інформування про можливі послуги, ресурси та підтримку саме в місцях проживання чи розташування бездомних. Такими зазвичай у перші дні чи тижні втрати житла та перебу-вання на вулиці людина перебуває в кризовому стані й пере-живає шок чи сильний стрес, вона шукає способи та можливості повернутися до «нормального» життя, намагається дотримуватися звичок, притаманних для «нормального життя», зберігає віру в те, що життя на вулиці – це лише тимчасовий епізод і вдасться змінити ситуацію на краще, та, в переважній більшості випадків, з готовністю приймає допомогу та підтримку. На наступному етапі відбувається або ж боротьба з обставинами, яка супроводжується пошуками тимчасових заробітків, або людина засвоює девіантну поведінку, вдаючись до крадіжок, вживання алкоголю, наркотиків, демонстративно асоціальної поведінки тощо. Агресивність, зневажливе ставлення до оточуючих, ігнорування правил та вимог людського співжиття є типовими проявами поведінки людей, які перебувають на цій стадії. В цей період бездомна людина також набуває знань та навичок, необхідних для виживання в екстремальних умовах, проте небажання миритися зі своїм становищем може допомогти Декому все ж таки змінити його.

Соціальні працівники можуть також сприяти у праце-влаштуванні бездомних, зокрема надавати інформацію про наявні можливості тимчасові роботи для них. Досить часто діяльність соціальних працівників із надання допомоги цій групі клієнтів спонукає фахівців до вжиття нестандартних заходів, співпраці з організаціями, далекими від соціальної сфери.

Для соціальних працівників, які намагаються організувати послуги для бездомних, важливим є не стільки задоволення їхніх потреб шляхом розвитку різноманітних послуг у межах самої агенції чи громадської організації, скільки налагодження стосунків з іншими вже існуючими організаціями та використання їхніх ресурсів та можливостей для допомоги й підтримки своїх клієнтів. Крім того, створити додаткові можливості для допомоги бездомним може робота в громаді.

Щоб ефективно вирішувати проблеми бездомності, до-цільно орієнтуватися на системний підхід та створювати й розвивати відповідну інфраструктуру, яка передбачає, на-приклад, існування нічліжок чи притулків для всіх бажаючих.

Яким чином застосовують імпаурмент у соціальній роботі з людьми без визначеного місця проживання?

Психологічне обґрунтування полягає в тому, що люди тим швидше та охоче змінюються, діють, дотримуються певного плану, чим більшу роль вони відіграють у прийнятті рішення. Мотивація – важливий принцип у соціальній роботі. Послуги успішні тільки тоді, коли клієнт бере активну участь у користуванні ними. Найкращі послуги та найдосвідченіші консультанти не будуть ефективні, якщо користувачі не будуть залучені до планування роботи служб, оскільки користувачі – це найкращі експерти послуг.

Імпаурмент є важливим для тих груп, які вважаються пригніченими у суспільстві. принципів:

1) ми повинні дотримуватися такої позиції щодо людей, з якими працюємо, яка не тільки відкидає будь-які негативні «ярлики», але й визнає, що всі люди володіють певними навичками, вміннями, інтелектом та здібностями;

2) люди мають право бути почутими і право контролювати власне життя – це означає, що люди мають право самі вибирати форму втручання в їхнє життя;

3) проблеми користувачів соціальних послуг дуже складні, тому відповіді-реакції на них повинні це враховувати. Проблеми людей ніколи не будуть повністю зрозумілими, якщо вони розглядатимуться тільки як результат особистої неповноцінності. Практика має враховувати, що питання, пов’язані з такими явищами, як пригноблення, соціальна політика, довкілля та економіка, часто відіграють у житті користувачів соціальних послуг величезну роль;

4) практика може бути ефективно побудованою на розумінні того, що люди, які діють разом, стають сильнішими; люди, які не мають влади, можуть здобути її, працюючи у групах разом;

5) практикуй те, що проповідуєш. Методи роботи мають не елітарні принципи. Уся робота має бути спрямована проти пригноблення, націленого на расу, стать, вік, сексуальну орієнтацію, клас, інвалідність або будь-яку іншу форму соціальної диференціації, на яких історично склалися спотворені поняття почуття переваги та неповноцінності [19].

Як відзначалося вище, соціальна робота зорієнтована на розвиток клієнтів, сприяння їм у досягненні змін у власному житті, оскільки коли клієнти вдосконалюються у своєму розвитку, їхній рівень цілеспрямованого життя підвищується.