2020-09-24
93
Хіміотерапія (ХТ) злоякісних пухлин передбачає застосування лікарських засобів синтетичного чи рослинного походження (цитостатиків) з метою незворотнього пошкодження злоякісних клітин. життя.
Види хіміотерапії пухлин:
· доопераційна – неоад`ювантна – 3-4 курси (при раку молочної залози, кишечника, шлунка);
· післяопераційна – ад`ювантна – з метою ліквідації мікрометастазів.
Класифікація протипухлинних хіміопрепаратів.
1. Алкілуючі сполуки: ембіхін, циклофосфамід, хлорамбуцил, мелфалан, іфосфамід, тіотеф;
2. Антиметаболіти: 5-фтор-урацил (5-ФУ), метотрексат, тегафур, цитозар, фторафур, флударабін, гемцитабін, тамудекс;
3. Антибіотики – адріабластін (доксорубіцин), карміноміцин, олівоміцин, блеоміцин, заведос, мітоксантрон, мітоміцин-С;
4. Препарати рослинного походження: вінбластин, вінкристин, етопозід, паклітаксел, таксотер;
5. Інші протипухлинні:
- ферменти: L-аспарагіназа;
- синтетичні препарати: дакарбазин (ДТІК), натулан (прокарбазин), гідроксисечовина, проспідин;
|
|
|
- комплексні з’єднання платини: цисплатин, карбоплатин, оксаліплатин.
Хіміопрепарати в переважній більшості випадків, згідно прийнятих світових стандартів, вводять довенно крапельно (системно) безперервно, впродовж 6 – 72 годин. Введення хіміопрепаратів вимагає постійного контролю та медикаментозної корекції гемопоезу. В останні роки широкого застосування набув метод ендолімфатичного введення хіміопрепаратів (переважно через лімфатичні судини верхньовнутрішньої частини стегна з метою тривалішої циркуляції цитостатиків в організмі та зменшення їх токсичного впливу.
Регіонарна хіміотерапія проведена у хворих на місцевопоширений рак напередодні операції дозволяє забезпечити високий антибластичний ефект.
5.ГОРМОНОТЕРАПІЯ. ІМУНОТЕРАПІЯ.
Гормонотерапія -застосування засобів, направлених на пригнічення або на повне припинення синтезу гормону, завдяки якому підтримується проліферація ракових клітин. Застосовують найчастіше при лікуванні раку молочної залози, простати та тіла матки. Гормонотерапію при пухлинах цих локалізацій проводять поєднанням хірургічного (кастрація) і ендокринного методів. При досягненні ефекту хворий повинен їх приймати все життя. Проте тривалий прийом гормональних препаратів завжди веде до розвитку побічних ефектів: застосування андрогенів після оваріектомії здатний викликати вірілізацію (оволосіння за чоловічим типом), посилення лібідо та почервоніння шкіри; тривале застосування естрогенів може спричинити метрорагію; прийом естрогенів чоловіками при раку простати (РП) нерідко викликає розлади з боку серцево-судинної системи.
|
|
|
Типи терапевтичної дії гормонів при лікуванні злоякісних новоутворів:
- аддитивна – додаткове введення гормонів, в тому числі протилежної статі, в дозах,що перевищують фізіологічні;
- аблативна – пригнічення утворення гормонів, яка забезпечується хірургічною кастрацією (оваріектомія, орхіектомія) або опроміненням;
- антагоністична – блокування дії гормонів на рівні клітини.
Для проведення гормонотерапії застосовують наступні середники: *Естрогени (синестрол, хонван, хлортритріанізен) застосовуються для лікування хворих на поширений рак молочної залози і простати.
* Андрогени через їх виражену побічну дію практично не застосовуються.
* Антиестрогени блокують дію гормонів (інгібітори): тамоксифен і фарестон. Застосовують у всіх хворих на рак молочної залози в менопаузі. Тамоксифен при багаторічному застосуванні в окремих випадках викликає рак ендометрію.
* Інгібітори ароматази (аромазін (екземестан), аміноглютетемід, анастрозол) застосовуються як препарати другої лінії (після тамоксифену) при поширеному раці молочної залози. *Антиандрогени: андрокур, флутамід – в поєднанні із золадексом викликають максимальну андрогенну блокаду (МАБ), забезпечуючи цим лікувальний ефект.
*Прогестини (гідроксіпрогестерон капронат, провера, депо-провера) мають лікувальний вплив при раці ендометрію, молочної залози і яєчників.
*Кортикостероїди (преднізолон, гідрокортизон, дексаметазон), застосовуються як супровідна терапія при використанні деяких схем поліхіміотерапії та підтримуючої терапії при гематобластозах, а також як препарати третьої лінії для лікування метастатичного раку простати (гідрокортизон з метронідазолом). Крім цього кортикостероїди застосовуються в онкології з метою боротьби з різного роду ускладненнями хіміотерапії (профілактика нудоти і блювоти), набряком мозку, реанімаційних міроприємствах і для корекції гемодинаміки під час ендотрахеального наркозу.
*Антагоністи лютеїнізуючого гормону релізінг фактора (золадекс, декапептил і інші) забезпечують “хімічну” кастрацію і застосовуються в основному в поєднанні з антиандрогенами для досягнення максимальної андрогенної блокади у хворих на рак простати.
Імунотерапія -призначення препаратів хімічної або біологічної природи, які володіють імунотропною активністю.
Активна імунотерапія:
- специфічна – імунізація незміненими клітинами пухлини, модифікованими клітинами пухлини, онкогенними вірусами;
- неспецифічна: БЦЖ, полісахаридні ад`юванти, інтерферон, тімозин, левамізол.
Пасивна імунотерапія: адаптивна імунотерапія - використовується при лікуванні лімфогранулематозу та деяких форм солідних пухлин.
Вивчення окремих патогенетичних ланок розвитку злоякісних пухлин, з врахуванням їх біології і топографоанатомічних особливостей уражених пухлиною органів, дозволило практичній медицині утвердитись в необхідності застосовувати методи поєднаного впливу при їх лікуванні онкологічних захворювань.
Література: основна
Дрижак В.І., Домбрович М.І.Медсестринство в онкології.–Тернопіль:Укрмедкнига,2001 Довідник з онкології (за ред. Шалімова С.О. Мясоєдова Д.В.)-К.:Здоров”я, 2000_______
Онкологія: підручник /_В.В. Севідов, Н.М. Касевич; за ред. проф.В.П.Баштана. – К.: ВСВ «Медицина», 2011.
Додаткова
Медсестринство в хірургії: Навч. посібник / М.Б. Шегедин, С.Ф. Шустакевич, В.С. Журомський. — К.: Медицина, 2008.
О.М.Кіт, О.Л. Ковальчук, Г.Т. Пустовойт «Медсестринство в хірургії» Тернопіль:_______ «Укрмедкнига» – 2002.
О.Л. Ковальчук, Р.О. Сабадашин, О.В. Маркович «Медсестринство в хірургії, Посібник з практичних навичок» - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002.
|
|
|
