2020-09-24
169
1. Що називається розрізом? Чим він відрізняється від перерізу?
2. Як поділяються розрізи за положенням січної площини, за числом січних площин?
3. Як позначаються розрізи на кресленнях?
4. В яких випадках розрізи не позначаються?
5. В яких випадках на одному зображенні половину вигляду суміщають з половиною розрізу? Які лінії можуть бути межею у таких випадках?
6. В яких випадках деякі елементи деталей, що потрапили у повздовжній розріз, не заштриховуються?
7. Які різновиди складних розрізів передбачає ГОСТ 2.305-68?
Завдання по темі 4 – "Прості розрізи" – ГР4
Виконати креслення на листі креслярського паперу формату А3.
Побудувати третю проекцію деталі за двома даними, виконати необхідні прості розрізи.
Приклад виконання ГР4 див. с. 41
Варіанти завдання див. с. 42-49
Тема 5. метричні і позиційні задачі на многограннику
Перетин многогранника прямою.
Задачі на перетинання прямої з поверхнею многогранника зводяться до визначення точок, що належать заданій прямій і поверхні [1 с. 37-38, 11 30-31].
Для побудування точок перетинання прямої із поверхнею многогранника застосовується алгоритм, що нагадує той, що використовується для визначення точки зустрічі прямої із площиною.
Алгоритм. Щоб знайти точки перетинання прямої із поверхнею многогранника, необхідно (рис. 17):
1) укласти пряму в допоміжну площину (ω ┴ П2);
2) побудувати проекції перерізу многогранника цією площиною (Δ 123);
3) 
точки перетинання заданої прямої із побудованою фігурою перерізу – шукані точки перетинання прямої із поверхнею многогранника (т. K, L).
Рис. 17
Розгортка піраміди, що зрізана
Розгорнути поверхню – це значить, сполучити її всіма точками з площиною [1 с. 42-43, 2 с. ]. Для того щоб побудувати розгортку багатогранника необхідно знати натуральні розміри (дійсну величину) ліній, що визначають її контур.
У даному випадку основа піраміди (рис. 18) ∆ ABC лежить у горизонтальній площині рівня, отже, проецюється на горизонтальну площину проекцій (П1) без спотворення. Ребро AS паралельно площини П2, тому A2S2 – натуральний розмір цього відрізка. Для розв'язання поставленої задачі необхідно визначити натуральні розміри ребер BS і CS. Тут зручно використовувати засіб прямокутного трикутника. Натуральні розміри ребер піраміди являють собою гіпотенузи прямокутних трикутників, у яких один спільний катет дорівнює різниці координат " z " вершини піраміди S і кінців ребер – точок В і С, а другі катети рівні горизонтальним проекціям відповідних ребер.
Дійсний вид перерізу визначається за допомогою методу заміни площин:
1) вводимо площину П4 паралельно до площини ω( Δ 123), тобто проводимо нову вісь Х1 паралельно до фронтальної проекції площини ω( Δ 123);
2) проводимо лінії проекційного зв'язку перпендикулярно до нової осі Х1;
3) відкладаємо відстані, з площини яку замінюємо – П1.
Щоб побудувати на розгортці точки (2, 3), що належать боковим ребрам багатогранника, необхідно перенести їх на натуральні величини B0S0 і C0S0 (використовуючи властивість подібності).
Одержавши всі необхідні розміри будується розгортка піраміди, що зрізана, способом зарубок, тобто послідовно пристроюються друг до друга суміжні трикутні грані, сторони яких являють собою натуральні величини відповідних відрізків. Також на розгортку переноситься основа (∆ ABC) та дійсний вид перерізу ( Δ 123).
Рис. 18
