Історія електронної комерції

Тема 1. Основи електронної комерції.

План                          

1. Історія електронної комерції
2. Сутність електронної комерції. Основні перспективні напрями, бізнес-моделі і класифікація електронної комерції
3. Розвиток електронної комерції на Україні.
   
   

Історія електронної комерції

Історія електронної комерції налічує всього близько двох десятиліть інтенсивного розвитку, що в порівнянні з історією інших галузей економіки здається малозначним проміжком часу. Своїм народженням перші системи і методи електронної комерції зобов'язані появі технологій автоматизації продажу авіаквитків, банківських операцій, пластикових карт і побудові автоматизованих систем управління ресурсами підприємств.

Початком епохи електронної комерції можна вважати 1960 р., коли компанії American Airlines і IBM приступили до створення системи автоматизації процедури резервування місць на авіарейси – SABRE (Semi-Automatic Business Research Environment – напівавтоматичне устаткування для комерційних досліджень). Система SABRE зробила повітряні перельоти доступнішими для пересічних громадян, допомагаючи їм орієнтуватися в тарифах і рейсах, число яких постійно зростало. За рахунок автоматизації процесу розрахунку тарифів при резервуванні місць знижувалася вартість послуг. Ця система могла виконувати комплексне управління прибутковістю, дозволяючи авіакомпаніям добиватися максимального прибутку за рахунок маніпуляцій з цінами з урахуванням наявності вільних місць. У 1964 р. в день система могла резервувати місця для 26 тис. пасажирів. Термінали American Airlines, підключені до SABRE по телефонних лініях, знаходилися більш ніж в півсотні міст.

У 1988 р. SABRE перетворилася в GDS (Global Distribution System – глобальну розподільну систему), призначену для надання мандрівникам інформаційних послуг, резервування місць і обробки транзакцій (докладніше див. п. 3.2.1). Система зв'язувала більше 30 тис. агентів туристичних бюро і 3 млн. інтерактивних клієнтів з 400 авіакомпаніями, 50 фірмами по прокату автомобілів, 35 тис. готелів і десятками залізничних і туристичних компаній, зокрема, транспортних засобів, що займаються перегоном, і організацією круїзів.

Початок 60-х рр. У США почалися роботи по створенню методик і програмного забезпечення для автоматизації управління запасами. В результаті активного зростання великосерійного і масового виробництва товарів народного споживання і торгівлі після Другої світової війни стало очевидне, що використання математичних моделей планування попиту і управління запасами веде до істотної економії засобів, іммобілізованних («заморожених») у вигляді запасів і незавершеного виробництва. Було встановлено, що вибір оптимального об'єму партії замовлення – одна з найважливіших умов підвищення ефективності торгово-закупівельної діяльності підприємства, оскільки недостатній об'єм партії веде до зростання трансакцонних витрат при повторних замовленнях, а надмірний – до заморожування засобів.

Середина 60-х рр. Вперше з'явилися кредитні карти, виготовлені з пластика з нанесеною на них магнітною смугою (магнітні карти), що забезпечило можливість автоматизації фінансово-розрахункових операцій.

1968 р. У Великобританії для обслуговування комерційного безготівкового обороту створена електронна система перекладів і клірингу BACS (від англ. Bankers Automated Clearing Services). Подібна система в США (CHIPS, від англ. Clearing House Interbank Payment System) була заснована Нью-йоркською асоціацією клірингових палат в 1970 р. для переходу від розрахунків на основі паперових чеків до електронних розрахунків.

Кінець 60-х рр. У публікаціях Олівера Уайта (Oliver Wight) і Американської спілки по управлінню запасами і виробництвом (APICS) були сформульовані алгоритми планування, відомі як Managment Resource Planing (MRP). Олівер Уайт запропонував розглядати в комплексі виробничі, постачальницькі і збутові процеси. Практична реалізація даного підходу на основі застосування обчислювальної техніки вперше дозволила оперативно коректувати планові завдання в процесі виробництва (при зміні потреб, коректуванні замовлень, недоліку ресурсів, відмовах устаткування і т.п.).
Два творці глобальних американських систем обслуговування пластикових карт: Bank of America і Interbank Cards Association організували сумісну розсилку пластикових карт поштою, що призвела за собою стрімке зростання числа утримувачів карт. Одночасно росло і число фірм, що працюють з даними картами. Ця акція вимусила американські банки, що мають власні локальні карткові системи, приєднатися до однієї з існуючих глобальних систем.

1970 р. American Express (карткова програма Bank of America) стає лідером в індустрії туризму і розваг по числу клієнтів, перевершивши своїх конкурентів Diners Club і Carte Blanche у декілька разів.

