Дія струмів I електромагнітних полів на тканини організму

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які необхідні для розуміння фізичних основ діагностичних і фізіотерапевтичних методів, що застосовуються у медичній апаратурі в сучасній стоматології.

Мета. В результаті проведення заняття студенти повинні: знати біофізичні основи методів: гальванізація, електрофорез, електростимуляція, дарсонвалізація, діатермія, електрохірургія, індуктотермія, УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, правила техніки безпеки при роботі з електричними медичними апаратами; вміти розв’язувати типові задачі.

 

Питання, рекомендовані для повторення

1. Сила електричного струму. Густина струму.

2. Питомий опір провідників.

3. Електричний опір тканин організму постійному і змінному струмам.

4. Закон Джоуля–Ленца.

5. Явище електромагнітної індукції.

6. Електромагнітні хвилі і їх характеристики.

7. Шкала електромагнітних хвиль.

 

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

1. Дія постійного електричного струму на тканини організму. Гальванізація і електрофорез ліків.

2. Класифікація електромагнітних коливань прийнята в медицині.

3. Біофізичні основи подразнюючої дії низькочастотного електричного струму.

4. Закон Дюбуа-Реймона. Електростимуляція.

5. Основні характеристики імпульсного струму, що використовується для електростимуляції.

6. Залежність електричного подразнення від тривалості, амплітуди і частоти імпульсного струму. Реобаза і хронаксія.

7. Класифікація НЧ фізіотерапевтичної апаратури.

8. Біофізичне обґрунтування високочастотної терапії.

9. Класифікація ВЧ фізіотерапевтичної апаратури.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Використання постійного електричного струму в стоматології.

2. Використання імпульсного струму низької напруги і частоти в стоматології.

3. Використання змінного струму високої частоти в стоматології.

4. Використання ВЧ, УВЧ електричних і магнітних полів в стоматології.

5. Використання НВЧ електромагнітних полів в стоматології.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В. Медична та біологічна фізика: підручник для студ. вищих мед. (фарм.) навч. заклад. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 528 c.

3. Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія: підручник / Е.І. Личковський, В.О. Тіманюк, О.В. Чалий [та ін.]; за ред. Е.І. Личковського, В.О. Тіманюка. – Вінниця: Нова книга, 2014. – 464 с.

4. Личковський Е.І. Медична та біологічна фізика. Лабораторний практикум: посібник. – К.: Знання, 2012. – 415 с.

5. Булавін Л.А., Гречко Л.Г., Чалий О.В.. Медична фізика. Підручник. Том 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 482 с.

6. Булавін Л.А., Актан О.Ю., Забашта Ю.Ф., Свечнікова О.С., Сенчуров С.П. Медична фізика. Підручник. Том 2. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 326 с

7. Літнарович Р.М. Біофізика. Медична фізика, теоретична і прикладна фізика. Рівне: МЕГУ, 2011. – 208 с.

8. Лопушанський Я.Й. Збірник задач i запитань з медичної i біологічної фізики: навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 584 с.

9. Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 2011. – 54 c.

 

Змістовий модуль 7. ОПТИЧНІ МЕТОДИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНІ

 

ЗАНЯТТЯ №24

(лабораторне)

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ РЕФРАКТОМЕТРА

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які необхідні для розуміння фізичних основ рефрактометрії як одного з основних оптичних методів дослідження фізико-хімічних властивостей твердих, рідких і газоподібних речовин.

Мета: в результаті проведення заняття студенти повинні: знати закономірності заломлення і повного внутрішнього відбивання світла, їх використання в медичній апаратурі; вміти визначати концентрацію розчину за допомогою рефрактометра.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Закони заломлення світла.

2. Повне внутрішнє відбивання світла.

3. Хід променів у призмі.

4. Дисперсія світла.

5. Графічні методи обробки результатів вимірювань.

 

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

1. Граничний кут заломлення.

2. Рефрактометрія та її використання в медико-біологічних дослідженнях.

3. Призначення, будова і принцип дії рефрактометра.

4. Волоконна оптика.

5. Використання волоконної оптики в медичних приладах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В. Медична та біологічна фізика: підручник для студ. вищих мед. (фарм.) навч. заклад. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 528 c.

3. Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія: підручник / Е.І. Личковський, В.О. Тіманюк, О.В. Чалий [та ін.]; за ред. Е.І. Личковського, В.О. Тіманюка. – Вінниця: Нова книга, 2014. – 464 с.

4. Личковський Е.І. Медична та біологічна фізика. Лабораторний практикум: посібник. – К.: Знання, 2012. – 415 с.

5. Булавін Л.А., Гречко Л.Г., Чалий О.В.. Медична фізика. Підручник. Том 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 482 с.

6. Булавін Л.А., Актан О.Ю., Забашта Ю.Ф., Свечнікова О.С., Сенчуров С.П. Медична фізика. Підручник. Том 2. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 326 с

7. Літнарович Р.М. Біофізика. Медична фізика, теоретична і прикладна фізика. Рівне: МЕГУ, 2011. – 208 с.

8. Лопушанський Я.Й. Збірник задач i запитань з медичної i біологічної фізики: навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 584 с.

9. Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 2011. – 54 c.

 

ІНСТРУКЦІЯ

До проведення лабораторної роботи

Завдання. Визначити концентрацію водного розчину гліцерину за допомогою рефрактометра.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Для визначення концентрації гліцерину в водному розчині використовується рефрактометр УРЛ або ИРФ–22, флакони з дистильованою водою та водними розчинами гліцерину, піпетки.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Користуючись інструкцією до рефрактометрів УРЛ і ИРФ–22 провести вимірювання показника заломлення дистильованої води.

2. Виміряти показники заломлення для 2%, 3%, 5%, 10% і х% водного розчину гліцерину.

3. Одержані дані занести в табл. 11.

Таблиця 11

Концентрація С,%	0	2	3	5	10	х
Величина показника заломлення

 

4. Побудувати графік залежності показника заломлення від концентрації розчину.

5. Користуючись побудованим графіком, визначити невідому концентрацію водного розчину гліцерину.

6. Обчислити похибки, використовуючи метод графічної обробки результатів вимірювань.

7. Зробити висновок.

 

 

ЗАНЯТТЯ №25

(лабораторне)