IV. Міждисциплінарна інтеграція

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Учбова дисципліна	ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
Тема заняття	“Терміни користування бюгельними протезами ”
Курс                             Факультет	ІІІ курс (VІ семестр)   стоматологічний

 

 

Тривалість заняття - 3 години

Методичну розробку підготувала|

Асистент кафедри ортопедичною стоматології НМУ

Медвінська Н.І.

 

КИЇВ – 2012 р.

І. Актуальність теми.

    Часткові дефекти зубних рядів - найбільш поширена патологія серед ортопедичних пацієнтів. Клінічна картина при частковій втраті зубів залежить від величини та топографії дефектів, стану жувального апарату, тривалості захворювання, віку пацієнта, наявності у нього супутніх соматичних захворювань та інш. Дана клінічна ситуація характеризується різноманітними симптомами, серед яких можна виділити морфологічні і функціональні, місцеві та загальні.

       Відновити цілісність та безперервність значних дефектів зубних рядів можливо за допомогою часткових знімних пластинчастих протезів, знімних протезів з металевим базисом та бюгельних протезів. При цьому завданням протезування є виготовлення таких ортопедичних конструкцій, тривале і успішне використання яких, дозволяє не лише заміщати дефекти зубних рядів або коміркового паростка, але й попереджувати подальше руйнування зубо-щелепнного апарату, сприяти психологічній і соціальній реабілітації пацієнтів.           

 

ІІ. Учбові цілі заняття.

- Ознайомитись із різноманітними методиками діагностики, які можливо застосовувати при дослідженні бюгельних протезів в клініці ортопедичної стоматології (α-І)

- Знати технології виготовлення бюгельних протезів (α-ІІ)

- Знати механізми впливу бюгельних протезів на тканини порожнини рота  (α-ІІ)

- Вміти проводити дослідження якості протезів на різних етапах виготовлення ортопедичної конструкції (α-ІІІ)

- Вміти обґрунтувати доцільність вибору тієї чи іншої конструкції бюгельних протезів, елементів механічної ретенції відповідно до клінічної ситуації (α-ІІІ)

- Оволодіти навичками проведення накладання та корекції протезів (α-ІІІ)

- Розвивати творчі здібності в процесі лабораторного, клінічного та теоретичного дослідження бюгельних протезів, механізмів впливу ортопедичних конструкцій на соматичний та психоемоційний стан пацієнтів (α-ІV)

ІІІ. Виховна мета|ціль|.

         Виховувати у студентів почуття|почуття| відповідальності шляхом засвоєння деонтологічних принципів і лікарської етики при виготовленні пацієнтам бюгельних протезів, створення умов для тривалого і успішного користування ортопедичними конструкціями.

IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні (забезпечуючи) дисципліни Зубопротезна техніка	Лабораторні етапи виготовлення бюгельних протезів; правила визначення розмірів, форми та положення складових елементів бюгельних протезів	Визначити необхідність проведення корекції бюгельних протезів
Наступні (забезпечувані) дисципліни Матеріалознавство	Властивості металів, пластмаси, що використовуються у стоматологічній практиці	Визначати ознаки непереносимості пацієнтом хімічного складу протезів
Внутрішньо предметна інтеграція (теми даної дисципліни з якими інтегрується) Ортопедична стоматологія	Показання до використання бюгельних протезів у відповідності до клінічної ситуації, клініко лабораторні етапи виготовлення бюгельних протезів	Проводити дослідження якості виготовлення протезів та створювати умови для тривалого і успішного користування протезами

V. Зміст|вміст| теми заняття.

           

       За даними більшості вчених, середній термін користування частковими знімними протезами складає 3-5 років. Цей час є індивідуальним і залежить від віку хворого, його загального стану, індивідуальних особливостей. Термін користування бюгельними протезами та знімними протезами з металевим базисом становить 4-6 років.

           Через 3 роки жувальна ефективність залишається високою, але досягається за рахунок значного збільшення часу розжовування їжі порівнянне з даними, які отримують у кінці першого року. Якщо в протезі використано штучні зуби із пластмаси, різальні краї і жувальні горбки в них стираються, в результаті чого знижується висота нижнього відділу лиця.

