Методичні вказівки до вивчення питань теми

Під територіальним устроєм держави розуміють її територіальну організацію, тобто систему відносин між державою в цілому (її центральною владою) і територіальними складовими (населенням і чинними органами публічної влади). Категорію "територіальний устрій" не слід ототожнювати з поняттям "державний устрій", під яким розуміють політико-територіальну організацію держави, яка визначається політика-правовим статусом територіальних складових і порядком, принципами їхніх відносин із державою в цілому та між собою. За державним устроєм усі держави диференціюються на унітарні, федеративні, конфедеративні та імперські.

 Відповідно до ст. 2 Конституції Україна є унітарною державою.

 Унітарна держава - держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що здебільшого не мають будь-якої політичної автономії, хоч окремі з них і можуть мати статус територіальної автономії. В унітарній державі існує єдина система законодавства, єдина система державних органів, єдине громадянство і т. д. При цьому якась частина або частини такої держави можуть володіти статусом територіальної автономії, а тому мати своє законодавство, власні органи державної влади, свою символіку і т. ін. Таке положення пояснюється тим, що під територіальною автономією розуміють самоврядну територіальну одиницю в складі унітарної держави, що має деяку самостійність у встановлених цією державою межах. Такий статус в Україні має Автономна Республіка Крим. У цій же статті зазначено, що територія України в межах існуючого кордону е цілісною та недоторканною. Загалом територія - невід'ємна ознака державності, просторові межі державної влади. Конституція встановлює, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Держава розпоряджається всією територією. Територіальне верховенство - це повнота й незалежність влади держави в межах своєї території.

 А втім, використання державою своєї території не повинно бути юридичне необмеженим. Держава зобов'язана розпоряджатися територією тільки в інтересах населення, що проживає на ній.

 Із цієї статті випливає також, що державна територія України криє в собі суходіл, надра, води (внутрішні води і територіальне море), повітряний простір над ними. Тобто слід розрізняти суходільну, водну і повітряну територію нашої держави.

 Вказані положення поглиблюються в розділі IX Конституції України "Територіальний устрій України". У ст. 132 формулюються його головні засади. Насамперед зазначено, що державна територія є єдиною і цілісною, себто такою, що поєднана спільною системою державної влади - законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів. Рівночасно в її здійсненні слід поєднувати централізацію та децентралізацію, що забезпечить поєднання і врахування загальнодержавних і регіональних (місцевих) інтересів. Це також означає, що в майбутньому необхідно чітко визначитися щодо структурного і функціонального розподілу влади між центром і регіонами.

 Вказана стаття проголошує також необхідність забезпечення збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, більшої їх інтеграції, зближення, поступового вирівнювання соціально-економічного життя. Актуальним є і врахування історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій у розбудові територіального устрою України. У ст. 133 Конституції України визначено: Систему адміністративно-територіального устрою України складають; Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села.

При цьому слід узяти до уваги, що деякі питання, які мають пряме відношення до територіального устрою нашої країни, розглянуті не тільки в розділі IX, а й в інших розділах Конституції. Так, у розділі І вказано, що держава визнає і гарантує місцеве самоврядування в Україні (ст. 7). "Державною мовою є українська мова", якій "держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України" (ст. 10). "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу" (ст. 13).

 Стаття 73 розділу III Конституції України визначає:

 "Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України". Розділ Х присвячено Автономній Республіці Крим.

 Для забезпечення територіальної суверенності України в розділі XV було встановлено таке: "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України" (п. 14).

Джерела, рекомендовані до заняття:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Конституція Автономної Республіки Крим. Прийнята на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року.

3. Закон України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998р. //Відомості Верховної Ради України. - №29.

4. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року зі змінами і доповненнями //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №2.

5. Закон України «Про Автономну Республіку Крим» від 17 березня 1995 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №11.

6. Закон України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» від 22 грудня 2006 року. //Урядовий кур’єр. – 2007. – 17 січня.

7. Адміністративно-територіальний устрій України: Історія та сучасність /Під заг. Ред. В.Г.Яцуби, Державного Секретаря Кабінету Міністрів України. – К.: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2002.

8. Волков В.Д. Правовий статус міста //Вісник Академії правових наук України. – 1995. - №3. – с.58.

9. Демидов В.Г. Конституция Автономной Республики Крым и решение концептуальных проблем статуса Автономной Республики //Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. - №7. – Ч.3. – С.12.

10. Кичун В.І. Специфіка правового статусу автономії в унітарній державі //Проблеми законності: Респ. Міжвідом. Наук. зб. – Х.: Нац. Юрид.акад. України, 1998. - №34. – с.59.

11. Кичун В.И. Конституционно-правовой аспект разграничения полномочий между Украиной и Автономной Республикой Крым //Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. Наук. статей /Голова редколегії В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – с.65.

12. Шкабаро В.М. Конституційно-правовий статус міста в Україні: Автореф.дис.канд.юрид.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2005.