Обчислення строків у цивільному праві

Правила щодо визначення та обчислення строків містяться у ст. 252-255 ЦК, крім того їх визначення та обчислення може здійснюватися за правилами ЦПК України (глава 6 Процесуальні строки) та ГПК України (розділ VII Процесуальні строки).

Строки можуть обчислюватися роками, місяцями, тижнями, днями, годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Наприклад, при розірванні договору найму нерухомої речі, укладеного на невизначений строк, наймодавець зобов’язаний попередити про це наймача за три місяці (ст. 763 ЦК). За конкретними договорами про охорону, супровід вантажів, виконання певних обчислювальних робіт строки можуть обчислюватися й погодинно.

Перебіг строку починається наступного дня після закінчення календарної дати чи події, якою визначено його початок (ст. 253 ЦК). Так, 6-місячний строк для прийняття спадщини починається обчислюватися від наступного дня після смерті спадкодавця. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку, а якщо строк обчислюється місяцями – то відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ст. 254 ЦК). Так, якщо 6-місячний строк, протягом якого за тимчасово відсутнім наймачем зберігається житлове приміщення, розпочався 31 березня, то закінчиться він відповідно 30 вересня, оскільки у вересні останній день – 30 число.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлений для вчинення певної дії, то він закінчується о 24 годині останнього дня строку. Але якщо така дія повинна бути вчинена в певній організації (у нотаріуса, суді), то строк закінчується в той час, коли в даній організації припиняється робота. Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи, грошові кошти були здані на пошту до 24 години. Виконання вказаних дій підтверджується поштовою чи телеграфною квитанцією, штемпелем на листі, випискою з реєстру поштових відправлень тощо.