I. Теза (передує аргументам).
Учасник чітко формулює тезу, тобто висловлюється в один із таких способів:
1) підтримує слова;
2) спростовує;
3) погоджується з автором, доповнюючи, розвиваючи його думку;
4) компромісній варіант, наприклад: я не зовсім поділяю думку автора і вважаю...;
5) подає дві тези й аргументує кожну окремо, тобто і підтримує, і спростовує висловлену в темі думку, наприклад: з одного боку..., а з іншого боку...
Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок:
Ø «Я вважаю...»,
Ø «На мою думку...»,
Ø «Я підтримую...»,
Ø «Я погоджуюся...»,
Ø «Мені здається...»,
Ø «Переконаний...»,
Ø «Я не підтримую...»,
Ø «Я хочу спростувати...»,
Ø «Я не погоджуюся...»,
Ø «Як на мене, то...»,
Ø «З одного боку..., а з іншого...» тощо.
II. Аргументи (принаймні два доречних докази для обґрунтування тези).
Учень може використовувати мовні конструкції на зразок:
Ø «тому що»,
Ø «це доводить»,
Ø «підтвердженням цього є»,
Ø «це засвідчує»,
Ø «свідченням цього є»,
Ø «доказом цього може бути» тощо.
III. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.
Учасник наводить один доречний приклад з художньої літератури або інших видів мистецтва. Указано проблему, порушену у творі, художній образ, через який проблему розкрито, назву й автора твору, може бути наведено цитату з твору.
Мовні конструкції на зразок:
Ø «наприклад»,
Ø «прикладом може слугувати...»,
Ø «яскравим прикладом цього може слугувати...»,
Ø «не можна не згадати...» тощо.
III. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя.
Учасник наводить принаймні один доречний приклад або із історії, або із суспільно-політичного життя, або власного життя.
Мовні конструкції на зразок:
Ø «наприклад»,
Ø «прикладом може слугувати»,
Ø «не можна не згадати...»
IV. Логічністьі послідовність.
У роботі відсутні порушення причинно-наслідкових зв’язків. Учасник структурує роботу за абзацами (їх повинно бути 6), використовує мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт:
Ø «по-перше»,
Ø «по-друге»,
Ø «з цього випливає»,
Ø «як було зазначено»,
Ø «повертаючись до думки»,
Ø «як можна побачити».
У роботі повинно бути 6 абзаців.
V. Висновок (обернена теза).
Висновок відповідає тезі, висловленій учасником (її перефразовано або повторено) і органічно випливає з аргументів і прикладів.
Учасник може використовувати мовні конструкції на зразок:
Ø «отже»,
Ø «таким чином»,
Ø «можна зробити висновок»,
Ø «висновком може слугувати» тощо.
Не можна оформлювати висновок, наприклад, починаючи словами «Я вважаю».
Мовні фрази, які можна використовувати