       У разі порушення фіксації, стабілізації часткових знімних протезів у наслідок атрофічних процесів про­тез буде балансувати і часто ламатиметься його базис, проведення направок базисів у таких випадках є малоефективним і хворим необхідно за показання­ми повторно виготовляти знімні конструкії зубних протезів. Для запобігання подібних ускладнень у випадках виготовлення бюгельних протезів та протезів із металевим базисом пацієнтам потрібно рекомендувати пацієнтам проводити перебазировку протезів протягом 3 місяців, у випадках коли пацієнт отримав знімну конструкцію вперше та протягом 6 місяців при повторному протезуванні. Зазначені рекомендації доцільно відносити до протезів із камерною системою фіксації. Бюгельні протези із замковою системою фіксації потребують більш ретельного догляду. Для успішного їх застосування пацієнт має звертатися до лікаря з метою заміни амортизаційних втулок системи замкових кріплень відразу, як помітить послаблення фіксації протезів.   

       Проте терміни користування бюгельними протезами визначались доцільністю використання пацієнтами запропонованої конструкції, тобто відповідність протоколу надання ортопедичної допомоги. У разі недотримання вимог що до показання застосування бюгельних протезів, а саме: неврахованими лишились кількість збережених зубів, стан тканин пародонту опірних зубів та інш. розвиток ускладнень запобігав можливості користування бюгельними протезами.

       Окремим питанням постає якість виготовлення бюгельних протезів. До відмови або скорочення термінів користування бюгельними протезами призводили помилки припущені на етапах виготовлення протезів та не виправлені під час накладання та корекції протезів. А саме у випадках коли:

- конфігурація базису протеза не відповідала анатомічній поверхні протезного ложа;

- невірно була визначена довжина базисів протезів;

- помилково визначено положення елементів механічної ретенції

(кламерів, замкових кріплень);

- відбувалися зміщення протеза з протезного ложа при змиканні зубних      рядів (дезактивація клакерів, деформація базиса протеза);

- якість поверхневого шару протезу – його металевих або пластикових частин не відповідала встановленим стандартам. Має бути 12-а ступінь полірування протезу (нерівність до 20 мікрон).

       Істотний вплив на терміни користування паяних бюгельних протезів справляло застосування флюсів. У якості флюсів найчастіше застосовували ортоборатну кислоту або буру, з метою захисту спаю вальних поверхонь від окислення.

У клініці ортопедичної стоматології причини помилок і види ускладнень, що виникають під час виготовлення та використання часткових і бюгельних знімних протезів, дуже різноманітні. Одні з них можуть бути наслідком поми­лок, допущених лікарем стоматологом-ортопедом або зубним техніком у про­цесі виготовлення протезів. Помилки лікаря можуть бути допущені на всіх ета­пах його роботи. Це і неправильно вибрана конструкція, що не відповідає клінічним умовам, і проведення поправок та підрізань під час зняття анатоміч­них відбитків — модель, відлита за таким відбитком, буде неточна, що в май­бутньому призведе до балансування знімного протеза та його поломки.

      Під час визначення та фіксації центрального співвідношення щелеп лікар повинен правильно зазначити межі базису протеза з урахуванням усіх анатомічних особливостей протезного ложа. У разі неврахування наявності торуса або інших кісткових виступів, які не були ізольовані, виготовлений протез буде балансувати і поламається. Помилки можуть бути допущені під час визначен­ня центрального співвідношення щелеп, що проявляється нерівномірним зми­канням зубних рядів та балансуванням протеза. Необхідно звертати увагу на щільність прилягання воскових шаблонів до моделі. Часто помилки допуска­ються на етапі припасування протезів, багаторазові перегини кламерів призво­дять до їх поломок. Лікар зобов'язаний під час фіксації протеза перевірити не тільки співвідношення щелеп у центральній оклюзії, але й співвідношення зуб­них рядів під час різних фаз рухів нижньої щелепи.

