Типи темпераменту і їхня психологічна характеристика

Холерик — це людина, нервова система якої визначається перевагою збудження над гальмуванням, внаслідок чого він реагує дуже швидко, часто нерозважно, не встигає себе загальмувати, стримати, виявляє нетерпіння, поривчастість, різкість рухів, запальність, неприборканість, нестриманість. Неврівноваженість його нервової системи визначає циклічність у зміні його активності й бадьорості: захопившись якою-небудь справою, він жагуче, з повною віддачею працює, але сил йому вистачає ненадовго. З'являється роздратований стан, поганий настрій, занепад сил і млявість («усе валиться з рук»). Чергування позитивних циклів підйому настрою й енергійності з негативними циклами спаду, депресії обумовлюють нерівність поведінки й самопочуття, його підвищену схильність до появи невротичних зривів і конфліктів з людьми.

Сангвіні к - людина із сильною, урівноваженою, рухливою н/с, має швидку реакцію, її вчинки обмірковані; життєрадісна, завдяки чому її характеризує високий  опір труднощам життя. Рухливість його н/с обумовлює мінливість почуттів, прихильностей, інтересів, поглядів, високу пристосовність до нових умов. Це товариська людина, легко сходиться з новими людьми, і тому в нього широке коло знайомств, хоча він і не відрізняється сталістю в спілкуванні й прихильності. Він продуктивний діяч, але лише тоді, коли багато цікавих справ, тобто при постійному збудженні, у противному випадку він стає нудним, млявим, відволікається. У стресовій ситуації проявляє «реакцію лева», тобто активно, обдумано захищає себе, бореться за нормалізацію обстановки.

Флегматик - людина із сильною, урівноваженою, але інертною н/с, внаслідок чого реагує повільно; небагатослівний, емоції проявляються уповільнено (важко розсердити, розвеселити); має високу працездатність, добре пручається сильним і тривалим подразникам, труднощам, але не здатний швидко реагувати в несподіваних, нових ситуаціях. Міцно запам'ятовує все засвоєне, не здатний відмовитися від вироблених навичок і стереотипів, не любить міняти звички, розпорядок життя, роботу, друзів, важко й уповільнено пристосовується до нових умов. Настрій стабільний, рівний. При серйозних неприємностях флегматик залишається зовні спокійним.

Меланхолік - людина зі слабкою н/с, що має підвищену чутливістю навіть до слабких подразників, а сильний подразник уже може викликати «зрив», «стопор», розгубленість, «стрес кролика», тому в стресових ситуаціях (іспит, змагання, небезпека й т.п.) можуть погіршитися результати діяльності меланхоліка в порівнянні зі спокійною звичною ситуацією. Підвищена чутливість приведе до швидкого стомлення й падіння працездатності (потрібно більш тривалий відпочинок). Незначний привід може викликати образу, сльози. Настрій дуже мінливий, але звичайно меланхолік намагається сховати, не проявляти зовні свої почуття, не розповідає про свої переживання, хоча дуже схильний віддаватися переживанням, часто смутний, подавлений, невпевнений у собі, тривожний, у нього можуть виникнути невротичні розлади. Однак, маючи високу чутливість н/с, меланхоліки часто мають виражені художні й інтелектуальні здібності.

Важко точно відповісти, який тип темпераменту в тієї або іншої дорослої людини. Тип нервової системи хоча й визначається спадковістю, але не є абсолютно незмінним. З віком, а також під дією систематичних тренувань, виховання, життєвих обставин нервові процеси можуть ослабшати або підсилитися, може прискоритися або сповільнитися їх переключення. Наприклад, серед дітей переважають холерики й сангвініки (вони енергійні, веселі, легко й сильно збуджуються; заплакавши, через хвилину можуть відволіктися й радісно реготати, тобто є присутнім висока рухливість нервових процесів). Серед людей похилого віку, навпаки, багато флегматиків і меланхоліків.

Темперамент — це зовнішній прояв типу вищої нервової діяльності людини, і тому в результаті виховання, самовиховання цей зовнішній прояв може спотворюватися, змінюватися, відбувається «маскування» справжнього темпераменту. Тому й рідко зустрічаються «чисті» типи темпераменту, але проте перевага тієї або іншої тенденції завжди проявляється в поведінці людини.

Дослідження Б. М. Теплова, В. Д. Небиліцина показали, що струнка картина відповідності чотирьох типів вищої нервової діяльності (за Павловим) чотирьом темпераментам, відомим зі стародавності, не так очевидна, як припускалося раніше. Вони запропонували тимчасово відмовитися від обговорення типів ВНД аж до більш повного вивчення її основних властивостей.

 Особливо важливі висновки Б. М. Теплова про відсутність прямого паралелізму між основними властивостями нервової системи й особливостями поведінки, про нерівномірність судження про фізіологічні властивості нервової системи по психологічним характеристикам поведінки. Властивості нервової системи не визначають ніяких форм поведінки, але утворюють ґрунт, на якій легше формуються одні форми поведінки, і важче  - інші.

Таким чином, темперамент - це характеристика людини з боку динамічних особливостей її психічної діяльності, тобто темпу, швидкості, ритму, інтенсивності діяльності психічних процесів і станів, ступеня емоційності.