Екологічна стандартизація

ЛЕКЦІЯ 7

Останні десятиріччя розвитку економіки України характеризуються підвищенням уваги до екологічних проблем. Захист навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів є найважливішими проблемами сучасності. При чому, ці проблеми є актуальними не лише для України, а і для всіх країн світу. Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду. На сьогоднішній день, економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій. Низький рівень екологічної свідомості суспільства призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.  Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля є: застаріла технологія виробництва та обладнання; високий рівень концентрації промислових об'єктів; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; відсутність належних природоохоронних систем; відсутність належного правового та економічного механізмів; відсутність належного контролю за охороною довкілля тощо. Проблеми розвитку екологічного управління та екологічного менеджменту є об'єктом досліджень та публікацій відомих закордонних та вітчизняних вчених та спеціалістів, зокрема: Балацького О.Ф., Білявського Г.О., Єфремової Р.В., Жубанової Л.К., Ігнатова В.Г., Кокіна А.В., Крівошеіна Д.А., Лук'яніхіної О.А., Мельника Л.Г., Сармурзиної А.Г., Саталкіна Ю.М., Шевчука В.Я., Хамзиної Ш.Ш. та ін. Проте, посилення процесів глобалізації та інтеграції у світі вимагають поглибленого дослідження зазначених питань, яке б супроводжувалося пошуком шляхів запровадження сучасних стандартів ISO 14000 на українських підприємствах з метою підвищення їх конкурентоспроможності. Таким чином, метою статті є розробка рекомендацій по удосконаленню системи екологічного управління на підприємствах України.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 40 тис. хімічних речовин, які використовує людство, шкідливо впливають на здоров'я людини, що загрожує вимиранням населенню планети. Забруднення навколишнього середовища завдає збитків країнам на десятки мільярдів доларів. Таким чином, означена проблема є міжнародною і потребує негайного вирішення на міжнародному рівні. Вперше про це було проголошено у червні 1992 року на конференції ООН, присвяченій проблемам навколишнього середовища у Ріо-де-Жанейро. На даній конференції вперше було сформульовано поняття "екологічного менеджменту матеріальних потоків" як цілеспрямованої, цілісної і ефективної політики організації потоку матеріалів для виробництва певного продукту із залученням всіх учасників виробничого ланцюга. Також були розроблені інструменти екологічного менеджменту трьох рівнів: суспільно- державного, державно-адміністративного та виробничого. Отже, після проведення цієї міжнародної зустрічі стало очевидним, що економічні та екологічні завдання необхідно вирішувати комплексно з позицій єдиної стратегії, яка отримала назву - стратегія поступального розвитку. Концепція поступального розвитку має три аспекти: екологічний, економічний та соціальний. Тільки комплексне вирішення усіх трьох завдань поступального розвитку дозволить забезпечити зростання економіки при одночасному поліпшенні екологічного стану і вирішенні соціальних проблем.

На першому етапі екологічного управління виявляються проблеми, обумовлені впливом виробництв на навколишнє середовище. Ці проблеми виявляються державними природоохоронними службами. їх роль висока, а доступ до інформації про стан природного середовища закріплений законодавчо. На другому етапі природоохоронного управління оцінюється ризик здоров'ю населення від забруднення навколишнього середовища. Оцінка здійснюється двома шляхами: використання фактичної бази даних про концентрацію шкідливих речовин в зонах проживання населення та вивчення їх впливу на здоров'я населення в цілому. Третій етап присвячений управлінню ризиком, оцінка якого була здійснена. Він включає: застосування стандартів якості навколишнього середовища та розробку загальнодержавних, регіональних і міських планів захисту природного середовища. Стандарти якості спрямовані на нормування концентрації шкідливих речовин у навколишньому середовищі. В різних країнах вони суттєво відрізняються, проте на сьогоднішній день, намічається тенденція їх уніфікації. Україна поки що відстає від світової спільноти у вирішенні проблеми запровадження екологічної стандартизації. Як зауважив один з провідних промислових екологів США Карл Адамс: " У вас не стільки зона екологічного лиха, скільки зона екологічного дрімучого неуцтва"[2]. Від того, наскільки швидко підприємствами нашої країни будуть впроваджені міжнародні екологічні стандарти, залежить швидкість адаптації України у світовому економічному просторі та конкурентоспроможність українських підприємств. Так, на думку фахівців

Комісії з міжнародної конкурентоспроможності при президентові США, конкурентоспроможність є "мірою спроможності країни за умов вільного і справедливого ринку виробляти товари та послуги, що відповідають вимогам світових ринків при одночасному збереженні або підвищенні реальних доходів своїх громадян" [4]. Досвід функціонування підприємств країн з розвиненою ринковою економікою переконливо свідчить, що досягти високої конкурентоспроможності можливо шляхом впровадження у практику діяльності підприємств екологічно орієнтованої стратегії. Дійсно, підприємства, що користуються репутацією екологічно чистих виробництв мають більше шансів залучити висококваліфіковану робочу силу, зацікавити потенційних інвесторів тощо. У розвинених країнах конкурентоспроможною, є продукція, виготовлена відповідно до міжнародних стандартів ISO 14000. Стандарти ISO 14000 орієнтують товаровиробників не на скорочення окремих викидів забруднюючих речовин, а на впровадження екологічного менеджменту. Саме це є своєрідною "перепусткою" на міжнародні ринки та засобом підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників.

Міжнародні стандарти серії ISO 14000 - стандарти, які встановлюють вимоги до систем екологічного менеджменту з метою надання підприємствам інструменту для розробки політики і вирішення задачі скорочення негативного впливу на навколишнє середовище.