А філософський; Б історичний;
В утопічний; Г фантастичний;
Д психологічний.
Події якого року змальовано у романі П. Куліша «Чорна рада»?
А 1654 р.; Б 1650 р.;
В 1663 р. Г 1667 р.; Д 1659 р.
7. Вкажіть центральний конфлікт роману П. Куліша «Чорна рада»:
А між соціальним групами;
Б між козаками-запорожцями і міщанами;
В між державобудівничим і руїнницьким началами в українській політиці того часу;
Г між гетьманом Сомком і козаками;
Д між претендентами на булаву на особистому ґрунті.
Хто такий Шрам (за романом П. Куліша «Чорна рада»)?
А звичайний козак; Б писар;
В піп; Г полковник;
Д піп і полковник водночас.
Хто вкрав Лесю (за романом П. Куліша «Чорна рада»)?
А Петро Шраменко; Б Богдан Чорногор;
В Сомко; Г Кирило Тур;
Д невідомий чоловік.
Хто назвав роман «Чорна рада» П. Куліша «найліпшою історичною повістю в нашій літературі»?
А І. С. Нечуй-Левицький; Б Т. Г.Шевченко;
В І. Я. Франко; Г В. Білозерський;
Д М. Костомаров.
Хто з персонажів роману П. Куліша «Чорна рада» каже такі слова: «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і роки»?
А Брюховецький; Б Сомко;
В Гвинтовка; Г Шрам;
Д Черевань.
Про кого з персонажів роману П. Куліша «Чорна рада» йдеться: «Він добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти».
А про Кирила Тура; Б про Петра Шраменка;
В про Богдана Чорногора; Г про Якима Сомка;
Д про Матвія Гвинтовку.
Хто писав так П. Кулішеві: «Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду», я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більше нічого, як спаси бі».
А І. Франко; Б М. Костомаров;
В В. Білозерський; Г Т. Шевченко;
Д І. Нечуй-Левицький.
Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей
14. Визначте риси характеру І. Брюховецького (за романом П. Куліша «Чорна рада»):
1 патріот; 2 демократ; 3 авантюрист;
4 владолюб; 5 підступник; 6 демагог;
7 щира та добра людина.
15. До очевидних здобутків П. Куліша в романі «Чорна рада» належить:
1 масштабність художніх узагальнень;
2 епічна монументальність;
3 правильна громадянська позиція осуду міжусобних устремлінь гетьманів;
4 підтримка проросійської позиції Брюховецького;
5 збагачення української літературної мови лексичними та стилістичними засобами;
6 вдале, доречне використання фольклору;
7 повне відкидання засобів фольклору та етнографізму.
16. Вкажіть поетичні збірки П. Куліша:
1 «Досвітки»; 2 «Орися»; 3 «Дзвін»;
4 «Чорна рада»; 5 «Позичена кобза»; 6 «Заворожена криниця»;
7 «Хуторна поезія».
17. Вкажіть грані діяльності П. Куліша:
1 сходознавець; 2 поет, прозаїк, драматург;
3 антрополог; 4 перекладач; 5 критик і публіцист;
6 історик і етнограф; 7 музикознавець.
Д/З: виконати тестові завдання на окремих аркушах.
Виконані роботи надсилати 19.05
20.05г. Тема: Консультація за темою «ЛРК №2.Ознайомлення з найцікавішими, зрозумілими для учнів цього віку творами митців рідного краю».
Життя і творчість Х. Д. Алчевської.
У домі Олексія Кириловича та Христини Данилівни Алчевських пану-вала настільки інтелігентна атмосфера, що не могло бути й мови про якісь докори. Сам Олексій Кирилович хоч і зробив ділову кар'єру (із власника маленької крамнички виріс у великого промисловця і банкіра), проте був людиною гуманною, м'якою, навіть мрійливою, у молодості писав вірші, допомагав у створенні Сумської бібліотеки, а в середині 60-х рр. очолив харківську «Громаду» і з тих пір відігравав досить помітну роль у культурному житті Харкова. Добре знаючи літературу, разом із дружиною переживаючи щастя зустрічей з видатними письменниками Росії, О. К. Алчевський особливо глибокі почуття відчував до генія українського народу Шевченка, знав напам'ять багато його творів і любовно прищеплював їх своїм дітям. За два роки до кінця століття з волі господарів на садибі Алчевських було встановлено мармурове погруддя великого Кобзаря, як виявилось потім — другий у світі й перший в Україні пам'ятник Шевченкові.