       Найхарактернішими помилками під час виготовлення часткових знімних протезів, які спостерігаються в лабораторії, є: неправильне склеювання відбитка, що дає неточно виготовлену модель. Усілякі поправки та підрізання моделі так само небезпечні, як і відбитків, оскільки призводять у майбутньому до неточ­ного прилягання базису протеза до протезного ложа, що часто є причиною їх поломок. Серйозна помилка допускається зубними техніками на етапі виги­нання кламера та неправильного його розміщення у товщі базису, коли відрос­ток спрямований не в товщу базису під штучними зубами, а в бік піднебінної або язикової його частини.

       Недотримання правил обробки кламерів, а саме очищення та відбілюван­ня (це стосується відростків, які розплющені та не зазубрені), призводить до поганої їх фіксації у базисі протеза.

       У разі використання фарфорових штучних зубів помилки допускаються переважно на етапі конструювання штучних зубних рядів, а саме надмірне спи­лювання головок гудзикоподібних крампонів, це ж стосується і діаторичних зубів, які не витримують тиску й ламаються, якщо шар фарфору над їх канала­ми буває дуже стоншеним.

Штучні зуби та кламери погано фіксуються у базисі, якщо після виплав­лення воску перед формуванням пластмаси шар його залишився на крампо-нах, у каналах діаторичних зубів або на відростках кламерів.

Переломи базисів протезів часто настають унаслідок порушення техно­логії формування пластмаси, забруднення пластмаси воском або маслом, по­трапляння сторонніх частинок, гіпсу, недотримання режиму полімеризації.

Необережна обробка протеза може бути причиною змін меж протезного ложа, що призводить до порушення розподілу жувального тиску на тканини протезного ложа та опорні зуби.

Корекція базисів протезів може бути зумовлена такими найчастішими при­чинами:

1) поганою фіксацією та стабілізацією протезів (травма слизової оболон­ки по краю протеза, поширена гіперемія тканин протезного ложа);

2) неточностями під час отримання відбитків через неправильний вибір
відбиткових матеріалів, значної компресії або деформації слизової оболонки
протезного ложа;

3) недостатньо вираженими оклюзійними контактами, неправильним роз­міщенням зубів по центру коміркового відростка;

4) відсутністю ізоляції у ділянці гострих кісткових виступів;

5) відсутністю ізоляції або надмірною ізоляцією піднебінного валика;

6) подовженим, укороченим або стоншеним краєм базису протеза;

7) балансуванням протеза;

8) ушкодженням моделей на етапах виготовлення часткових протезів;

9) деформацією моделі під час пакування пластмаси.

Наступна велика група ускладнень безпосередньо пов'язана із ставленням самих хворих до часткових знімних протезів. Незадовільний догляд за проте­зом призводить до того, що на його поверхні накопичуються залишки їжі, які покриваються відкладенням зубного каменя, а це, зрештою, призводить до ба­лансування протеза та його поломок. Штучні зуби можуть поламатися унас­лідок відкушування сухарів, цукру-рафінаду, горіхів тощо.

Необережне виведення протеза з ротової порожнини та неправильна фікса­ція можуть стати причинами його переломів. Поломки протеза також можуть виникати внаслідок неправильного його чищення. Не допускається чищення протеза у воді, яка кипить.

Ще одна група ускладнень, що виникають, безпосередньо пов'язана з ма­теріалами, з яких виготовляють часткові знімні зубні протези. Це пов'язано з низькими показниками міцності на згинання, багаторазовими ударами, розтяг­неннями, процесами старіння пластмаси та виникненням зон напруги, знижен­ням міцності в результаті потрапляння води під час проведення режиму по­лімеризації. Причиною поломок базисів протезів можуть бути процеси атрофії кісткової основи коміркових відростка та частини, щелепних кісток.

Перед накладенням готового протезу його слід оглянути звернувши увагу на товщину базису і його країв, їх поверхню, якість обробки і полірування. Після цього приступати до накладення протеза в порожнині рота, заздалегідь обробивши його антисептиком і ополоснувши водою.

