Яким чином організоване надання соціальних послуг людям із психічними розладами за кордоном і в Україні?

Найпоширенішою формою надання послуг людям з психічними проблемами в Україні є утримання їх на довготерміновому лікуванні у великих психіатричних лікарнях, де домінує патерналістське ставлення до пацієнта і біологічна модель лікування. Психологічні та соціальні проблеми особистості з психічним розладом залишаються на другому плані. В багатьох країнах до традиційних психіатричних лікарень додалася мережа служб у громаді.

У західних країнах за останні п'ятдесят років форми на-дання допомоги у сфері психічного здоров'я еволюціонували від направлення у спеціальні заклади людей, які страждають на психічні розлади, до надання їм допомоги у громаді. Це можливо за умови організації лікування в лікарнях загального

профілю: створення відділень або кількох ліжок для гострих випадків. Така зміна базується як на необхідності дотримання прав людей із психічними розладами, так і на застосуванні сучасних методів лікування.

У розвинутих країнах дедалі більша кількість людей із психічними захворюваннями взагалі обходиться без пере-бування в лікарні, якщо лікування підібране належним чином, а психосоціальна допомога надається за місцем проживання. Постійно апробуються нові організаційні структури й інноваційні підходи до надання таким хворим спеціалізованої допомоги. У всьому цьому процесі відстежують основні цілі: поліпшити якість життя людей з психічними захворюваннями та допомогти їм у реалізації життєвого потенціалу. Більшість наявних у світі сучасних програм допомоги людям, які страждають на психічні захворювання, заснована на принципах позалікарняної підтримки. Система позалікарняної підтримки – це скоординована мережа спеціалістів, служб та закладів регіонального рівня, до якої залучено також громадські організації користувачів психіатричних служб. Основний принцип такої системи полягає у збалансованому поєднанні психіатричної допомоги та соціальної підтримки.

Посади соціальних працівників є у психіатричних лікар-нях, службах, приватних клініках, резидентних центрах, центрах психічного здоров'я, адже психічні розлади і захворювання мають біопсихосоціальну природу і потребують комплексного підходу.

В Україні система надання психіатричної допомоги прак-тично не змінилася з радянських часів. Можна сказати, навіть погіршилась у зв'язку зі зменшеннями фінансування психіатричних закладів. Крім того, ментальність українських лікарів-психіатрів не зазнала якихось суттєвих змін.

Наразі соціальна робота з психічно хворими є досить важким та відповідальним завданням. Найефективнішим способом розв'язання проблеми є співпраця соціального працівника з так званою багатопрофільною (мультидисциплінарною) групою (командою, бригадою), до

складу якої входять також: лікар-психіатр, психолог (психотерапевт), лікар загальної практики та іноді представник органів внутрішніх справ. І хоча в Україні діяльність таких груп ще не закріплена законодавчо, проте варто пам'ятати про необхідність розподілу відповідальності та використання відповідного професійного досвіду.