Мати письменниці — Христина Данилівна — була дбайливою хранитель-кою родинного вогнища і створила у власному домі й у тому суспільстві, в якому оберталася, великий культ — культ школи, принесла на вівтар загальнолюдський свою невичерпну енергію і розум. Так, вона заснувала знамениту Харківську приватну жіночу недільну школу, була чудовою і талановитою вчителькою літератури.
Діти Алчевських теж були пов'язані з материною школою міцним духовним зв'язком: Дмитро, кандидат природничих наук, грав ще й на віолончелі та малював; Григорій був видатним композитором і педагогом; Іван — знаменитим оперним співаком; Микола — педагогом і присяжним повіреним, людиною літературно обдарованою; Анна — випускниця художньої школи, а Христя, молодша, — відома письменниця і теж педагог.
Дитинство Х. Алчевської, роки навчання
Христина Олексіївна Алчевська народилася 16 березня 1882 року в Харкові у висококультурній сім'ї відомого промисловця і банкіра Олексія Кириловича Алчевського. Мати, Христина Данилівна, була видатним педагогом.
Майбутня поетеса вчилась у домашній школі, потім у Харківській жіночій гімназії, а далі — на вищих педагогічних курсах у Парижі, де й отримала ґрунтовну освіту. Великий вплив на неї мала мати. Саме вона вперше від-крила наймолодшій доньці, як і п'ятьом старшим дітям, світ вітчизняної і світової літератури, мистецтва.
Творчість письменниці, останні роки її життя
Христя Алчевська почала друкуватися рано, спочатку в газетах, а потім в альманахах. Протягом усього життя вона плідно працювала, її поетичний доробок досить великий; він складається з 12 поетичних збірок, чималої кіль-кості окремих віршів, двох драматичних поем, багатьох перекладів, літературно-критичних статей. Найвідоміші збірки поезій письменниці — «Туга за сонцем», «Вишневий цвіт», «Моєму краю», «Пісня серця і просторів». Знайомлячись з ними, ми захоплюємося громадською позицією поетеси, адже любов до рідного краю, вболівання за його долю є основними мотивами творчості Алчевської.
Христя Алчевська померла 27 жовтня 1931 року, похована на Харківському міському кладовищі.
Д/З: зробіть ідейно-художній аналіз поетичних творів Х. Алчевської «Люби життя», «Крик чайки»(записати в зошити).
Люби життя
Люби життя: в нім є краса,
Хоч люди й журяться похилі,
Хоч горе бачать небеса
І тане мрія в небосхилі...
Люби життя за боротьбу,
Люби його у громі бурі,
Люби відродження добу
І хмари гніву, й роки хмурні!
Люби надії золоті,
І ясну ніжність вечорову,
Та пісню нені колискову,
І хати вбогі та прості,
І люд без сонця і знаття,
І край без радощів життя!
КРИК ЧАЙКИ
Я не боюся ні грому, ні хмари —
Змалку я звикла до гнівних пісень:
Серця мого не злякають примари,
В темряві бурі не згубиться день...
Я —провозвісниця гніву безодні,
Білая чайка над морем сумним,
Думка, що збуджує сили народні,
Гасло, що променем сяє ясним!
Море розбурхане плеще і виє,
Кидає піною, рве береги,
Буря і блискавка спалить і змиє
Все, що піднятись не мало снаги...
Гей же, до мене, чайки, прилучайтесь,
Лучче не жити, а згинуть в бою.
Хутко зі мною над морем єднайтесь,
Міцно борітесь за долю свою!
Виконані роботи надсилати 20.05
Обратная связь с учителем:
0721143672,VK WhatsApp +380667572037 Электронная почта shirkova60@bk.ru