Ділянки, що заважають|мішають| накладенню протеза, легко виявити при| допомозі копіювального паперу, закладаючи|заставляти| її між протезом і природними зубами. Надлишки пластмаси видаляють|знищують| послідовно|, в декілька прийомів, за допомогою фрез або шароподібних|кулевидних| голівок.|

Протез слід припасувати так, щоб його без особливих зусиль міг вводити в порожнину рота і виводити з неї не тільки лікар, але і сам пацієнт. При цьому:

— базис протеза повинен покоїтися на слизовій оболонці.
     Перевірку прилягання слід контролювати за допомогою дзеркала при гарному| освітленні. Оглядають прилягання країв протезу до| перехідної складки з вестибулярної і язичної сторін, а також і на| твердому піднебінні|піднебінні|;

— поміж дугою і слизовою оболонкою має бути проміжок,
величину| якого можна перевірити кутовим зондом;

— кламери, що особливо утримують, не винні ускладнювати| накладення протезу і створювати зайвий|надмірний| тиск|тиснення| на емаль зубів|;

— протез не повинен балансувати;

—  при зімкненні|стуляти| зубів (у центральній, передній, бічних|бокових| і задній оклюзії) досягається рівномірний щільний одночасний| контакт між штучними і природними зубами. Пере­вірку оклюзійних|оклюзивних| взаємовідносин|взаємостосунків| перевіряють за допомогою ко­пирувального| паперу. Горбки|горбики|, вступаючі в передчасний контакт, зішліфовують|.

У разі|в разі| значного збільшення міжкоміркової висо­ти недоцільно сточувати горбки|горбики| декількох зубів. Краще видалити|знищувати| всі зуби з одного з протезів, потім поставити на ба­зис| воскові валики і знову|знову| визначити міжкоміркову ви­соту|.

недоцільно сточувати горбки|горбики| декількох зубів. Краще видалити|знищувати| всі зуби з одного з протезів, потім поставити на ба­зис| воскові валики і знову|знову| визначити міжкоміркову ви­соту|.

При зниженні міжальвеолярної висоти збільшення її прово­дять| нашаруванням на зуби одного з протезів смужки воску. Потім здійснюють нову постановку зубів.

При перевірці бічних|бокових| оклюзії треба усунути блокуючі пункти, не порушуючи при цьому множинних|численних| контактів. Вирівнюючи оклюзію при бічних|бокових| рухах, не слід|прямує| зішліфовувати| зубні горбки|горбики|, які утримують міжкоміркову висоту: на нижній щелепі це щічні|щічні|, а на верхній — піднебінні.

Після цього хворого навчають правилам користування протезом і дають йому поради по користуванню протезом. З протезом можна вживати гарячу і холодну їжу (хліб, м'ясо, овочі, фрукти та ін.). Не можна розколювати шкаралупу горіхів, гризти цукор, сухарі, сушки, карамель, тобто тверді продукти, що вимагають значних механічних зусиль для подрібнення.

Потрібно попередити пацієнта про те, що спочатку користування протезами він буде отримувати|відчуватиме| незручності. Робота, відволікаючі заняття допоможуть подолати|здолати| цей важкий|скрутний| період, після чого наступить|настане| звикання|звикатися| із|із| зникненням відчуття про­тезу| як чужорідного тіла.

Під протезом може з'явитися|появлятися| біль. При сильному болю доцільно| витягувати протез на ніч і вставляти його за 2—3 години до прийому лікаря|лікарки|. Слід берегти|зберігати| протез від падіння. У разі|в разі| його ушкодження| не потрібно намагатися|пробувати| його реставрувати, краще негайно звернутися|обертатися| до лікаря|лікарки|. Кламери можуть з часом|згодом| слабшати, тому| 1—2 рази на рік необхідно відвідувати лікаря|лікарку| для їх виправлення|.

Хворого призначають на прийом щодня протягом перших трьох днів, а потім — по необхідності. Спостереження продовжують до тих пір, поки лікар|лікарка| не переконається в тому, що хворий звик до протеза, приймає з|із| ним звичайну|звичну| їжу, мова|промова| відновлена, тканини протезного ложа знаходяться|перебувають| у хорошому стані. Це пра­вило| поведінки лікаря|лікарки| відповідає принципу закінченості лікування|.

