Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром Ю.Тимошенко

По-перше, головний підсумок дострокових виборів для учасників виборчих кампаній зі стажем полягає у тому, що через ряд об'єктивних і суб'єктивних чинників удвічі скоротилося число їх учасників у порівнянні із попередньою кампанією півторарічної давності. Цей чинник теоретично мав би сприяти більш чіткому і усвідомленому волевиявленню громадян, а, отже, і об'єктивнішій оцінці учасників політичного процесу. Але з іншого боку, зниження явки виборців деякою мірою нівелювало цю об'єктивну оцінку.

По-друге, ще одним підсумком кампанії для українського політикуму є те, що вибори 2007 року переконливо продемонстрували, що український виборець більше не голосує за ідеологію. Він голосує за особистості. Крім того, в 2007 році партіям потрібен був результат у вигляді якомога більшої кількості голосів, а не кардинальних зрушень у громадській думці. Враховуючи це, головні політичні сили (Партія регіонів, БЮТ і НУ-НС) використовували одні й ті ж агітаційні теми і фактично відрізнялися одна від одної лише фігурами своїх лідерів.

По-третє, значна частина українських громадян розчарувалася у всіх діючих політиках. Про це свідчить високий відсоток людей, які проголосували «проти всіх», і потрібно відзначити, що це — не найгірші люди.

Президентська «Наша Україна-Народна самооборона» не виконала головної задачі, яка на неї покладалася у ході кампанії: повернути лідерство в постпомаранчевому таборі. НУ-НС відстав від БЮТ майже на 4 мільйони голосів.

Партія регіонів погіршила свої показники лише в двох областях: як ні парадоксально, ними виявилися Донецька (зниження результату на 1.5%) і Луганська (0.8%) області. Втім, в даному випадку про падіння довіри виборців цих областей до «регіоналів» не може бути і мови – рівень підтримки партії тут залишається вище 70%.

Лідеру БЮТ за підсумками дострокових виборів, можливо, не так важливо, чи дістанеться їй пост глави уряду, скільки те, що вдалося перевірити у дії обгрунтованість її президентських амбіцій. Результат виявився більш ніж позитивним.

Другі вибори поспіль БЮТ демонструє результат кращий, ніж прогнозували соціологи. У 2007 р. БЮТ одержав 30,71% народної підтримки, збільшивши за рік число своїх прихильників на 1,5 мільйони (5 652 876 в 2006 році проти 7 162 174 в 2007-у).

Юлія Тимошенко за підсумками дострокових виборів опинилася в найсприятливішій ситуації. Якщо «помаранчева» коаліція не створюється, Президент втрачає свій електорат, його перебирає Юлія Тимошенко. Опинившись в опозиції, вона поширює свій вплив, одержує весь «помаранчевий» сегмент. Плюс — просувається на «синьо-червону» територію. Якщо ж коаліція створюється, Юлія Тимошенко стає прем'єр-міністром і починає втілювати у життя популістські соціальні обіцянки, цілком можливо, що вона знову набере бали.

Таким чином, подвійна диспозиція, що склалася, дозволяє Юлії Тимошенко одержати виграш за будь-якого варіанту. У разі створення демократичної більшості Юлія Тимошенко знов стає Прем'єром і одержує жадану владу. Якщо ж партнери в черговий раз «кидають» її, і вона вимушено опиняється в опозиції, шанси лідера БЮТ тільки міцніють. На президентських виборах-2009 Тимошенко дістає максимально високі стартові можливості.