1971 р. У США утворена біржа цінних паперів NASDAQ (Автоматизовані котирування Національної асоціації професійних учасників ринку цінних паперів). Вона спочатку не мала традиційного біржового майданчика. Всі ділери NASDAQ були сполучені між собою електронною мережею.

1972 р. в США вперше в світі створена централізована електронна мережа обліку банківських чеків. Комп'ютери стали основою системи соціального забезпечення США. Підраховано, що через недосконалість програмного забезпечення (ПЗ) за період з 1972 по 1995 рік комп'ютери обрахували 695 тис. одержувачів соціальної допомоги в цілому на 850 млн. дол.

Федеральна резервна система США стала першою установою, регулюючою індустрію пластикових карт.
Джек Найллс (Jack Nilles, США) запропонував концепцію організації праці, названу ним телекоммьютінг (від англ. telecommuting – теледоступ). Найллс помітив, що у ряді випадків дешевше і зручніше доставити роботу до працівника, ніж працівника до місця роботи. Надалі з'явився термін телеработа.

1973 р. У США прийнятий закон, що забезпечує захист власників пластикових карт від несанкціонованого використання рахунків і інформації по картах.

Середина 70-х рр. Вперше почали використовувати засоби для електронного обміну даними (EDI – Electronic Data Interchange) і електронного переказу фінансових коштів (EFT – Electronic Funds Transfer). Недолік перших систем полягав в їх високій вартості і нестандартності програмних і апаратних компонентів. Значні початкові витрати на придбання устаткування і експлуатацію приватних мереж могли дозволити собі лише небагато банків і крупні підприємства.

1975 р. Француз Ролан Моренно (Roland Moreno) винайшов і запатентував електронну карту пам'яті. На основі цього винаходу на початку 80-х років компанія Bull (Франція) розробила і запатентувала смарт-карту з вбудованим мікропроцесором.

1976 р. Карткова програма Bank of America, з метою полегшення процесу проникнення на міжнародний ринок, міняє свою назву з національно-орієнтованого – «Americard» на Visa International.
У статті двох молодих американських математиків із Стендфордського університету Уїтфілда Діффі (Whitfield Diffie) і Мартіна Хеллмана (Martin Hellman) була сформульована ідея цифрового підпису як законного засобу підтвердження достовірності і авторства електронного документа. Висловлені авторами принципи заклали основи електронної аутентифікації, електронного висновку операцій і електронних грошей.

9 травня 1977 р. Відбулося офіційне відкриття міжбанківської мережі передачі фінансових повідомлень SWIFT (Society for World-wide Interbank Financial Telecommunication – Суспільство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій). На початку існування мережі до неї увійшли 239 банків з 15 країн Європи і Північної Америки, забезпечуючи щоденний трафік об'ємом близько 500 тис. повідомлень. Система SWIFT, що замінила телетайп, стала першою міжнародною системою такого роду. В даний час до складу SWIFT входять більше 7600 найбільших кредитних і фінансових установ з 202 країн світу, щоденний об'єм трафіку SWIFT складає більше 10 млн. повідомлень на суму більше 6 трлн. дол.
Кінець 70-х рр. Олівер Уайт і Джордж Плосл сформулювали концепцію MRP II, в якій за допомогою математичних методів моделювання разом з плануванням матеріальних ресурсів, через опис технології виробництва, здійснюється планування потреб у виробничих потужностях і розраховуються початкові дані для формування фінансових планів і бюджетів.

1980 р. З аналогічних причин, що і у разі «Americard» (полегшення процесу проникнення на міжнародний ринок) MasterCharge стає MasterCard International. Починаючи з даного моменту і до теперішнього часу платіжні системи «VISA» і «MasterCard» є домінуючими у сфері електронних платіжних систем на основі пластикових карт.

Початок 1980-х рр. У США з'являються перші системи проведення банківських операцій клієнтів в закритих електронних мережах за допомогою спеціального ПЗ.

Кінець 1984 р. Ситібанк запустив першу систему «Клієнт-Банк» (вона називалася «Home Base»). Цією послугою могли користуватися тільки жителі Нью-Йорка.

Середина 1980-х рр. З'явився міжнародний стандарт EDIFACT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport – електронний обмін даними в управлінні, комерції і транспорті), прийнятий ISO (ISO 9735). Використовування стандарту істотно спростило процеси ведення комерційної діяльності з використанням засобів електронних телекомунікацій. У 90-е роки аналітиками EDI, що усвідомили переваги розвитку електронної комерції в Інтернеті, був створений стандарт EDIINT (EDIFACT over Internet).

