Політична структура Чехії

Чехія розташована в центральній частині Європи, займає відносно невелику територію, є розвиненою, індустріальною країн світу та Європи. Офіційна назва - Чеська Республіка. На півночі Чехія межує з Польщею (786 км), на сході зі Словаччиною (488 км), на півдні з Австрією (приблизно 500 км), на заході і півночі - з Німеччиною (811 км). Протяжність державних кордонів Чехії становить 2303 км. Чеські землі поділяються на три історичні регіони: Чехію, Моравію і Сілезію відповідно з адміністративними центрами Прага, Брно й Острава. До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія, Моравія та Чеська Сілезія. Чехія  — історична провінція в Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією. Разом з Моравією і Чеською Сілезією утворює Чеську республіку. У минулому Чехія була ядром Чеського королівства. Чисельність населення Чеської Республіки становить 10,2 млн осіб. Столиця держави - місто Прага, з населенням 1,2 млн осіб. Серед найбільших міст Чехії - Брно, Острава, Пльзень, Усті-Над-Лабем, Градец Кралове. Площа країни складає 76866  (114 місце серед держав світу). Територія Чехії витягнута з заходу на схід. Протяжність з заходу на схід - близько 491 км, з півночі на південь - 282 км.

Історичні особливості розвитку

Назва країни походить від назви наймогутнішого слов'янського племені Celo, саме слово в перекладі з індоєвропейської мови означає "людина нашого племені"

Територія Чехії заселена з давніх-давен, історичні відомості заселення території країни сягають 1,7-1,6 млн років тому. Особливе вигідне стратегічне положення Чехії зумовлювало намагання різних завойовників підкорити її територію. Так, у IV столітті до нашої ери, тут поселилося кельтське (гальське) плем'я богемців, яке дало країні першу назву - Богемія. На початку нашої ери з півночі чеські землі захопили германські племена, які згодом перемістились на південь, а чеські землі підпадають під вплив Римської імперії. В період Римської імперії, зокрема за правління імператора Траяна (98 - 117 рр.) була збудована широко відома лінія укріплень - "Римський вал", північні бастіони якої знаходились у Мушове (Південна Моравія). В період "переселення народів" на території Моравії залишилися лангобарди, які в середині шостого століття були витіснені новим приходом зі Сходу слов'янских племен чехів. Плем'я чехів у VII ст. увійшло в державу Само.

Поступово центр історичного розвитку переміщається в західні райони Чехії, більшою частиною території яких володіють племена чехів, що заселили середню частину країни і володіли потужними містами-форте-цями, з яких найбільш молодим була Прага. У IX ст. сформувалося Празьке князівство на чолі з князівським родом Пржемисловичів, князівство стало основою Чеської держави, а Прага перетворилась на важливий центр торгівлі на шляху із Регензбурга в Краків та Київ.

Укріплення держави продовжувалося і в X столітті при Болеславі I, водночас Чехія потрапляє під владу германського короля, в результаті чого вона пізніше стала складовою "Священної Римської імперії". В 1158 році Чехія стала королівством. При королях Пржемислі I (1197 -1230), Пржемислі II (1253 - 1278), Вацлаві II (1278 - 1305) і Вацлаві III (1305 - 1306) до Чехії приєднано значні території суміжних земель (Австрію, Штирію, Карінтію, значну частину Польщі і Угорщини). Найбільшого розквіту держава досягла під час правління Карла I (1346 - 1378).

У XIV - XV ст. в результаті зростання феодальних утисків різко загострилися суспільні протиріччя і почались чисельні християнські повстання. Рух Реформації у Чехії на початку XV ст. очолив Ян Гус. Спалення Яна Гуса в 1415 р. зумовлює широкий національно-визвольний рух.

У XVI ст. однією з найважливіших проблем політичної життя стала боротьба з турецькою агресією. Після поразки при Мохачі в 1526 р. чеські феодали обрали королем ерцгерцога Фердинанда Габсбурга. Габсбурги посилили політику, спрямовану на обмеження самостійності Чехії, що привело в 1618 році до повстання. У бою біля Білої Гори повстанці були розгромлені. Чехія втратила свою незалежність, а в 1627 році влада Габ-сбургів була об'явлена наслідною.

Тридцятилітня війна, яка продовжувалася в Європі до 1648 року, зруйнували країну, чисельність населення Чехії населення зменшилося на третину. Економічний розвиток Чехії гальмували австро-турецькі війни.

Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Чехії формується рух "чеське відродження".

У 30-40-х рр. XIX ст. в Чехії почався промисловий переворот і назріла революційна ситуація. Кульмінаційним пунктом революційного руху стало Празьке повстання 1848 р. Повстання було придушене, але зумовило визволення селян від кріпацтва. З 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини Національною Радою в Празі було оголошено про створення незалежної Чехословаччини, у склад якої ввійшли Чехія і Словаччина. Згідно мюнхенської змови 1938 р. гітлерівська Німеччина захопила Західну Чехію (Судетську область). В березні 1939 р. все чеські землі були окуповані німецькими військами і оголошені "протекторатом Чехія і Моравія". Народне повстання 1945 р. і наступ військ Радянського Союзу зумовило звільнення від німецьких військ і окупацію агресором зі сходу.

Після Другої світової війни була відновлена територіальна цілісність Чехословаччини, чеські і словацькі землі ввійшли у склад Чехословацької соціалістичної республіки. З лютого 1948 р., після захоплення влади комуністичною партією, було проголошено вступ країни на шлях соціалізму. В кінці 60-х ХХ ст. розпочався процес обновлення соціалізму шляхом його демократизації, що отримав назву "празької весни". Цей процес був перерваний у серпні 1968 р., після вводу військ п'яти країн Варшавського договору. В результаті виникнення суспільно-політичної кризи у листопаді 1989 р. Комуністична партія Чехословаччини була відсторонена від влади. На парламентських і комунальних виборах у 1990 р. нові політичні сили отримали підтримку виборців і очолили державу.

У 1993 році в результаті, так званої "Оксамитової революції", яка почалася із студентських виступів, Чехія стала незалежною державою. Вона знову стала "Серцем Європи", відновила статус туристичної держави.

У 1997 році Чеська Республіка вступила в НАТО. Сьогодні Чехія очікує нового економічного підйому, пов'язаного із приєднанням до ЄС.