Основні поняття географії туризму. Місце географії туризму в системі географічних наук

Географія туризму як наука. Обєкт, предмет, основні завдання географії туризму.

Це галузь дисципліни яка досліджує територіальне поєднання природних і антропогенних ресурсів вивч.характер і структуру використання вільного часу, довкілля а також напрямки туристичних походів. Курс географії має таку структуру:-с-ма знань про туризм, основи географічного туризму;-індустрія туризму;-туристичний ринок і фактори розвитку;-тур.ресурси України;-географія доходів і витрат від туризму;-ха-ка основних тур центрів країни.  Обєктом дослідження науки є сукупність різних природних і суспільних організацій, які мають відношення до туризму. Осн. Завданням геогр.. туризму:оцінка рекреаційних ресурсів, економ.їх обгрунтування і пошук засобів їх ефективного використання, визначення передумов розвитку туризму, вивчення передумов розвитку туризму, вивчення територіальної організації тур.господарства, дослідження тур зв’язків, тур районуванняі моделювання територіальної організації, прогнозування розвитку туризму

Становлення та розвиток географії туризму в Україні

І – з найдавніших часів до 1841 року – це початковий етап розвитку туризму.

ІІ – з 1841 р. до 1914 р. – етап становлення туризму як галузі.

ІІІ – з 1914 р. до 1945 р. – етап формування індустрії туризму.

ІV – з 1945 р. і до сьогодення – монополізація туристичної індустрії, етап масового

туризму.  

В Україні у кожному з етапів проглядається відхилення у бік запізнення, що пов’язано із політичними реаліями конкретного історичного періоду. А розширені рамки першого періоду, аж до60-х років ХХ ст., і відносно менші – другого. Щодо формування наукової дисципліни”Географія туризму”, то тут теж помітні вагомі часові відмінності. Основи географії туризму в Україні почали формуватися у середині 60-х років ХХ ст. У цей час відбувалися значні зміни в соціально –економічному житті усвідомленню, що задоволення цих потреб стане важливим чинником розвитку суспільства. Тому індустрія відпочинку швидко розвивалась.У колишньому СРСР проводились дослідження у галузі культурної кліматології, оцінкиприродних умов відпочинку, поляризації урбанізованих і рекреаційних ландшафтів,проблемам рекреаційних ландшафтів, рекреаційного районування. Розроблялася і сформувалася концепція про рекреаційно-географічний простір як основи подальшого розвитку теорії в рекреаційній географії та визначено головний об’єктдослідження.З початку 90-х років ХХ ст. в Україні розпочався якісно новий період розвитку цього наукового напрямку. Із середини 90-х років ХХ ст. предметом дослідження рекреаційної географії є вивчення геопросторових закономірностей поведінки людини у процесі рекреаційної діяльності ірозміщення рекреаційних об’єктів, можна стверджувати, що системна робота в галузі рекреаційної географії лишерозпочинається, очевидно, що з часом слід очікувати появи нових і всесторонніх праць з даної дисципліни.

 

Методи дослідження в географії туризму, зв'язок з іншими науками

Методи: -історичний,-порівняльний, -картографічний, -аналітико-статистичний, -метод експедиційних досліджень, -метод математичного моделювання, - метод соціологічних досліджень.

Зв'язок з іншими науками:економічною географією, фізичною і медичною географією, історією, статистикою, картографією,ландшафтознавством, країнознавством, краєзнавством.

Найбільні зв’язки має з географією: економічною(вивч.вплив рекреації на територіальну структуру країни, займається районуванням туризму, обґрунтовує об’єм рекреаційних районів, з урахуванням попиту,вирішує питання міжгалузевої конкуренції в районах розвитку туризму), географія населення(розглядає вплив рекреаційної діяльності на систему розселення, вивчає рекреаційні потоки), фізична географія(займається оцінкою ресурсів, виначає стійкістьприродніх комплексів до рекреаційного навантаження, а також розробляє питання, які пов’язані з охороною природи), медична географія(вивч. Вплив природного середовища і регіональних умов життя,праці, відпочинку на здоровя населення, а також географ. Поширення окремих хвороб).    

 

Основні поняття географії туризму. Місце географії туризму в системі географічних наук.          

До основних понять рекреаційної географії належать перш за все такі, як вільний час, відпочинок, рекреація і туризм. Вільний час - необхідна умова розвитку рекреаційного процесу і є частиною неробочого (вільного від виробничої діяльності) часу.

Відпочинок в широкому розумінні слова - це будь-яка людська діяльність, не спрямована на задоволення повсякденних потреб. рекреація - це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Розрізняють рекреацію короткотермінову (з поверненням на ночівлю в постійне місце проживання) і тривалу.
Рекреаційний потенціал - сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території. рекреаційні ресурси, під якими розуміють об'єкти і явища природного і антропогенного походження, які використовуються для оздоровлення, відпочинку і туризму. Розрізняють рекреаційні ресурси природні і культурно-історичні. Рекреаційна територія - територія, що використовується для оздоровлення людей, масового відпочинку, туризму і екскурсій. Рекреаційний об'єкт - місце з обмеженою площею, яке використовується для відпочинку: озеро, лісова поляна, пам'ятка природи і т.д. Рекреаційна ємність - здатність території, призначеної для відпочинку, забезпечити деякій кількості відпочиваючих психофізіологічний комфорт і можливість спортивно-зміцнюючої діяльності без деградації природного середовища або антропокультурних комплексів (сільськогосподарських, історичних) і швидкого зношення спеціального обладнання. Рекреаційне навантаження - ступінь безпосередньої дії людини на рослинний покрив. Рекреаційна охорона ландшафтів - охорона ландшафтів від негативних наслідків різних форм рекреації для створення кращих умов їх розвитку. Ландшафт - крупний підрозділ земної поверхні, її територіальна система, яка складається із взаємодіючих природних або природних і антропогенних компонентів, а також комплексів нижчого таксономічного рангу.     Тур.регон -територія яка має виражену спільність клімату, рельєфу,а також пам’ятки природи чи історії. Тур район -територіяде сконцентровані природні і історико-культ.туристичні ресурси і розташовані різні заклади туристичного господарства. Тур зона -територія декількох туристичних утворень,де зосереджені об’єкти,функціонують тур.підприємствата та їх комплекси і формуються центри тур послуг. Тур.вузол -територіальне поєднання тур підприємств,які між собою мають єдину систему розселеньі спільну транспортну мережу. Тур.центр -єдине територіальне утворення тур.господарства. Тур.комплекс -група тур підприємства бо установ. Тур.угіддя -територія в межах якої здійснюється однорідна тур.діяльність. Місце географії туризму в системі географічних наук визначається предметно-об'єктною сферою та колом завдань, спрямованих на виконання суспільного замовлення.     Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук (за Е.Б. Алаэвим)

Географія	Система наук
Суспільна географія	Родина наук
Соціальна географія	Комплекс наук (дисципліна)
Рекоеаційна географія	Галузь
Географія туризму	Розділ