1985 р. Американська Комісія по цінних паперах упровадила на ринку NASDAQ Систему виконання малих ордерів (SOES). Це дозволило дрібним інвесторам дістати доступ до біржових торгів на ринку цінних паперів. Слід зазначити, що нововведення було вельми до речі – американський фондовий ринок у той час знаходився в стані стагнації.

1989 р. До Нью-Джерси з'явився перший прообраз сучасного ділінгового залу, де не було ні брокерів, ні екрану з котируваннями – тільки комп'ютери. За комп'ютерами сиділи трейдери і передавали через електронний термінал ордера (доручення на здійснення покупки або продажі акцій) брокерам. Брокери вводили ордери в робочу станцію NASDAQ.

1990 р. До 1990 року комерційне використовування Інтернету було заборонене відповідним регламентом, який визначався Національним науковим фондом США (National Science Foundation, NSF). Проте в 1990 році до підтримки і використовування Інтернету були допущені крупні приватні корпорації. Надалі уряд США передав функції адміністративного управління Інтернетом, що знаходилися у розпорядженні федеральних структур, в руки приватних осіб. Це сприяло розширенню круга комерційних постачальників і споживачів послуг Інтернету, який незабаром зв'язав між собою мільйони комп'ютерів і сотні мільйонів людей у всьому світі.

Початок 1990-х рр. З'являються перші Enterprise Resource Planning System (ERP-системи) – системи планування ресурсів підприємства.
1992 р. Конгрес США схвалив комерціалізацію мережі Інтернет.
1993 р. голландським математиком Девідом Чаумом були винайдені механізми практичної реалізації електронних грошей.
26 жовтня 1993 р. У Меморандумі Президента США для Глав Виконавських Органів Влади і Президентської Ради «Раціоналізація процесу закупівель за допомогою електронної торгівлі» вперше було поставлене питання про створення електронної системи закупівель продукції для державних потреб.

1994 р. на сервері Infoseek вперше запропонували можливість розміщення пошукової реклами. Надалі на цей вид реклами припаде значна частина обороту ринку інтернет-реклами і вона стане основним джерелом доходу пошукових систем.
Аспіранти Стенфордського університету Джері Янг (Jerry Yang) і Девід Філо (David Filo) створили каталог ресурсів Інтернету «Yahoo!». Донині зручних засобів пошуку і класифікації ресурсів Інтернету не існувало. Спочатку сайт містив близько сотні посилань на інші веб-ресурси і знаходився на комп'ютері, що стояв в трейлері у дворі Стенфордського університету. До кінця 1994 року Yahoo! став безумовним лідером серед каталогів з ієрархічною організацією. В день випуску акцій Yahoo! на фондовий ринок (12 квітня 1996 року) їх ціна досягла 33 дол. при номінальній ціні в 12 дол. за штуку. В даний час ринкова капіталізація Yahoo! складає десятки млрд. дол.
Джеф Бізос (Jeff Bezos), що починав свою кар'єру на посаді програміста, заснував компанію Amazon. 16 липня 1995 р. інтернет-магазин Amazon відкрив свій веб-сайт. На початку роботи Бізосу самому доводилося сколочувати книжкові полиці і пакувати книги, які купували через його магазин, столами для комплектації замовлень служили двері, що лежать на двох дошках. Оборот магазина за перший тиждень роботи склав 5 тис. дол., через місяць на Amazon.com купували книги не тільки американці, але і жителі ще 45 країн світу, а до Різдва об'єм продажів досяг 1 млн. дол. Активна маркетингова політика (створення технологій персоналізації, спрощення процесу покупки і т.д.) дозволила підприємству зайняти лідируючі позиції в даному сегменті ринку, забезпечуючи річне зростання обороту на декілька порядків. До справжнього моменту Amazon є найкрупнішим інтернет-магазином в світі.
Почала пропонувати свої послуги з оплати товару компанія First Virtual – перша електронна платіжна система в Інтернеті.
З'явилася перша дебетова електронна платіжна система – NetCash.

