Діяльність як відкрита система

Традиційний же філософський зміст поняття волі припускає здатність будувати й здійснювати свою програму дії, реалізовувати свої творчі конструктивні потенції, переборюючи тиск перешкоджаючої цієї реалізації факторів, будь те зовнішнє природне середовище, соціальні порядки, егоїстичні інтереси оточуючих людей або власна особистісна нерозвиненість. Воля пов'язана з розширенням обрію свого відношення до миру й до самого себе, з можливістю "уписуватися" у більше повні й багаті контексти буття.

Вся історія людського суспільства, матеріальної й духовної культури являє собою процес розгортання, реалізації діяльно-творчого відношення людини до навколишнього його миру, що виражається в побудові нових способів і програм діяльності. Якщо взяти матеріальне виробництво, то люди у свій час зробили перехід від господарства, що привласнює (полювання й рибальства) до виробляючого господарства (землеробству й тваринництву), далі від ремесла й мануфактури - до великого машинного виробництва; у цей час здійснюється перехід до постіндустріального інформаційного суспільства, характер і наслідки якого нам зараз ще важко представити. У своєму громадському житті людство пройшло довгий і драматичний шлях зміни типів соціального пристрою, з якими зв'язане перебудова всього укладу життя людей в економічній, політичній і ідеологічній сферах. У духовній культурі творча здатність до ламання старих програм діяльності й створенню нових її форм проявляється (якщо взяти як приклад науку) у наукових революціях, що приводять до створення нових наукових картин миру й пов'язаних з ними нових ідеалів і норм наукового пізнання, у мистецтві - у створенні нових стилів, нових видів мистецтва й т.д.