Демографічні процеси та демографічна політика. Міграційні процеси

Відмінності у статевому складі не настільки значні. Загалом в світі переважають чоловіки — на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак співвідношення чоловіків і жінок у різних країнах різне. Так, у країнах Європи, США, Канаді чисельно переважать жінки. У країнах Африки, Латинської Америки, Австралії та Океанії кількість чоловіків і жінок є приблизно однаковою. А в більшості країн Азії досить помітно переважають чоловіки.

На кількість населення певного регіону чи окремої країни, окрім природного руху, впливає міграція – це переміщення людей по території, тобто механічний рух населення.

Міграції можуть бути сезонними, тимчасовими та на постійне місце проживання.

Тимчасові міграції, в свою чергу, поділяються на сезонні (циклічні), маятникові та епізодичні.

Сезонна міграція — тимчасове переміщення населення, викликане необхідністю залучення додаткової робочої сили на сезонні роботи (наприклад, збір урожаю).

Маятникові міграції — регулярне (іноді навіть щоденне) переміщення населення з одного населеного пункту в інший на роботу чи навчання і назад.

Епізодичною міграцією є ділові, відпочинково-оздоровлювальні та інші поїздки, які здійснюються нерегулярно.

За напрямом переїзду розрізняють міграції внутрішні, тобто в межах країни, і зовнішні — до інших держав.

Виїзд за межі країни на постійне місце проживання називають еміграцією (з латинської — виселення), а самих переселенців — емігрантами. В’їзд громадян на постійне місце проживання до країни дістав назву імміграція (від лат. — вселяюся), а людей, що приїздять, називають іммігрантами. Різниця між кількістю емігрантів та іммігрантів — це сальдо міграцій. Воно може бути додатним, якщо переважають прибулі люди, і від’ємним, якщо тих, хто залишив країну, більше, ніж прибулих.

Причини міграцій.

До політичних причин міграцій належать війни, революції, ліквідація колоній, зміни державних кордонів тощо.

Релігійні міграції можуть мати тимчасовий (наприклад, паломництво до святинь) чи постійний характер. Після розпаду Британської Індії на її основі утворилися дві держави, що сповідують різні релігії: Індія, де за кількістю віруючих переважають індуси, і Пакистан, де державною релігією є мусульманство (іслам). Колись представники цих двох конфесій жили поруч. Після утворення незалежних країн почалися міграційні потоки мусульман з Індії до Пакистану, а індусів у зворотному напрямку. Ці міграції відбуваються й нині.