1995 р. На ринку FOREX з'являються системи інтернет-трейдінга. Ці системи працюють круглосуточно і, забезпечуючи інтернет-брокерам зниження накладних витрат на обслуговування приватних інвесторів, викликають різке зростання інвестицій від приватних осіб. В даний час добовий світовий оборот таких електронних торгів досягає 3–4 трильйонів дол. 90% всіх банківських платежів в США проводилося в електронній формі: за підрахунками National Automated Clearing House Association, в електронній формі скоювалося транзакцій на $533 трлн., 73 трлн. дол. – чеками і лише 2,2 трлн. дол. – готівкою.
У США відкритий перший інтернет-банк Security First Network Bank. Протягом першого року існування його активи досягли 110 млн. доларів, щомісячний приріст капіталу перевищив 20%.
1 лютого 1996 р. Найбільші платіжні системи на основі технології пластикових карт Visa International і MasterCard International спільно з рядом технологічних компаній оголосили про розробку єдиного відкритого стандарту захищених інтернет-платежів з використанням пластикових карт – SET. В даний час надійність стандарту SET для організації захищених платежів в Інтернеті загальновизнана.
1996 р. Американський бізнесмен Біл Гросс заснував перший інтернет-інкубатор «idealab!». Для розвитку своїх ідей і забезпечення «idealab!» передовою технологією Гросс запросив групу з п'ятнадцяти програмістів. В даний час ринкова вартість компанії складає 220 млн. дол., штат налічує майже п'ятисот чоловік, а одночасно «інкубується» біля півсотні проектів.

1997 р. Одним з проектів Біла Гросса стала компанія Overture, що надає послуги з розміщення посилань і рекламних блоків в результатах пошуку. Через п'ять років ринкова капіталізація даної компанії склала більше 1,2 млрд. дол. Overture обслуговує такі портали, як Yahoo, Cnet, Lycos, MSN, Altavista.
1998 р. Всесвітня торгова організація ухвалила рішення звільнити від обкладення митним збором дані і програмні продукти, придбані і доставлені за допомогою Інтернету. Деякі країни створили власні спеціальні програми стимулювання розвитку інтернет-комерції. Наприклад, в США відносно продажів через Інтернет введений мораторій на вилучення податку з продажів, який при звичній торгівлі складає 5-10% від ціни товару.
У Росії починає працювати перша система інтернет-банкинга «Інтернет Сервіс Банк», розроблена автобанком. В США створена система PayPal, що дозволяє користувачам комп'ютерів пересилати один одному гроші по електронній пошті. У Європі створена платіжна система PhonePaid, що дозволяє проводити транзакції за допомогою мобільних телефонів.
На російському ринку фінансових послуг з'явився перший віртуальний банк – IMTB. Платіжною системою «КиберПлат» (використовуючої технологію електронних чеків) була проведена перша в Росії операція поповнення особового рахунку абонента в біллінге оператора мобільного зв'язку з рахунку пластикової карти. У квітні 2005 р. сукупний об'єм платежів через систему «КиберПлат» від абонентів операторів мобільного зв'язку, супутникового і кабельного телебачення і провайдерів інтернет-послуг склав один мільярд доларів.
Випускниками Стенфордського університету Сергієм Бріном (Sergey Brin) і Ларрі Пейджем (Larry Page) була створена пошукова система Google. Свого часу, працюючи над учбовим проектом по ідентифікації смислових елементів в структурі веб-посилань, вони були вражені великим значенням так званих «зворотних посилань» (сторінок, що посилаються на шукану сторінку). С. Брін і Л. Пейдж зрозуміли, що зворотні посилання можна використовувати для того, щоб створити ефективнішу пошукову систему. Свою історію пошукова система Google почала в гаражі. Через три роки пошукова машина Google вже обслуговувала більшість пошукових запитів в Інтернеті. На сьогоднішній день штат Google перевищив 1000 чоловік, які живуть в 15 країнах світу. Щодня Google обробляє приблизно 200 мільйонів запитів на 80 мовах миру. Капіталізація компанії зараз складає десятки млрд. дол., журнал «Financial Times» привласнив її засновникам щорічний титул «Чоловік 2005 року».
В російській системі взаєморозрахунків на основі технології електронних грошей WebMoney була здійснена перша офіційна транзакція, а 24 листопаду опублікований прес-реліз про офіційний початок її роботи. Першій тисячі зареєстрованих користувачів на електронний гаманець нараховувалося по 30 WMZ (електронні одиниці, курс яких рівний 1 долару США), а першим магазинам, що підключилися, - по 100 WMZ. За привернутого користувача виплачувалося 3 WMZ. У вересні 2004 кількість користувачів системи WebMoney перевищила мільйон. Щодня реєструється близько 2 тисяч нових користувачів. У 2005 році оборот у валюті склав більше 506 млн. WMZ, що припали на 4,5 млн. операцій. Показник обігу «електронних рублів» (одиниця WMR) знаходиться на рівні 3 млрд. WMR, а кількість трансакцій перевищила 3 млн.
Передсвяткові покупки онлайна американців «перенесли» Amazon через бар'єр в 1 млрд. дол. річного обороту, а AOL одержав 1.2 млрд. дол. доходу за 10 тижнів передсвяткової торгівлі.