Який розділ мовознавства вивчає словниковий склад мови?

Класс

Дата	Класс, предмет, тема	Задания
11 класс (украинский язык и литература)
23.04.20г.	Тема "Повторение изученного. Фонетика. Орфоэпия. Орфография. Лексикология. строение слова. Морфология. Основные орфограммы"	Изучить материал. Выполнить задания.
Сфотографируйте и отправьте выполненные задания на электронную почту otyutyunnikova77@mail.ru (или "ВКонтакте").     Если у вас возникли вопросы, позвоните по телефону 0713977295

 

поглиблення і систематизація найважливіших відомостей з основних розділів науки про мову

фонетика. орфоепія. орфографія. лексикологія. будова слова. морфологія. Основні орфограми

Грамотність – це ввічливість

                                                                             автора щодо читачів.

С. Янковський

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Які розділи науки про мову ви знаєте?

У якому розділі мовознавства вивчається звуковий склад мови?

Що таке «орфоепія»?

У чому полягає різниця між графікою та орфографією?

Що таке «орфограма»? Наведіть приклад.

Що таке «морфема»? У якому розділі мовознавства вона вивчається?

Який розділ граматики вивчає форми слова та частини мови?

За допомогою чого виражаються лексичні й граматичні значення слів?

Що таке «лексика»?

Який розділ мовознавства вивчає словниковий склад мови?

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ НАУКИ ПРО МОВУ

 

Розділ науки про мову	Що вивчає розділ	Мовна одиниця
Фонетика   Орфоепія Графіка   Орфографія Лексикологія Фразеологія Будова слова Словотвір Морфологія Синтаксис Пунктуація Стилістика	Звуки мовлення     Правила вимови   Знаки письма     Правила написання слів   Слова, їхнє значення і вживання   Стійкі сполучення слів (фразеологізми)   Значущі частини слова   Способи творення слів   Частини мови     Будова словосполучення й речення   Правили вживання розділових знаків   Стилі мовлення	Звуки мови і мовлення (фонема)   Звуки мови і мовлення   Графічні знаки (букви, розділові знаки).   Слово (лексема).       Корінь, префікс, суфікс, закінчення (морфеми).   Словосполучення й речення

В основі українського письма лежить алфавіт, або абетка, азбука, тобто розташовані в певному порядку графічні знаки – літери, якими користуються на письмі.

      Назви «алфавіт», «азбука», «абетка» складені з назв перших двох літер; алфавіт – з грецьких літер «альфа» і «віта»; азбука – з давньоруських «аз» і «буки», а абетка – з українських «а» і «бе».

Аа	Бб	Вв	Гг	Ґ ґ	Дд	Ее	Єє	Жж
(а)	(бе)	(ве)	(ге)	(ґе)	(де)	(е)	(є)	(же)
Зз	и	Іі	Її	Йй	КК	Лл	Мм	Нн
(зе)	(и)	(і)	(ї)	(йот)	(ка)	(ел)	(ем)	(ен)
Оо	Пп	Рр	Сс	Тт	Уу	Фф	Хх	Цц
(о)	(пе)	(ер)	(ес)	(те)	(у)	(еф)	(ха)	(це)
Чч	Шш	Щщ	Ь	Юю	Яя
(че)	(ша)	(ща)	(м’як.зн)	(ю)	(я)

Сучасний український алфавіт – це видозмінена давня слов’янська азбука, яка називалася кирилицею. Таку назву вона дістала за ім’ям одного з грецьких місіонерів, братів Кирила та Мефодія, які склали азбуку для слов’ян і переклали грецькі богослужбові книги слов’янською мовою. Кирилиця лягла в основу болгарського, давньоруського та сербського письма. Інші ж слов’яни (поляки, чехи, словаки) використовують латиницю.

Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма – кирилиця (від імені Костянтина Філософа, у чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов’янського «глагол», що означає «слово»). Кириличний алфавіт складався із 43-х літер, вони мали словесні назви, перші букви яких означали звук, що позначається буквою.

Поряд з кирилицею в слов’янській писемності відома й інша азбука – глаголиця. На питання про те, яка з цих двох азбук виникла раніше, у науці досі немає однозначної відповіді.

Глаголиця вважається найдавнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження. Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з’єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер, глаголиця тривалий час уживалася в деяких південнослов'янських країнах.