2020-07-12
121
Керуючись Конституцією України, «Європейською хартією місцевого самоврядування», ратифікованою Законом України від 15. 07. 97 № 452/97– ВР, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про громадські об’єднання», а також іншими законами України, громадяни України, що проживають на території м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, пойменовані в Угоді (Договорі Співучасті), а також ті громадяни, що прийняли положення Угоди (Договору співучасті) та цього Статуту, що засвідчено особистим підписом у підписних листах вступу до Співучасників Громади, на основі самоорганізації, виступають Співучасниками територіальної громади м. Новомосковськ, та вступають у свої законні Конституційні права що реалізуються територіальними Громадами в Україні.
Діяльність Громади здійснюється відповідно до умов Угоди про створення Громади, цього Статуту, а також «Сводом принципів, норм і правил відносин між Співучасниками територіальної Громади м. Новомосковськ з приводу власного життєзабезпечення», що є невід'ємною частиною Статуту Громади.
|
|
|
1. 4 НАЙМЕНУВАННЯ І МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ ГРОМАДИ
1. 1. Повне найменування: ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА міста Новомосковськ.
1. 2. Скорочене найменування «ТГН»:
1. 3. Місце знаходження Громади: __________ Україна, вул. __________, м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Розділ II. ПРАВОВИЙ СТАТУС ГРОМАДИ
2. 1 Положення Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»:
Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування
1. Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні
1. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
2. Будь– які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
|
|
|
Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
народовладдя;
законності;
гласності;
колегіальності;
поєднання місцевих і державних інтересів;
виборності;
правової, організаційної та матеріально– фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
судового захисту прав місцевого самоврядування.
Стаття 5. Система місцевого самоврядування
1. Система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
2. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Стаття 6. Територіальні громади
1. Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
2. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.
3. Добровільне об’єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об’єднання комунального майна.
4. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.
5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб’єкти права власності.
Стаття 7. Місцевий референдум
1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Предметом місцевого референдуму може бути будь– яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.
5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.
Стаття 8. Загальні збори громадян
1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Стаття 9. Місцеві ініціативи
1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь– якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
|
|
|
4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Стаття 10. Ради — представницькі органи місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Стаття 11. Виконавчі органи рад
1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
|
|
|
Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова
1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь– якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
(Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12– рп/2004 від 20. 05. 2004)
5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
(Офіційне тлумачення положень статті 12 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 7– рп/99 від 06. 07. 99, N 21– рп/2003 від 25. 12. 2003)
Стаття 13. Громадські слухання
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Стаття 14. Органи самоорганізації населення
1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.
Стаття 15. Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування
1. Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об’єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об’єднань, які підлягають реєстрації відповідно до законодавства в органах Міністерства юстиції України.
2. Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.
3. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.
Стаття 16. Організаційно– правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування
1. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
2. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
3. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
4. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.
5. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
6. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
7. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.
8. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально– технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.
9. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Стаття 17. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Стаття 18. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
1. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
2. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію.
3. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.
Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
1. З метою врахування історичних, національно– культурних, соціально– економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
2. Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України.
3. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.
Стаття 20. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування
Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування
Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану…
Інші повноваження відповідно до цього закону…
Розділ III. Територіальна громада м. Новомосковськ
Глава 3. 1. Громада є вищим органом колективного самоврядування на території міста
Новомосковськ, що створена на підставі самоорганізації населення, у відповідності до «Європейської хартії про місцеве самоврядування», Декларації про незалежність України, Конституції, Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Воля Громади поширюється на всі питання життєзабезпечення її Учасників. Громада має статус юридичної особи.
Глава 3. 2. Громада, в межах своєї компетенції та повноважень, зазначених у Конституції України, Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», діє на засадах Угоди про створення Громади, цього Статуту, інших нормативних документів Громади, рішень референдумів, в інтересах кожного Учасника та Громади в цілому. Громада від свого імені може укладати з Учасниками договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді загальної та спеціальної юрисдикції, третейському суді, міжнародних судах, виступати з ініціативами і захистом інтересів як Громади в цілому, так і кожного її Учасника, в усіх органах державної влади.
Глава 3. 3. Статут Громади є основним нормативно – правовим актом територіальної Громади міста, що діє на території міста Новомосковськ і має вищу юридичну силу по відношенню до інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування за винятком рішень, прийнятих референдумом. Статут є організуючим документом, що встановлює умови соціального– економісного договору між Учасниками Територіальної громади, який має вищу юридичну силу на території громади, та визначає сутність Громади, її правовий статус, світоглядні, моральні, економічні, організаційно– управлінські критерії і норми, обов'язкові для дотримання всіма Учасниками Громади.
Статут Громади приймається Засновниками та Співучасниками Громади і підлягає реєстрації в установленому порядку, набуває чинності з моменту його прийняття та вступає в повну юридичну силу з дати державної реєстрації в органах юстиції. Статут діє в просторових межах територіальної громади. Окремі положення Статуту, відповідно до закону, можуть діяти і на території, що перебуває за межами території громади. При створенні Громади м. Новомосковськ, кожний Учасник Громади особистим підписом затверджує своє рішення про прийняття положень Статуту Громади.
Правові акти представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування територіальної Громади, їхніх посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.
Внесення змін та доповнень до статуту здійснюється при створені Громади та її реєстрації в органах юстиції України, уповноваженими для цього особами, згідно до Угоди
(Договору Співучасті) у створенні Громади. Усі зміни вносяться на затвердження референдумом Громади у порядку та згідно з повноваженнями органів Управління Громадою.
Глава 3. 4. Органи, та посадові особи державної влади на території міста Новомосковськ не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.
Глава 3. 5. Рішення, прийняті територіальної Громадою в межах повноважень, наданих їй Конституцією та законами України, щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов'язковими для виконання всіма органами та посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об'єднаннями громадян, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на території міста Новомосковськ.
Глава 3. 6. Громада може створювати підприємства, установи та організації, використовувати засоби масової інформації для досягнення статутних завдань.
Глава 3. 7. Громада самостійно затверджує для своїх підприємств "Положення про економічні відносини та внутрішні господарські розрахунки «;
Глава 3. 8. Громада має фірмове найменування, емблему та іншу символіку, печатки та штампи зі своїми емблемами та найменуванням, може мати самостійний баланс, електронні рахунки в установах банку. Символіка реєструється в порядку, встановленому законодавством України. Зразки символіки, печатки та штампів погоджуються Радою Громади та. затверджуються рішенням референдуму.
3. 9. Обмеження права територіальної громади на місцеве самоврядування можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану, відповідно до законів України.