Деякі рекомендують звертатися|обертатися| до лікаря|лікарки| тільки|лише| у разі|в разі| появи болю. Це помилка, що спричиняє за собою серйозні наслідки|. Біль, як відомо, різними людьми сприймається по різному|. У|біля| одного при значному розмірі декубітальной| виразки|язви| біль відчуватиметься як дискомфорт, а у|біля| іншого, навпаки, при ледве|тільки| помітному пролежні з'являється|появляється| біль, що позбавляє його сну. Виразки|язви|, як правило, гояться, на їх місці|на їхньому місці| утворюються рубці, де­формуючі| перехідну складку і це ускладнює подальше|наступне| протезування. У старшому віці подібні виразки|язви| небезпечні можливістю| їхньої малігнізації|.

       Перший контрольний огляд треба призначити наступного дня після|потім| накладення протезу. Як за наявності скарг, так і при їх відсутності, слід ретельно оглянути слизову оболонку порожнини рота. Необхідно знову|знову| проконтролювати оклюзію і усунути її недоліки|нестачі|. Так, наприклад, біль у комірковій частині|частці| невизначеної|неозначеної| локалізації може виникати від нерівномірного| розподілу жувального тиску|тиснення|. Після|потім| виправлення| оклюзії штучних зубів біль, як правило, зникає.

                   Потім слід оглянути все протезне ложе: зуби, ясенний край, перехідну складку, слизову оболонку твердого піднебіння|піднебіння|, тяжі| слизової оболонки по перехідній складці. На верхній щелепі особливо ретельно вивчають перехідну складку у ділянці коміркових паростків| та лінії А. На нижній щелепі докладному|детальному| дослідження| піддається під'язиковий|під'язичний| простір|простір-час|, починаючи|розпочинати| від кореня язика|язика| до його вуздечки.

Позиви до блювоти пов'язані з роздратуванням слизової оболонки | м'якого і, рідше, твердого піднебіння|піднебіння|. Укорочення меж|кордонів| протезу часто дає добрий результат.

Особи|обличчя|, що користуються протезами, повинні проходити|минати| щорічні огляди з метою обстеження стану|достатку| порожнини рота і самих протезів, а у міру збільшення термінів користування протезами - і| для вирішення питання про терміни нового протезування.

 

  VI. План і організаційна структура заняття.

№	Основні етапи заняття їх функції і зміст	α -І| -ІІ -ІІІ	Методи контролю і навчання	Матеріали і методичне забезпечення	Час (хвилин|мінути| або %)
1	2	3	4	5	6
1.	Підготовчий етап| 1. Організація заняття 2. Постановка учбових цілей 3. Контроль початкового|вихідного| рівня знань, навичок|навичок|, вмінь|навчань|: а) Клінічні методи дослідження якості виготовлення бюгельних протезів. б) Встановлення відповідності вимогам до різних видів конфігурацій, положення складових частин протезів, елементів механічної ретенції. в) Складання раціонального плану дослідження	α -ІІ|     α -ІІ|   |     α -ІІ|	Перевірка присутніх. Академічний журнал   Теоретичне експрес-опитування|опитування|. Індивідуальний усний або письмовий теоретичний опит	Згідно розділів 2 і 3 Таблиці   Малюнки   Питання	2-3 хв.   10-20 %     20-30 хвилин|мінут|   10-20 %
2.   3.	Основний етап|. Формування професійних вмінь та навичок:|навчань| а) Провести обстеження пацієнта, дослідження ортопедичної конструкції б) Визначити основні помилки і шляхи їх усунення в) Вміти проаналізувати причини виникнення та етапи на яких були припущені помилки у виготовлені бюгельних протезів, до яких ускладнень у вигляді скорочень терміну користування або відмови від користування протезом це може привести.   Завершальний етап.| 1. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь |навичок| 2. Підведення підсумків заняття (теоретичного, практичного і організаційного) 3. Домашнє|хатнє| завдання|задавання|, учбова література згідно|згідно з| майбутньої теми	α -ІІ     α -ІІІ|     α -ІІІ	Практичний тренінг|, клінічний прийом пацієнтів. Вирішення нетипових ситуаційних завдань   Контроль заповнення історії хвороби. Індивідуальне опитування|опитування|	Тести 3-| рівня Ситуаційні завдання|задачі|, малюнки     Завдання|задачі|, тести     Орієнтовна карта самостійної роботи із|із| літературою	20-120 хвилин|мінут|     15 хвилин